Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

До народу свого кожен повернеться, і кожен до краю свого втікатиме.

15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен пійманий впаде від меча...

16 А їхні діти на їхніх очах будуть убиті, їхні оселі пограбовані, а їхніх жінок збезчестять!

17 Оце я підніму на них мідіян, що байдужі до срібла, а до золота неласі,

18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, не змилується їхнє око над дітьми...

19 І стане тоді Вавілон, краса царств, пишнота і гордість халдейська, як зруйновані Богом Содом та Гоморра!

20 Буде він безлюдною пусткою з роду в рід, араб там не стане наметом і там пастухи не спочинуть із своєю отарою...

21 І він стане звірам пустельним за лігво, і наповняться їхні помешкання совами, і там пробуватимуть страуси, і волохаті демони там танцюватимуть...

22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни — в веселих палацах! І близько вже час його, і не забаряться ці його дні!

Iсая 14

1 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і обере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднаний буде до оселі Якова.

2 І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а оселя Ізраїлева на Господній землі за невільників та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!

3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти мусив виконувати,

4 то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавілону, промовляючи: Як гнобитель зник, зникло гноблення!

5 Господь зламав кия безбожних і берло пануючих,

6 що з люттю повсякчас завдавав удари народам, що в гніві гнобив був людей переслідуванням невпинним.

7 Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.

8 Кипариси та кедри ліванські тобою втішаються, промовляючи: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!

9 Заворушився заради тебе шеол. Щоб зустріти тебе, побудив померлих, усіх очільників на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.

10 Вони всі скажуть тобі: І ти ослаб, як і ми, став подібний до нас!

11 Кинута до шеолу твоя гордість та гра твоїх арф, вистелено під тобою червою, і черв'як накриває тебе...

12 Як же упав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясна зоре, як ти розбився об землю, гнобителю люду!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, вище зір Божих поставлю престол свій і сяду я на горі зібрання богів, на краю півночі,

14 піднімуся понад хмари, уподібнюся Всевишньому!

15 Та скинутий ти до шеолу, до найглибшої ями!

16 Ті, що бачитимуть тебе, пильно придивлятися будуть, промовляючи: Чи ж це той, що змушував землю тремтіти, що здригалися царства від нього,

17 що він перетворював у пустелю всю землю, а міста її руйнував, що бранців своїх не пускав до своєї землі?

18 Усі славні людські царі лягли, кожен у своїй усипальні,

19 ти ж від могили своєї відкинутий геть, мов непотрібна гілка, між убитими мечем, що до могили між камінь спускаються, як потоптаний труп...

20 Ти не будеш поєднаний з ними в могилі, бо землю свою зруйнував, свій народ знищив... Нащадки злочинців повік не згадаються!

21 Його дітям приготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не постали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.

22 І на них я повстану, — каже Господь Саваот, — і витну ім'я Вавілону і залишки його, і нащадка й онука, — каже Господь!

23 І зроблю я його їжакові помешканням та багном з очеретом, і мітлою винищення замету його, — каже Господь Саваот!

24 Присягав був Господь Саваот, промовляючи: Поправді, як задумав я, так станеться, і як я був запланував, те виконається,

25 щоб потовкти асірійця в країні моїй, на горах моїх розтопчу я його! І ярмо його зніметься з них, і тягар його скинеться з їхніх плечей!

26 Це те, що вирішено про всю землю, і це та рука, що простягнута на всі народи.

27 Бо вирішив Господь Саваот і хто йому заборонить? Хто відверне руку його витягнуту?

28 У році смерті царя Ахаза було таке пророцтво:

29 Не тішся, уся филистимська земле, що зламане берло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і вогнистий летючий дракон буде плодом її!

30 І пастися будуть первістки бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корінь я голодом виморю і рештки твої він доб'є!

31 Плач же, брамо, місто, кричи, занепала духом уся филистимська земля, бо приходить з півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!

32 Яка відповідь буде народним посланцям? Та, що Сіон Господь заклав, і сховаються в ньому убогі з народу його!

Iсая 15

1 Пророцтво про Моав. Так! Вночі Ар-Моав пограбований був та знищений. Дійсно, вночі Кір-Моав пограбований був та знищений.

2 Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати. Над Невом і Медевою голосить Моав. На всіх головах його лисина, поголена кожна його борода,

3 на всіх його вулицях підперезалися веретою, на дахах його та на майданах усі голосять, стікають слізьми...

4 І кричали Ешбон та Елале, аж до Ягацу був чутий їхній гвалт, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.

5 Моє серце кричить про Моав, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішії, бо з плачем ходять узбіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,

6 бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, зникала мурава, нема нічого зеленого...

7 Тому то залишки набутого маєтку вони віднесуть за потік степовий.

8 Бо наповнився тим криком Моав, по Еглаїму його голосіння і по Беер-Еліму воно.

9 Бо наповнилася кров'ю води Димону, бо я покладу на Димон ще лихо, пошлю лева на втікачів із Моаву і на решту землі.

Iсая 16

1 Пошліть барана власникові землі, із Сели, через пустелю, на гору Сіонської дочки.

2 І станеться, мов те наполохане птаство, з кубла вигнане, будуть дочки Моавські при бродах Арнону.

3 Подай пораду, зроби присуд, зроби ніччю полуденну тінь, сховай вигнанців, біженців не видавай...

4 Хай мешкають у тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, згинув із землі той, хто топтався по інших...

5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.

6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його і його гординю, про лють його, про марні його нісенітниці...

7 Буде тому голосити Моав над Моавом, весь голосити він буде! За хлібцями з родзинок Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,

8 бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми. Володарі народів знищили лозу добірну, яка до Язеру сягала і зникала в пустелі, пагони ж її добралися аж до моря.

9 Тому то язерським плачем буду плакати за виноградиною Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Елале, бо чути крик ворожий над твоім літнім плодом та на жнивом твоїм.

10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде і радісний гомін не буде чути. Вина по чавилах не буде топтати чавильник. Я зупинив торжество!

11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.

12 І буде, як виявиться, що змучився на схилах Моав, і ввійде молитися у святиню свою, та марно.

13 Оце слово, яке сказав був віддавна Господь про Моав.

14 А тепер Господь каже: За три роки, відповідним трьом рокам наймита, буде зневажена слава Моаву з усім багатолюддям його, а залишок його буде нечисленний і слабкий!

Iсая 17

1 Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск стане не містом, а купою руїн.

2 Покинуті будуть міста Ароеру, там будуть лежати череди і не буде кому їх наполохати...

3 Зникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, — каже Господь Саваот!

4 І станеться в день той, слава Якова знидіє і схудне сите тіло його.

5 І буде жнець, що збирає збіжжя, а рука його жне колосся, немов би збирає він залишки колосків у долині Рефаїм.

6 І на ньому залишаться рештки з плодів, як при оббиванні оливки: дві чи три ягідки на верхівці, чотири чи п'ять плідних гілок, — каже Господь, Бог Ізраїлів.

7 Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.

8 І не буде звертатися людина до жертовників, створених її руками, і не буде дивитися на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.

9 Того дня її фортеці будуть, мов ті опустілі гірські схили, що їх залишено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.

10 Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога порятунку свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.

11 Того дня, як садила, ти обгородила його і подбала, щоб зійшло й зацвіло. Але врожай зникне в день слабості і невигойного болю!...

12 Лихо, гомін численних народів, неначе шум схвильованого моря, і галас племен, немов гуркіт великої води.

13 Галасують племена, неначе гуркочуть великі води, та від його докору, вони втечуть далеко і будуть гнані, немов та полова по горах за вітром, чи перед вихором перекотиполе...

14 З вечірніми сутінками приходить лихо, а поки ранок настане, їх вже й нема. Це талан наших грабіжників, і це доля здирників наших!...

Iсая 18

1 Лихо тобі, краю цвіркунів, що з іншого боку річок етіопських,

2 що морем послів посилаєш на човнах папірусових! Ідіть, швидко посли, до народу високого й засмаглого, до народу, що страх наводить віддавна й аж досі, до люду сильного, що топче усе на своєму шляху, землю якого, перетинає багато річок.

3 Усі мешканці землі, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.

4 Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара вологи в спеку жнив!

5 Бо перед збором урожаю, як закінчиться цвітіння і цвіт опаде, а грона стануть достигати, то він зріже ножем паростки, а гілки, що стеляться, відрубає й відкине.

6 Будуть вони залишені для хижого птаха гірського та звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.

7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й засмаглого, від народу, що наводить страх віддавна й аж досі, від люду сильного, що топче усе на своєму шляху, землю якого перетинає багато річок, до місця ймення Господа Саваота на Сіонській горі.

Iсая 19

1 Пророцтво про Єгипет.