Читати книгу - "Том 12"

... Поділю сей фатум з Шевченком ...— Буржуазна критика тенденційно замовчувала видання творів Лесі Українки, зокрема її збірку «На крилах пісень». У свій час Т. Г. Шевченко також скаржився на мовчанку в пресі щодо його творів і

з сумом писав у вірші «Хіба самому написать ...» (1849):

«... Либонь уже десяте літо,

Як людям дав я «Кобзаря»,

А їм неначе рот зашито,

Ніхто не гавкне, не лайне.

Неначе й не було мене.

Не похвали собі, громадо! —

Без неї, може, обійдусь,—

А ради жду собі, поради!»

...Слухати оперу «Борис Годунов...» —

1904 р. у Тбілісі аматори поставили цю оперу М. П. Мусоргського у фортепіанному супроводі К. В. Квітки.

... Огорчатись за Лілю ...— Олена Пчілка була проти від’їзду дочки Ольги (Лілі) в Прагу до чоловіка М. В. Криви-нюка. /

71. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 19 лютого 1905 р. Тбілісі

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 302—304.

Подається за автографом (ф. 2, № 214).

Ч и т а д з е Шіо Олексійович (1873—1906) — грузинський педагог, знайомий Лесі Українки. Після закінчення в 1897 р. іс-торико-філологічного факультету Київського університету працював викладачем гімназій спочатку в Києві, а потім у Тбілісі.

... Нового драматичного етюда ...— Мається на увазі драма «Осіння казка».

Оповідання, почате восени...— Йдеться про оповідання «Приязнь».

...В такому чудному к о н к у р с і ...—Іронія Лесі Українки стосується не змісту творів, відзначених на щорічному конкурсі «Киевской старини», а форми, в якій редакція журналу повідомляла про його наслідки (див. «Киевская старина», 1905, кн. 1). Відзначене премією 1904 р. оповіданням. Чернявськего «Vae victis!» надруковане в четвертій книжці «Киевской старины» за 1905 рік, і судити про його вартість у той час Леся Українка ще не могла.

...Під впливом щоденних перемін «весни» й «з и м и».— Вдаючись до символів, Леся Українка говорить про успіхи і поразки в революційних подіях 1905 р.

В Тифлісі був теж один такий «весняний» день ...— Йдеться про події 23 січня 1905 p., коли поліція жорстсь ко розправилася з учасниками революційної демонстрації в Тбілісі.

«Полтавщина» — газета ліберально-буржуазного напряму, яка виходила в 1905—1906 pp. у Полтаві.

Рудченко Іван Якович (1845—1905) — український фольклорист, письменник, критик (літературний псевдонім — Іван Бі-лик), брат Панаса Мирного і співавтор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Леся Українка мала зібрані і опубліковані ним (1868—1870) «Народныѳ южнорусские сказки».

...Ще один банкет...— Леся Українка має на уваэі можливий новий страйк.

Проценко — київський міський голова.

Святополк -Мирський Петро Данилович (1857— 1914) — російський державний реакційний діяч. З 1900 до 1905 р. займав посади товариша міністра внутрішніх справ, командуючого корпусом жандармів, генерал-губернатора, міністра внутрішніх справ царського уряду.

Ясногурський — гласний київської міської думи, чорносотенець.

Маруся — дочка Ф. С. Карпової, названої матері К. Квітки.

72. ДО О. П. КОСАЧ (матері) та П. А. КОСАЧА.

18 березня 1905 р. Тбілісі

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 501. Подасться за автографом, (ф. 2, № 108).

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 304—305.

Подається за автографом (ф. 2, № 109).

«М г и о в е н п е» — оповідання Лесі Українки, вміщене російською мовою в журналі «Южные записки» (1905, № 4, с. 22—25).

Собор святого Стефана — одна з визначних архітектурно-мистецьких споруд Відня.

... Одного 8 наших* «конкурсі в» ... — У родині Косачів влаштовувались літературні конкурси (на краще оповідання, вірш тощо), в яких нерідко брали участь друзі і знайомі.

«Мусульманство і його будучність» — книжка А. Ю. Кримського, що в переробленому і значно доповненому вигляді вийшла у Львові 1904 р. (уперше була видана в Москві 1896 p.).

... Зробив ту недоладну примітку ...— Підписуючи свою передмову до книжки «Мусульманство і його будучність», А. Ю. Кримський перерахував усі свої наукові титули, що й викликало зауваження поетеси.

Пані Читадзе — Устина Кирилівна Щербань (родом з України), дружина ПІ. О. Читадзе. Її сестра — Настасія Кирилівна Щербань.

... Купувати передсвяткових костюмів...

— Лист писано незадовго до великодних свят, що випали 1905 р. на 30(17) квітня.

Г у р і я — область у Західній Грузії, де революційний рух був особливо активним.

74. ДО О. П. КОСАЧ (матері) і П. А. КОСАЧА<

6 червня 1905 р. Тбілісі

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 110).

Датується за часом перебування Лесі Українки в Києві — у червні Леся Українка була в Києві 1905 р.

75. ДО Б. Д. ГРІНЧЕНКА. 27 серпня 1905 р. Зелений Гай

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 81.

Подається за першодруком. Ім’я адресата встановлено вірогідно за змістом листа.

... Земляків, що вертатимуть з Катеринослава...— Можливо, йдеться про повернення в Київ екскурсії до Катеринослава (Дніпропетровськ), яку допоміг організувати Д. І. Яворницький.

Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович (1855— 1940) — український історик, археолог, етнограф, письменник, академік АН УРСР (з 1929 p.). У 1881—1886 pp. викладач Харківського університету, з 1902 p.— директор історичного музею в Катеринославі (нині Дніпропетровськ).

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 215).

Доїхала я добре ...— У зв’язку із захворюванням Іси-дори Косач на черевний тиф Леся Українка поїхала до неї у Петербург.

... Всі залізниці бастують ...— 7(20) жовтня на Московсько-Казанській залізниці почався страйк, який незабаром переріс у Жовтневий всеросійський страйк. На знак солідарності з робітниками-залізничниками застрайкували робітники Москви і багатьох інших міст. У середині жовтня майже вся Росія, в тому числі й Україна, була охоплена загальнополітичним страйком, у якому взяло участь понад 2 мільйони трудящих, серед яких налічувалось понад 700 тис. залізничників.

Двінськ — колишня назва міста Даугавпілса в Латвійській РСР.

Карташевські — родина ковельських знайомих Косачів — Микола Петрович (був у Ковелі головою з’їзду мирових посередників) та Марія Миколаївна. У них були сини Микола та Петро.

Охвітність (нар.) — приємність, задоволення, зручність, безпека.

Маркова — особа не встановлена.

77. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 2 листопада 1905 р. Петербург

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 216).

Лист зберігся не повністю.

78. ДО А. Ю. КРИМСЬКОГО. 16 листопада 1905 р. Київ

Вперше надруковано в наукових записках Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР «Радянське літературознавство»,