Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Записи меланхоліка, Емілія Санд 📚 - Українською

Читати книгу - "Записи меланхоліка, Емілія Санд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Записи меланхоліка" автора Емілія Санд. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20
Перейти на сторінку:
18

 

26.06

 

Вечір з друзями пройшов добре.Якщо чесно я дуже люблю оці наші ніби сімейні посиденьки.Так склалось що вмене і цей тиждень був дуже насичений.І ми з Андрій спілкувались по телефону.На днях він запропонував.Поїхати на природу з ночівлею,без особливого ентузіазму  все таки погодилась.Хоч мені  не дуже подобаються  походи.Я люблю комфорт, а ці всі дикі умови не для мене.Але в той момент я думала,чому б і ні один раз можна.Так що суботи  чекала з нетерпінням.

Отже 6 ранку  стою біля підїзду.Підїхала Ігорова машина, я сіла в неї.Там ж звісно побачила знайомі обличчя:Володі, Івана і якоїсь дами.А ще купу якихось кульків по всьому салоні.І зрозуміла що там припаси, а це в свою чергу свідчало що нас чекає грандіозна гулянка.Я як чемна  дитина привіталась.Невідомою дамою була дружила Івана, Наталя.На вигляд вона була досить симпатична.Так як я не звикла до ранніх підйомів.Згодом таки задрімала.Прокинулась від того,що сонце нахабно світило в очі.

—О, спляча красуня прокинулась.—промовив Андрій і поцілував мене.

Я протерла очі і визирнула у вікно.Там блимав різноманітний вид, ніби в діафільмі.Спочатку ліс, а потім красиві поля.Я аж замилувалась.Хоча в машині було шумно.Ваня як завжди, розповідав якійсь анекдоти.З магнітоли лунала музика.Я на то все не звертала уваги, а дивилась у вікно ніби зачарована.Згодом ми зїхали з траси,і їхали по земляній дорозі.На ній нас трохи покачало.Я відчула себе як на атракціоні веселі гірки.Ну а потім на горизонті показалась невеличка поляна,а за нею річечка.

—От,ми і приїхали.— констатував Ігор.

Ми всі вивались з машини, раді можливості розімеути сідниці.Я глянула навкруги.Там була неймовірна краса.Річка, а позаду неї великий пагорб.Згодом ми всі дружньо почали розкладатись.Спочатку розклали великий тент всередині нього поклали розкладний стіл і стільці.Потім розкладали палатки.Те як я намагалась розкласти палатку, виглядало кумедно.Звичайно ж в мене нема такого досвіду.Я ж домашня.Проте не без допомоги Андрія, ми таки розклали її.Після того як зібрали палатки, ми спочатку назбирали хмизу.А потім розділились на команди хлопці займались шашликом а дівчата закусками і салатами.В процесі приготуваня, ми з Наталею познайомились вона виявилась досить милою і вельми балакучою.Коли салати були зроблені, а шашлик смажився ми по черзі йшли купатись.Спочатку Володя і я, І Іван з Наталею.Ігор залишився на сторожі.Першими з води вискочили ми.Таким чином давши Ігору можливість, покупатись.Згодом шашлик був готовий, і ми покликали всіх до столу.Після того як поїли і трохи випили, ми ще раз всі дружньо скупнулись.Потім я  Наталя вирішила трохи позасмагати.Хлопці і далі сиділи, і балакали про свої справи.Так з періодичними закусами і набігами на річку  а також різноманітними розвагами такими як карти і гри в бадмінтон пройшов день.Сонце почало потроху сідати і ми всі сіли біля вогнища, співали пісні і розповідали цікаві історії.Трохи охмелівши я захотіла спати.Ми з Андрієм пішли спати.А решта вирішила лишитись.Я якимось дивним чином одразу ж і заснула.Проте здається десь через годину  прокинулась, а потім вже не могла заснути.І так майже цілу ніч я тупо втикала, в одну точку і думала про всяке.Згодом я вийшла з палатки, і спостерігала як сонце встає.Це було неймовірно красиве видовще.Я згадала,що на випускному я таки не бачила схід сонця, бо наклюкалась добряче.Ось тепер побачила як сонце встає.Пізніше і Андрій встав, він злякався коли побачив що мене нема в палатці.Ми так цілий ранок просиділи милуючисть красою природи.Згодом я сказала що б хотіла поїхати додому.Він сказав, що коли Ігор прокинеться поговоримо про це.Ігор прокинувся близько сьомої.Андрій сказав що я хочу поїхати додому.Ігор почав мене переконувати залишитись, в результаті ми домовились що я залишусь до обіду.А потім він відвезе нас на трасу, там ми вже доберемось додому.Ми поснідали залишками вчорашнього бенкету.Ну а потім в нашому меню передбачалась  юшка з риби, і печена картопля.Хлопці рибалили а ми з Наталею сиділи біля берега, і старались не заважати.Коли хлопці наловили риби, її приготуванням зайнялась Наталя.Бо в мене не виходило.Риба постійно вислузувала з моїх рук, і я навіть поняття не мала як її чистити.Я зайнялась салатами.Коли юшка була готова.Ми поїли.Потім вели свідські бесіди.І так непрміто промайнув час.Ігор спочатку запитав чи  не передумала.Я сказала що ні.Так що пообідавши, і попрощавшись з усіма ми з Андрієм поїхали.Ігор як і домовлялись підвіз до траси.Там ми вже зловили попутку і доїхали до міста.В місті я сказала володі що  піти додому спати, він спочатку щось буркав та потім прийняв це.Він сів разом зі мною в маршрутку, ми поїхали до мого дому.Провівши мене до підїзду, поцілував і побажав солодких снів.Ледве дошкрябавшись до квартири, я плюхнулась на свій диван і заснула.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 19 20
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Записи меланхоліка, Емілія Санд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Записи меланхоліка, Емілія Санд"