Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Закохана В Диявола, Ксю Бадб 📚 - Українською

Читати книгу - "Закохана В Диявола, Ксю Бадб "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Закохана В Диявола" автора Ксю Бадб. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 43
Перейти на сторінку:
ДЕВІД

Вночі ми поїхали назад додому, тому що залишатися в заміському будинку з вибитими вікнами було не найкращим варіантом. Тому по приїзду дівчина заснула майже миттєво, скрутившись у мене на грудях. А мені не спалося. В голові спливала картина десятирічної давності.

Десять років тому.

- Ти що, хлопче, думав, що зможеш прийти в цей бізнес і залишитися святим, чи що? - Чоловік притискає пістолет до голови моєї матері, яка сидить зв'язана на стільці. 
- Не потрібно, будь ласка, я все віддам. - Я тільки почав будувати свою мережу казино, а вже потрапив у таку пастку.
- Звісно, віддаси. І не тільки те, що маєш, а й те, що будеш мати. Ти, хлопче, зайшов на ту територію. 
Шательє опускає пістолет, але його охоронці продовжують наставляти зброю на моїх батьків. Я досі не розумію, як їм вдалося так швидко захопити їх, тому що я спеціально вивіз батьків за місто. Але що ж, я справді поліз у гру, не знаючи її правил.
- Кажіть усе, що вам потрібно. - Він відкидається на крісло та показує мені на диван навпроти.
- Сідай, ця розмова буде дуже довгою. І дуже неприємною для тебе. 
Звісно, неприємною. Дивлячись, як життя моїх батьків висить на волосині, я не можу мислити холодно, без емоцій. Тому сідаю і намагаюся зберегти спокійний вираз обличчя. У цей момент в мені щось ламається.
- Тепер, Девіде, ти працюєш на мене. І всі майбутні твої казино працюють лише на мене. 70% прибутку мої, інакше твоїм батькам не жити. Чоловік повертається ще раз у бік моєї мами, щоб довести правдивість своїх слів. І зараз переді мною стоїть вибір без вибору.
- Я можу тобі віддати все, лише відпусти їх. - Він посміхається і протягує мені склянку віскі. 
- Мені не потрібно все. Мені потрібно, щоб ти ходив на повідку, щоб ти працював на мене. Просто забирати не так цікаво. 
Я стискаю стакан міцно рукою, настільки, що пальці бліднуть. 
- А якщо я скажу ні? - сам не розумію, навіщо це запитав, тому що я в жодному випадку не відмовлюся, якщо від цього залежить життя моїх батьків.
- Тоді ти станеш сиротою. Тож обирай, хлопче.         Я погоджуюся.
Але вийшовши звідти зі своїми батьками, я усвідомлюю один прокол: він сказав, що кожне моє казино повинно віддавати йому відсоток, але не бар чи інший будь-який бізнес. Та ця геніальна ідея коштувала мені дуже дорого. Через місяць Шательє зрозумів, що його дуже сильно найобують, і мої батьки отримали дві кулі в голову, на моїх очах...

Від цього спогаду тіло вкривається мурашками і відразу кидає в жар. Я притискаю Лізу ближче до себе, тому що дуже боюся за її життя. Розумію, що це моя слабкість, як колись нею були батьки. Та тепер я не дозволю такому статися. Я не той Девід, якого можна було залякати чи яким можна було маніпулювати. Все змінилося. І за цю жінку готовий познімати голови навіть наймогутнішим світу цього. Я цілую жінку в лоб, поки вона мирно сопе біля мене. Помічаю, як її обличчя розтягується в посмішці. Але жінка не прокидається, а просто ближче притискається до мене. В цей момент моє серце пропускає удар. Сталося те, чого я ніколи не бажав. Ця жінка стала для мене промінчиком світла в моїй темряві. Ця жінка запалила щось зовсім невідоме і таке життєво важливе. Але ця жінка тепер моя слабкість. Слабкість, яку я повинен оберігати від усіх і ніколи нікому не показувати. З цими думками я засинаю, думаючи про наше майбутнє з Єлизаветою.

У ліжку прокидаюся сам і відразу схоплююся в пошуках Лізі. З нею щось сталося, невже її могли в мене забрати, поки я спав? Навіть не одягаючись, вилітаю вниз і помічаю картину, від якої моє серце тане, як шоколад на сонці. Янголятко готує на кухні, наспівуючи пісеньку під ніс. Підходжу до неї ближче й обіймаю за талію, притискаючи спиною до себе. 
- Доброго ранку! - Вона відчуває мою радість від того, що я її знайшов, і притискається стегнами ще сильніше. 
- Доброго ранку, пане Сореро! Вирішила приготувати вам сніданок, але бачу, вас цікавить щось інше. - Ковзаю рукою вниз по її животу та зупиняюся на кілька сантиметрів від клітора. 
- Пані Єлизавето, думаю, вас також зараз буде цікавити дещо інше, а не сніданок. 
І коли мій палець торкається чутливої точки, жінка відпускає пательню та перестає готувати їсти, впирається руками в стіл. Я ще кілька разів повільно проводжу по її вологих складочках, від чого Єлизавета вигинає спину в мій бік, штовхаючи стегнами мій уже затверділий член. 
- Що ж, Єлизавето, ми снідати будемо? - Мої пальці знову ковзають нижче, і один з них повільно входить у неї. Від цього жінка видає тихий стогін і закидає голову. 
- Я так розумію, сніданок вас уже не цікавить. Коли я вводжу інший палець, стогін перетворюється на крик, і вона змушує мене рухатися в ній. 
- Я думаю, ми поснідаємо пізніше. - Її голос звучить майже шепотом, і по тілу біжать мурашки. Цілую її в плече, потім у шию. Виймаю пальці та нахиляю її на кухонний стіл.
- Ну що ж, тоді перейдемо відразу до десерту. Входжу в неї повільним рухом, дозволяючи жінці відчути кожен сантиметр мого збудження. Вона вигинається мій на зустріч та намагається насадитися повністю, хоча я притримую її. 
- Не так швидко, янголятко. - Мої рухи повільні, і я бачу, наскільки це сильно її дратує. Вона незадоволено видихає. Я продовжую повільно входити та виходити, а іншою рукою, гладжу її затверділий сосок.
- То що, пані Єлизавето, як вам ваш десерт? Вона міцніше чіпляється за поверхню столу та вигинається назустріч 
- Дуже смачно. - На останньому слові вона зривається в черговий крик, і коли моя рука ковзає до її клітора, жінка вибухає. В цей момент я не стримуюсь та розряджаюся прямо в неї. Ну що ж, добре що вона п'є протизаплідні. Сподіваюсь, сьогодні вона не забула випити свою пігулку. Кілька хвилин я так стою, навіть не висовуючи член з неї, а потім, коли відходжу по її нозі, стікає тепла рідина. Вона вже по традиції незадоволено закочує очі та йде в душ. Відійшовши за декілька кроків повертається до мене. 
- Ти не міг почекати пару хвилин? - її голос звучить як претензія, хоча по задоволеному обличчю розумію, що вона просто вирішила подратувати мене.
- Наступного разу буду чекати, поки ви приготуєте сніданок, пані Єлизавето. - Вона фиркає та виходить з кімнати. А я стою задоволений, дивлячись на каву, яку жінка встигла приготувати, та на млинці, які так і лежать на сковорідці. Добре, що вони хоч не згоріли.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 17 18 19 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Закохана В Диявола, Ксю Бадб », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Закохана В Диявола, Ксю Бадб "