Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

.

Фрай кинув на нього погляд і відвів погляд.

.

Швидше за все, я не вирішу продовжувати просуватися.

? =

Чому? Леонард зробив кілька кроків і підійшов до Фрая, спантеличено запитавши.

=

Фрай подивився на стелю і сказав спокійним і важким голосом: "Я хочу залишитися тут".

=

Захищаючи це місце, завжди.

.

Леонард замовк і не відповів.

=

Він спостерігав за тим, що його оточувало, і відчував, що там відбулися досить значні зміни, але є й багато речей, які залишаються незмінними.

=

Фрай на деякий час замовк, перш ніж сказати: "Я пошлю двох членів за тобою".

,

Поки він говорив, він попрямував до підвалу. Потім Леонард підсвідомо пішов за стороною.

. — .

Двері кабінету внизу були відчинені. Там було кілька Нічних яструбів, які грали в карти — .

=

Відчувши, що наближається їхній капітан, вони поспіхом відклали свої покерні карти і встали.

. -, - .

Леонард провів поглядом по них і побачив два знайомих обличчя. Це була Рояль з її гладеньким чорним волоссям і біловолоса чорноока Сіка.

= .

При цьому він також побачив кілька незнайомих облич. Він побачив на столі пенси, солі та покерні карти.

=

На якусь мить він відчув, як його розум пливе за течією, коли його зір затуманюється.

.

У водах архіпелагу Рорстед, в невеликій гавані, що сусідить з рибальським селом, на дні Майбутнього.

=

Френк Лі засукав рукави і схрестив руки, серйозно дивлячись на гриб перед собою.

1.8

Гриб разом з капелюшком стояв на висоті 1,8 метра заввишки. На його білій поверхні було кілька яскраво-червоних плям, які нагадували очі, ніс і рот.

= - .

Крім того, його стебло мало виступаючі спори. У них були товсті і міцні на вигляд білі гіфи, які нагадували щупальця.

.

Френк підійшов до цього гігантського гриба і оглянув місцевість, дивлячись на дерев'яні стіни, дошки підлоги та гриби різних форм і розмірів, перш ніж сказати реміснику Сіельфу: «Непогано». Цей експеримент знову досяг успіху. Цей гриб має сильну схильність до розмноження, і це зробить його голодним, змусивши прагнути поповнитися плоттю і кров'ю монстра.

.

Будь то смаження або варіння, вони можуть припинити його діяльність, що робить його не таким небезпечним.

, ? ? . = , = . , ?

Хм, а який він на смак? А ви не пробували? Потомство, яке він дає, має випадковий смак яловичини, риби та солоду. Деякі навіть наповнені молоком. Одного з них вистачить, щоб задовольнити будь-які вимоги до сніданку. Дивіться, екіпаж більше не любить пити. Є гриби, які можна зривати скрізь, я вважаю, що, перебуваючи в пустелі, щоб наповнити свій шлунок, потрібно носити сухий пайок і полювати на диких звірів. Це занадто клопітно. Якщо ми зможемо дозволити нашому організму вирощувати гриби, хіба це не позбавить від клопоту?

.

Ремісник Сельф був набагато худішим, ніж тоді, коли він був у Баямі. Його очниці були глибокими, а очі порожніми. Їх не вистачало в житті.

= =

Почувши слова Френка, він, здавалося, щось пригадав, а його тіло затремтіло. Він мовчки присів навпочіпки і відкрив рота, видаючи блювотні звуки.

? . = =

З тобою все гаразд? Я знаю, що це було важко для вас. Я дуже вдячний за все, що ви зробили останнім часом, – щиро сказав Френк Ремісникові. Якби не ви, гриби не мали б такої сильної схильності до розмноження. Крім того, вони отримали аномально сильну життєву силу при місячному світлі, дозволяючи собі очиститися. Це ефективно усунуло отруту, яка накопичується від пожирання монстрів. Проблема лише в тому, що в чистій темряві немає місячного світла. Це наступна проблема, яку нам потрібно вирішити.

. = =

Сіельф не сказав ні слова. Після того, як у нього закінчилася блювота, він відразу ж встав і повернувся, щоб вибігти на вулицю. Однак густа і міцна біла гіфа простягла руку і потягнула його назад.

! ! =

Р-поверніть мені мої містичні предмети! Я хочу померти з цими грибами! — несамовито скрикнув він, його голос пом'якшав, коли рот був закритий.

.

У цю мить зелені лози стрімко відступили від якогось місця рибальського села, наче воно росло у зворотному напрямку.

=

Каттлея вийшла з нього, її очі були темно-фіолетові з якимись сріблястими відтінками.

; =

Її вуха продовжували лунати ілюзорними мареннями Прихованого Мудреця; Однак їй це вже не було страшно. Вона не вважала це неприйнятним, як раніше. Куди б вона не подивилася, всюди було безліч невимовних постатей, які виглядали так, ніби вони були тінями, накладеними одна на одну, немов невидимий погляд, кинутий з невідомого місця.

, - , -, .

У порівнянні з минулим вона вже бачила невідоме існування, приховане за шторами. Вона бачила високо на небі місяці різних кольорів. Вони були або криваво-червоні, або сріблясті, або темно-коричневі, або примарно-блакитні, нагадуючи очі, що дивилися на землю.

=

Думки Каттлеї загули, коли вона квапливо відвела погляд, боячись зазирнути далі.

. 4 !

Вона вже препарувала кров Змія Долі і завершила ритуал. Завдяки цьому вона здобула божественність, ставши містикологом Послідовності 4 шляху Таємничого Праєра!

,

Однак вона пам'ятала попередження королеви

4 - = , =

Серед усіх Послідовностей 4 Поза двадцятьма двома шляхами, Містиколог був роботою, яка найлегше зіткнулася з небезпекою. Це сталося тому, що вони часто бачили те, чого не повинні бачити, чули те, чого не повинні чути, і знали про таємниці, про які вони не повинні знати.

, .

Тому містиколог повинен знати, як приборкати свою цікавість і контролювати свої дії, щоб жити довго.

.

Знявши важкі окуляри, які вона вішала на одяг, Каттлея одягла його, але всі різні речі, які вона бачила в реальному світі, не зникли.

-

Вона задоволено скривила губи. Вона знала, що цей предмет більше не може запечатати її здатність проникати в таємниці.

. =

Вона заплющила очі, перш ніж розплющити їх. Її очі почорніли, вже не маючи таємничих темно-фіолетових і сріблястих відтінків.

.

П'ю Каттлея полегшено зітхнула і повільно пішла в Майбутнє, наче просто вийшла на прогулянку.

= .

Вона не хотіла оголошувати, що стане напівбогом, і не мала наміру швидко стати п'ятим царем над морями. Для неї це був козир у цьому небезпечному світі, який вона повинна була