Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » (не) згоріти вщент, Мелорі Бронд 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"

440
0
09.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "(не) згоріти вщент" автора Мелорі Бронд. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 86
Перейти на сторінку:

— Марія Романівна, не хвилюйтеся ви так, на вулиці ще не зима.

— Ти ще поговори мені тут! - по материнськи насварила.

— Алексе, синку ходімо в дім, вони вже піднялися до спальні. Я зроблю тобі гарячого чаю, - не відставала няня.

 Щоб не засмучувати Марію Романівну я зайшов в дім. Випив гарячого липового чаю, подякував і піднявся до своєї кімнати.

Зранку не маючи жодного бажання вдавати сімейну ідилію з батьком я взяв ключі від байка і рвонув з шаленою швидкістю, якнайдалі від цього фарсу. Поганявши вдосталь, зупинив байк біля кіоску, щоб випити кави і перекусити. Додому повертатися не було бажання.

Дорогою до байку я побачив Мел, яка задумливо не спіша ішла в сторону парку. Сьогодні доля на моїй стороні, подумав я.

— Мелані, - гукнув я її.

Вона побачивши мене не відриваючи наші погляди, підійшла ближче.

Захопленим поглядом подивилася на байк і своїми тендітними пальчиками провела по ньому. Запропонував покатати і показати своє улюблене місце. На диво погодилася швидко. За мить, ми на байку розсікали вулиці міст.

До озера доїхали досить швидко. Її щічки злегка порожевіли від швидкої їзди, а очі світилися від задоволення. Я не стримався нахилився і впився голодним поцілунком в її соковиті ніжні губи. З напором мій язик увірвався до її рота наші язики сплелися в несамовитому танці. Мел з  неменшою пристрастю відповідала мені. Наші губи палали від гарячих поцілунків. Ми плавилися в обіймах один одного.

Мої руки пестили ніжну шкіру живота час від часу опускаючи і зминаючи соковиті сідниці. Мел своїми долоньками пестила з пристрастю мої оголену спину під футболкою. Я від задоволення простогнав покриваючи її шию поцілунками. В штанях відразу стало тісно і боляче. Моє єство прагнуло скинення напруги.

Ми немов двоє спраглих пустельників, з жадністю пили один одного і не могли напитися. Я ще сильніше притиснув до себе її тендітну фігуру не відриваючи поцілунку, покушував і засмоктував такі солодкі губи. Вона стогнала і звивалася в моїх руках.

Мел перша прийшла до тями, розірвала наш поцілунок, злегка відсторонилася але не втекла з моїх обіймів. Глибоко вдихнула ніби підбирала слова.

— Алексе це... - з хрипотою в голосі почала вона, але договорити я не дав, приклавши палець до її припухлих від поцілунків губ.

— Мел прошу тебе не кажи нічого, - притуливши своє чоло до її. - нам було добре двом, тут слова зайві.

Вона підняла свій погляд з неприхованою пристрастю, поглянула мені прямо у вічі при цьому ніжно погладжуючи моє обличчя. Моє тіло миттю відреагувало на невинний жест. Від задоволення я прикрив очі. Я бажав, щоб ці ніжні тортури не припинялися. Мелані з ніжністю поцілувала мене своїми пухкими губками.

— Мел, - проричав в її губи, - ти зводиш мене з розуму, моє тіло мені не підвладне.

 Із дикою пристрастю накинувся на її губи. Руки пірнули під ліф зминаючи ідеальні півкулі. Від моїх дотиків її соски затверділи, я злегка покрутив їх між пальців. Вона голосно простогнала в мої губи пірнаючи п'ятірнею в моє волосся.

— Алексе, - простогнала вона, - нам потрібно зупинитися.

 Вона звільнилася з моїх обіймів і відступила на крок від мене, приводячи себе в порядок.

— Мел, я не хочу запинятися і тим більше відпускати тебе. Я хочу, щоб ти була моєю, душею і тілом. Я знервовано протяг по волоссю своєю рукою.

— Алексе, нам не можна, це все неправильно я твій викладач, - з гіркотою в голосі промовила вона. - Наша пристрасть нас обох зруйнує.

— Мел, я вже не зможу від тебе відмовитися, - підійшов, нахилившись прошепотів на вушко, - мене тягне до тебе з першої нашої зустрічі і я не здамся. Щоб ти не говорила і як мене, і себе не переконувала пристрасть між нами меншою не стане. Мелані, -  піднявши її підборіддя я поглянув в глибину сіро-зелених очей, - обіцяй подумати про нас, і не кажи мені зараз "ні".

— Ох, Алексе, я...

— Мел, пообіцяй.

— Обіцяю, - зітхнувши промовила.

Я швидко чмокнув її в щоку. Вона здивовано підняла до верху брову.

—  Це подяка, за те, що ти поїхала зі мною. А тепер, Меланія Олександрівна, дозвольте вам запропонувати невеличку екскурсію, - пирснувши зі сміху взяв її руку в свою.

Вона теж засміялася. Переплівши наші пальці ми не спіша прогулювалися вздовж озера.

— Алексе, ти сказав, що твоя мама померла, а твій тато, ти з ним живеш?

При згадці про тата мої вилиці напружилися, а моя рука зжала трохи сильніше її ніжні пальчики.

—  Якщо тобі не приємна ця тема, можеш не відповідати.

— Вибач, Мел. Все гаразд, просто мій тато, це остання людина про яку я хотів би говорити. У нас з ним дуже складні і напружені відносини. Все моє свідоме життя, він тільки те і робив, що наказував. Завжди мало бути так, як він цього хоче, а на думку інших йому було просто начхати.

— Алексе, вибач я не хотіла.

— Не вибачайся, Мел, мені аж полегшало, що я зміг ще з кимось поговорити про батька, окрім няні, яка живе і досі з нами. Ми продовжили нашу прогулянку, мило розмовляючи на нейтральні теми.

1 ... 17 18 19 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"