Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Закохана В Диявола, Ксю Бадб 📚 - Українською

Читати книгу - "Закохана В Диявола, Ксю Бадб "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Закохана В Диявола" автора Ксю Бадб. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 43
Перейти на сторінку:

Під час сніданку Лізі ні про що в мене не питає, і я їй неймовірно вдячний за це. Вона залишається в будинку, я прошу її нікуди не їхати. 
- Лізі, будь ласка, це вимушена міра, тут ти в безпеці.
Помічаю, скільки незадоволення на її обличчі, але вона не перечить, я їй за це вдячний. Тому палко цілую жінку в уста і на хвилину забуваю про те, що я не зможу не піти в офіс, тому що попереду ще дуже-дуже багато справ. Вчорашня розмова Шательє - це було попередження. А далі буде тільки гірше. Тому розриваю поцілунок і виходжу з будинку, сідаю в авто та їду в офіс. Ну що ж, сьогодні буде складний день і, думаю, мені доведеться дуже-дуже непросто в сьогоднішній війні. Тому що 10 років тому я втратив забагато, тепер я такого не дозволю. Якщо він хоче грати в цю гру, що ж, перед ним більше не новачок. Я вже дуже добре навчився на власному досвіді, що варто робити, а що ні. Тому варто відправити цього пенсіонера на відпочинок і бажано горіти в пеклі. Недарма ж мене називають Дияволом.

- Добрий день, пане Сореро. Заступник заходить і кладе переді мною кілька тек із документами. 
- Це все, що нам вдалося знайти на пана Шательє. Він дуже добре підчищає будь-яку інформацію, яка з'являється навіть у закритих джерелах. - Переглядаю теки і розумію, що там немає нічого, взагалі жодної зачіпки, на яку можна було б посилатися. Усі його жінки – це разові коханки, яких він сам може пристрелити, бо вона йому набридла. Дітей також немає, а якщо є, то про них нічого не відомо, тобто ці люди просто не існують. Його бізнес описаний досить поверхово, хоча я знаю всі його схеми і глибину його бізнесу, але це ніяк нам не допоможе. 
- Це взагалі все? Більше нічого не вдається знайти? - Мій голос звучить досить грізно, від чого замісник втискається в крісло. 
- На жаль, так. Усе ідеально вичищено. Є лише загальні відомості. - Знову переглядаю ті документи і розумію, що в будь-якої людини є якась слабкість, і в Шательє вона повинна бути. Не може такого бути, щоб цей чоловік був взагалі непробивний. А зараз вона мені, ой, як потрібна, особливо після його слів тієї ночі.

Ніч, коли в Девіда стріляли.

- Ну що, хлопче, добре, що ти вирішив поговорити. - Шательє виходить на світло, і я бачу, як він постарів за цей час.
- У тебе є рівно п'ять хвилин, інакше мої охоронці знову почнуть стріляти. - Намагаюся зберігати серйозний вираз, але тримаю пістолет напоготові.
- Не забувай, Девіде, що я також тут не сам, і кількістю ми вас переважаємо, але п'ять хвилин мені вистачить. - Він повертає голову до будинку, і я машинально обертаюся назад, щоб глянути, чи не вийшла випадково Лізі. 
- Ти ж знаєш, що зі мною жарти погані, і я все-таки вирішив забрати те, що належить мені. - Дивлюся на нього, і на його обличчі з'являється злобна усмішка. - Десять років тому ти відмовився від нашої співпраці. - Чмихаю. 
- Співпраці? Ти хотів мене взяти в рабство, а не співпрацювати. Ми цю тему закрили. Що ти хочеш? Чоловік витягує руки з кишень.                                      - Розумієш, я знаю про твою маленьку слабкість. Ти будь обережний, бо вона може стати жертвою, як і твої батьки. - Випрямляюся та направляю пістолет у голову, на що відразу реагують його охоронці. І коли на мені з'являється маленька червона цяточка, розумію, що цей чоловік знову мене обіграв.
- Видихни, хлопче. Сьогодні ніхто не помре, але я тебе попередив. Бережи свою маленьку слабкість і добре подумай над моєю пропозицією. - Він протягує мені теку. Я починаю дивитися і розумію, що його вимоги не змінилися. 70% усіх моїх прибутків. Але тепер він навчився на своїх помилках і вписав сюди весь мій бізнес. Я кидаю йому теку назад. 
- Навіть не думай про це. Я більше в ці ігри не гратиму. 
Він обертається та сідає в авто.
- Ну що ж, хлопче, це буде попередження. 
І тільки авто рушає з місця, як мені в плече прилітає куля. Снайпер спрацював відмінно. Не зачепив нічого серйозного, але гарно попередив.

Дзвінок вириває мене з думок.
- Так, Лізі, слухаю. - Жінка спочатку мовчить, але потім:
- Девіде, я хочу з'їздити до себе на фірму. Мені набридло сидіти вдома. Я візьму з собою охоронців, буду обережна, але я не можу сидіти в чотирьох стінах. 
Мені взагалі не подобається ця ідея, але замкнути її також не варіант. Знаючи її характер, вона рознесе мені весь будинок.
- Лізі, можливо, давай ти трішки перечекаєш. З твоєю фірмою все буде добре. Я надішлю туди людей, які будуть займатися справами. - Вона незадоволено фиркає. 
- Ні, Девіде, я хочу сама займатися справами своєї фірми. Тим паче мені потрібно чимось зайнятися, щоб відволіктися від думок про минулу ніч. Чи ти хочеш, щоб я тут з розуму зійшла? 
Якщо вона зійде з розуму, то шанси вижити в мене будуть мінімальні. 
- Добре, але з тобою їде охорона, і вона від тебе не відходить ні на крок. Лізі погоджується, і на цьому їй дякую. Я повертаюся до роботи, хоча тепер думаю лише про те, щоб з нею все було добре.

Сьогодні в мене було дуже багато зустрічей та дзвінків. Мені потрібно було підтвердити свою довіру до деяких людей, а також перестрахуватися в разі активних дій. 
Але ввечері мені починає дзвонити один із охоронців, які поїхали з Лізі. Тому, забивши на те, що у мене зараз зустріч, я беру телефон. 
- Пане Сореро, у нас дуже неприємна ситуація, ми не знаємо, що робити. - відразу виходжу з кабінету.                                                                               - Ви де?
- Ми в офісі пані Єлизавети, але до неї прийшов гість. - не розумію, хто там міг прийти, щоб охоронці були настільки знервовані. 
- Хто прийшов? - І від прізвища, яке я чую, мене аж перетіпує. Я моментально вискакую з офісу та їду до Єлизавети. Поїздка займає хвилин 10. Коли я залітаю на поверх, підходжу до її кабінету, охоронці стоять біля нього.
- Ви, блядь, залишили її саму? - Вони винувато опускають очі, а я вриваюся, відчиняючи двері, навіть не постукавши. Зараз не та ситуація, щоб бути ввічливим.
- Якого хрена ти тут робиш? - бачу шоковане обличчя Єлизавети та задоволений погляд Шательє.
- Девіде, як добре, що ти порадував нас своєю компанією. Ми якраз з пані Єлизаветою обговорюємо нашу майбутню співпрацю. 
Лізі переводить незадоволений погляд з мене на нього. І по тому, як вона напружується всім тілом, мені здається, жінка почала щось підозрювати.
- Пане Шательє, чи не могли б ви залишити нас з паном Сореро на кілька хвилин?
Я повертаюся до чоловіка, він максимально доброзичливо посміхається та виходить з кабінету. Він завжди вмів одягати відповідну маску для кожної людини. 
- Девіде, ти поясниш мені, що зараз відбувається? Сідаю на диван, з якого тільки що встав мій найбільший ворог, та намагаюся заспокоїтися. 
- Лізі – це та людина, яка вчора вночі ледь не відправила нас на той світ.
Її очі збільшуються від здивування, вона підходить та сідає поруч, бере мене за руку.
- А тепер, пане Сореро, я вимагаю всю історію від початку до кінця. - Розумію, що мені не вдасться цього разу змовчати. 
- Віскі є? - вона махає, встає та наливає нам два стакани.
- Лізі, це буде дуже неприємна історія, і твоя думка про мене більше ніколи не буде такою, як вона була. Я тобі розкажу все, але пообіцяй, що ти не втечеш від мене після цього.
Вона тяжко видихає та знову бере мене за руку. 
- Девіде, що б ти мені не розповів, це не змінить мого ставлення до тебе. - Посміхаюся та відкидаюся на спинку дивана. 
- Тоді, янголятко, слухай, чому мене називають Дияволом...

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 18 19 20 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Закохана В Диявола, Ксю Бадб », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Закохана В Диявола, Ксю Бадб "