Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

Після цього він сплеснув руками і притиснув їх до рота, шепочучи

Благословенний морем і духовним світом, охоронець архіпелагу Рорстед, повелитель підводних істот, повелитель цунамі і штормів, великий Кальветуа

= .

Помолившись, Кляйн негайно зробив чотири кроки проти годинникової стрілки і піднявся над сірим туманом. Він сів на місце Дурня і поманив до себе кістяний скіпетр із синіми самоцвітами на кінчику.

.

Потім, за допомогою своєї молитви, він скористався відповіддю Морського Бога Скіпетра віруючим і побачив місцевість навколо Горобця Германа.

. ,

Потім він підняв поле зору і оглянув навколишню місцевість. Взявши це за початок, він розширив своє бачення до п'яти морських миль. Це була межа того, що Морський Бог Скіпетр міг спостерігати за допомогою своїх віруючих.

, — - .

Таким чином, у видінні Кляйна з'явилася місцевість, яку позначив Конас Кляйн, яку жоден об'єкт не міг не помітити.

=

У док-зоні, всередині складу з великою кількістю товарів.

=

Кохання Після того, як Тріссі засміялася, її постать зблідла, наче вона купалася вночі в блиску озера.

=

В одну мить Тріссі, яку Демонеса з Нестаріння Катаріна Пелле міцно перев'язала шарами шовку, перетворилася на ілюзорне дзеркало.

-

Це було дзеркало на все тіло, вище людини. Водяне світло мерехтіло всередині, а з нього виростав примарний ореол, наче це були двері, що ведуть в інший світ.

= =

У той момент він не відображав сцену перед ним. Замість цього він окреслив кімнату.

.

Кімната була тьмяно освітлена. Ліжко та меблі були розбиті на незліченні дрібні шматочки, які були розкидані всюди. Лише центральний регіон був схопленим і прольотним.

= ,

Тріссі стояла там, одягнена в темну чорну сукню. Її волосся плавно спадало каскадом, розвіваючись на вітрі, підкреслюючи ненормальну вродливість її обличчя. Вона була схожа на жіночу примару, про яку говорять у народних казках.

Насправді вона не була присутня і використовувала ілюзорне дзеркало, щоб дистанційно проектувати свою фігуру та силу. Здавалося, що все було по-справжньому.

, .

Тому вона зовсім не хвилювалася, коли за нею стежили і полювали.

=

Побачивши цю сцену, Катаріна Пелле, яка була одягнена в просту і святу білу мантію, не вагаючись випустила вереск.

= - .

Невидимі хвилі швидко розійшлися, коли її волосся розгорілося, кожне пасмо стало чітким і виразним. Вони були густими і пофарбованими в сірувато-білий колір.

.

Ілюзорне дзеркало на все тіло раптом завібрувало і затремтіло, наче ось-ось розпадеться.

, -, .

А в безладній кімнаті, що відбивалася, уламки ліжка, письмового столу та стільців стали сірувато-білими, втративши свій блиск, наче каміння.

.

Коричнево-жовта підлога перед Тріссі перетворилася на сірувато-білі скелі, швидко простягаючись до єдиної людини в кімнаті, наче приливна хвиля.

.

Тріссі не намагалася чинити опір, обернувшись і махнувши рукою у відповідь, стрибнувши до відчиненого вікна.

= - .

У повітрі поступово з'являлася невидима павутина, яка належала їй. Вони потемніли, поширившись до сірувато-білих кольорів.

, - . =

У той же час темне і глибоке дзеркало на все тіло утворювало одну тріщину за іншою. Серед ілюзорних звуків, що розбилися, він розпався і зник.

, - , - =

Однак, перш ніж дзеркало на все тіло повністю зникло, сірувато-білі кольори дивним чином відступили всередину скам'янілої кімнати, матеріалізувавшись у фігуру.

, - . ,

Постать була одягнена в просте святе біле вбрання і мала пишне вороняче волосся. Вона виглядала і зрілою, і невинною, немов у неї була пара глибоких і дитячих блакитних очей. Це була Демонеса Нестаріючої Катаріни, яка хвилину тому щойно була на складі.

.

Віконт Стретфорд більше не міг бачити ситуацію в протилежній кімнаті, коли примарне сяйво розвіялося.

Він відвів погляд і кинув його на Шермана. У нього був змішаний вираз очей, перш ніж він одужав.

. , ?

Тріссі справді була терплячою. Щоб розібратися зі мною, вона витратила місяці на виховання нової Демонесси. Віконт Стретфорд похитав головою, посміхнувшись. Що вона хотіла, щоб ти отримав від мене?

, ,

У той момент, коли зв'язок з Тріссі був розірваний, павутиння навколо Шермана ослабло. Вони не змогли зв'язати її і обмежити свободу.

=

Ця прекрасна дівчина мала порожній вираз обличчя, коли вона відповіла з порожнім виразом очей: «Вона хотіла, щоб я знав, кому ти справді відданий».

Не чекаючи, поки віконт Стретфорд скаже хоч слово, вона нерішуче запитала, і її очі дали зрозуміти, що їй важко підібрати слова

?

Скільки з тих обіцянок, які ви мені дали, були реальними?

.

Віконт Стретфорд був здивований, перш ніж засміятися.

Ти, мабуть, найдурніша і найнаївніша Демонесса, яку я коли-небудь зустрічав

.

Вираз обличчя Шерман застиг на її обличчі, а блиск в очах, який їй було так важко повернути, потроху згас.

.

За межами складу Сіо та Форс ховалися в тіні, спостерігаючи за мовчазною зоною цілі.

!

Вони пішли за віконтом Стретфордом сюди!

.

Їхнє терпіння окупилося, коли вони виявили, що цей капітан королівської гвардії посеред ночі таємно покинув свій особняк, поспішаючи до причалу біля мосту Баклунд.

,

Використовуючи силу Сіо як шерифа, вони слідували за ним всю дорогу сюди, тримаючись між собою на величезній відстані. Вони також підтвердили, що він зайшов на склад перед ними.

=

Крім того, вони також відчули, що стан віконта Стретфорда погіршився, наче він був поранений.

, .

Власне, у нас була можливість вжити заходів, поки ми їхали сюди, Форс подивився на вхід до складу і пробурмотів.

=

— відповів Сіо, не дивлячись на неї, — Але ти сам сказав, що маєш неприємне відчуття, що все не так просто, і хочеш почекати.

. - .

Це може бути інтуїція астролога. Це також може бути актом зволікання, на що Форс відповів у самопринизливій манері.

Більше вони нічого не говорили, бо знову запанувала тиша. Вони продовжували терпляче чекати.

, - .

У цей момент на утрамбованій землі перед ними спалахнуло чорне, як смола, полум'я.

.

Дивне полум'я швидко розсіювалося і трималося близько до землі, коли зміталося. Потім він намітив ряд тексту Лоена

.

Це шанс, про який ви так довго мріяли.

, , ?

Зіниці Сіо і Форса розширилися одночасно. Потім вони перезирнулися, не знайшовши слів. Через кілька секунд Форс нарешті не міг не запитати: «Що ми робимо?».

1021 -

Володар таємниць - Глава 1021 - Хрест

1021

Глава 1021 Хрест

.

Сіо завагалася, коли почула