Читати книгу - "Лазарит"

103

Вічний спокій даруй йому, Господи, і нехай вічне світло йому сяє. Нехай покоїться він з миром. Амінь (лат.).

104

Король Людовік VII очолював Другий хрестовий похід (1147–1149), що завершився цілковитою поразкою.

105

Галея – вітрильно-веслове судно, спеціально пристосоване для плавання Середземним морем.

106

Лікійський Олімп – гора Тахтали в сучасній Туреччині (2 365 м над рівнем моря). З листопада до червня устелена снігом, навесні сніг на її вершині часто набуває рожевого кольору через пил, принесений вітрами із Сахари.

107

Экдік – у Ромейській імперії представник намісника провінції в селі чи невеликому місті.

108

Тафл – настільна гра, попередниця шашок, яку завезли в Середземномор’я вікінги.

109

Вірші графині Беатріс де Діа (ХІІ ст.) – першої із сімнадцяти знаних істориками літератури жінок-трубадурів. Через пристрасність її пісень графиню часто називали «провансальською Сапфо».

110

Гора Химера в Туреччині – єдиний у світі гірський масив, на схилі якого цілорічно горить вогонь природного походження. З тріщин на її схилі виходить газ метан з домішкою сполуки, що запалюється на повітрі. Таких природних смолоскипів – кілька десятків. Це місце відоме з глибокої давнини, і газ там горить протягом декількох тисяч років.

111

Омаж – присяга на вірність верховному правителю.

112

Радуйся, Матір Божа (лат.).

113

Абеляр П’єр (1079–1142) – французький філософ-схоласт, теолог і поет, що його неодноразово осуджувала католицька церква за погляди, близькі до єретичних.

114

Дід Річарда Англійського – Жофруа V, граф Анжуйський – любив прикрашати свій шолом гілочкою англійського дроку, зробивши потім цю рослину власною емблемою. Англійський дрок латиною – planta genista, ця назва згодом перетворилася на родове ім’я.

115

Требюше – середньовічна метальна машина гравітаційної дії для облоги міст.

116

По-перше (лат.).

117

По-друге (лат.).

118

Тобто лицарів, що пройшли правильну посвяту. Головна подія посвяти – вручення новачкові лицарських регалій: меча з поясом та шпор. Звідси й виникло поняття «опоясаний лицар».

119

Священній війні (лат.).

120

Фатіміди – династія правителів Єгипту, що існувала з 909 до 1171 рр. Саладін знищив Фатімідів і започаткував нову династію Аюбідів.

121

Брати-сержанти – один із трьох станів ордену тамплієрів. До нього належали служники, пажі, зброєносці, солдати-піхотинці й охоронці. Усі вони, як і лицарі, приймали чернечі обітниці, й на них поширювалися всі положення орденського статуту.

122

Тар – струнний щипковий музичний інструмент, поширений у країнах Сходу. Формою віддалено нагадує гітару, звук видобувається за допомогою рогового медіатора.

123

Давид Сасунський – герой вірменського епосу, що розповідає про боротьбу витязів з області Сасун (нині територія Туреччини) проти арабських завойовників.

124

Камилавка – високий головний убір, що його давали ченцям та священикам за особливі заслуги.

125

Мантілета – коротка накидка з каптуром, прикрашена вишитими символами Христа. Охоплює плечі й застібається на грудях. Частина вбрання вищого духовенства римсько-католицької церкви.

126

Ліга – міра відстані, прийнята у Великій Британії та США, що дорівнює трьом милям.

127

Шоси – середньовічні чоловічі штани-панчохи, що обтягують ногу.

128

Тор – бог грому й блискавки в скандинавській міфології.

129

Господар Вальхали – Одін, верховне божество в скандинавській міфології, батько й очільник інших богів. Його вважали однооким, оскільки друге око Одіну довелося пожертвувати, щоб напитися із джерела мудрості.

130

Вогонь! (фр.)

131

Генрі був графом не лише Шампані, а й Блуа – області в центрі Франції на правому березі річки Лаури.

132

Вічний спокій даруй їм божественний (лат.).

133

Повільному танці.

134

Безант – грошова одиниця Візантійської імперії, близько 4,5 г золота. У IV–XII століттях служила взірцем для монет Європи та Близького Сходу, упродовж майже цілого тисячоліття була міжнародною валютою.

135

Вино доводить до гріха навіть мудреців (лат.).

136

Римар – майстер із виготовлення кінської збруї.

137

Дік – пестливе від імені Річард.

138

Гласис – потовщена нижня частина фортечного муру, що утворює крутий скат. Збільшує міцність оборонної споруди і перешкоджає спробам супротивників залізти на стіну.

139

Сенешаль – одна з найвищих посад в ордені Храму. Сенешаль виконував судові й розпорядчі функції, мав значну владу.

140

Аси – верховні боги германо-скандинавського пантеону.

141

Машикули – навісні бійниці в горішній частині фортечних мурів та веж, що призначені для вертикального обстрілу й скидання каміння на супротивника.

142

Квадрига – антична і візантійська колісниця, запряжена чотирма кіньми.

143

Салят (араб.) – в ісламі обов’язкова щоденна п’ятикратна молитва, те саме, що намаз.

144

Духан – невеличкий генделик на Близькому Сході та Кавказі.

145

Мантелет – величезний щит, що його використовували при облозі фортець, за яким могли сховатися кілька лучників.

146

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! (лат.).

147

Гурії – згідно з Кораном, райські дружини праведників, красуні з білосніжною шкірою та чорними очима, позбавлені тілесних і душевних вад.

148

Евфемізм, який означає, що в цей час у жінки період місячних. В юдаїзмі, християнстві та ісламі менструальну кров уважали ритуально нечистою.

149

Лінгва-франка – змішана мова на основі латини, яка за Середньовіччя служила універсальним засобом спілкування в Середземномор’ї.

150

Барбат – струнний музичний інструмент, поширений в арабському світі, Туреччині та Ірані; попередник європейської лютні.

151

Гільом Аквітанський (1071–1126) – граф Пуатьє і герцог Аквітанії, прадід Річарда Левове Серце, перший зі знаних трубадурів. Іноді його називають батьком європейської поезії.

152

Аллах найвеличніший! Святий мій найвищий Господь! (араб.).

153

Ібліс – одне з імен сатани в ісламі. Його арабське значення: «той, хто народжує безвихідь».

154

Комплеторіум – у католицькому обряді літургія приблизно о 19.00. Складається з гімну, кількох псалмів, Пісні Сімеона («Нині відпускаєш») і завершальної молитви.

155

Донжон – головна вежа замку, своєрідна фортеця у фортеці.

156

Діл – повздовжня заглибина на клинку для зменшення маси і