Читати книгу - "Закон Єдиного. Книга 2. Істрія пророка Зараустри., Алекс Міш-ах"

  1. Коли вони прибули в Утзу, Хоаб вигукнув: Що бачать мої очі! Тут ангели, які одного разу належали до Зередхо, моїх власних небес! За яким зловісним законом вони покинули моє королівство, щоб приїхати й жити в цих муках?

  2. Фрагапатті змусив аваланза зупинитися, щоб отримати інформацію. І він покликав друджів, і до нього прибули тисячі з них, обірвані та п'яні. Хоаб знав багатьох із них, і він запитав: Чи знаєте ви, хто я? І вони відповіли: Так, ти Хоаб, Бог Зередхо. Знову говорив Хоаб: З якої причини залишили ви моє чудове королівство, щоб виїхати і жити в цьому пеклі, в цій несправедливості?

  3. Вони відповіли: На жаль, те, що ми поїхали, це дійсно так! Але відтоді, як це сталося, це так і є. Почуйте нас, Хоаб, ось у чому причина: Так само, як люди часто полишають чистоту й порядок, щоб впиватися в гріх, так само зробили і ми. Іншої причини ми не знаємо.

  4. Потім говорив Фрагапатті: Джеховіх сказав: Я дав людині багато талантів, але оскільки шляхи не відкрилися для її зростання, то вона занурюється в темряву. Не думайте, що ви можете прокреслити лінію і сказати: O люди, ви не повинні робити цього, або ви повинні зробити ось таким чином. Оскільки вони безсилі триматися за того, кого Я створив лідером, щоб вони слідували за ним. І якщо людина не знайде спосіб слідувати за ним, то вона повернеться і піде назад.

  5. Друджі крикнули: Так, Майстре! Зередхо не наповнював наші душі. Нам захотілося пити для розваги і безтурботності. Ми не бачили там вигоди. Ми знищили весь орнамент, мистецтво і навіть музику. Ми залюбки отримали б звістку від Зередхо, щоб дізнатися, що він припинив своє існування, бо так говорила наша вигода!

  6. І друджі сміялися і пустували, як ідіоти і дурні, змішуючись із повіями, злодіями, брехунами і алкоголіками.

  7. Фрагапатті змусив судно слідувати далі деякий час, а потім зупинився, і покликав інших друджів, і запитував їх у тій же самій манері, і отримав відповіді такого ж характеру.

  8. Знову вони рушили вперед, і те ж саме повторилося. Нарешті вони прибули в місце, де все було в темряві, галасі й безладі, де ніхто навіть не звертав уваги ні на судно, ні на сирени, які воно створювало. Тоді Фрагапатті звернувся до Хоаба: Це довело вам, що людина не може самостійно стояти нормально? Хоаб відповів: Це вірно. Це питання близьке для моєї душі. Я відчуваю тепер, що я не покидав Зередхо, я не знав ці речі. І не бачив Зередхо таким, яким я бачу його зараз.

  9. Фрагапатті сказав: Не поспішайте відмовлятися від своєї власної філософії, оскільки незабаром я покажу вам вашу власну мудрість. Так вони проїхали сім днів пеклом, найнижчим підрозділом небес, де не було ні уряду, ні порядку, ні правди, ні гідності, - але були муки, крики і прокляття.

  10. Фрагапатті сказав: Ви бачите, що багато людей не усвідомлюють своєї власної темряви.

  11. Хоаб запитав: Хіба це правильно, Керівнику, що людина не бачить своєї власної темряви? Хто, тоді, в безпеці? Чому вона перебуває на низхідному шляху?

  12. Фрагапатті сказав: Ви казали, що людина - Найвища. Але хіба це не приходить до нас від древніх, - щоб робити добро з усією нашою мудрістю і силою, і мати віру в те, що ми перебуваємо на шляху до Найвищого?

  13. Звісно, ви довели, сказав Хоаб, що Зередхо не є найвищим місцем, оскільки він не може зберегти своїх людей. Навіть пекло переважає над ним. Та хіба пекло не переважає над усіма багатствами королівств та імперій? А якщо пекло переважає, то хіба воно не є найсильнішим? І якщо наймогутніше місце - це пекло, то що тоді Найвище? Стародавні були щасливі в невігластві, оскільки вірили у Вищу Особистість, Творця, і що, врешті-решт, вони повинні побачити Його, але в них не було об'єкта в полі зору. Але з нашою мудрістю ми знаходимо, що ми не можемо реалізувати таку Особистість, бо не бачимо жодного об'єкта перед собою.

  14. Фрагапатті сказав: Хіба людина не винесла жодного уроку з минулого? У стародавні часи Боги переконали людей зробити кам'яних ідолів і поклонятися їм. І вони були достатніми, поки людина не досягла більшого знання. Знову прибули Боги до людей, показуючи великого Бога-людину в небі на троні, переконуючи їх поклонятися йому. Він був достатнім Богом для людини, але ангели заперечували цю філософію. Але почуйте мене, Хоабе, хіба ви не винесли з цього урок, що ми повинні завжди мати Найвищу Особистість так далеко, щоб ми не могли досягти її? Хіба це не покладено на нас, створювати в межах наших власних душ думку про Найвищу Особистість - поза нашим розумінням?

  15. Хоаб сказав: Здається, це так. Але як ми можемо навчити свою душу думати про Вищу Особистість, яка перебуває поза розумінням людини?

  16. Фрагапатті сказав: Для підґрунтя, від якого ми будемо міркувати, давайте припустимо, що ефірійні, атмосферійні та матеріальні світи становлять Його тіло. І рух всього, що ми бачимо, є проявом Його влади і мудрості. Тоді виходить, що ми є частиною цього, - ми комбінація, зосереджена в одній Особистості. Тому, будучи самими особистостями, хіба ми не відгалуження від Вищої Особистості? Інакше ми б не досягли індивідуальності. Хіба дитина не стає особистістю, тому що її мати була особистістю? Чи може людина бути особистістю, якби вона не виникла з Особистості?

  17. Хоаб сказав: Ви велике світло, Керівнику! Воістину, ви розгорнули всесвіт переді мною! Так, повинна бути Вища Особистість! O, якби я знав цю філософію раніше!

  18. Фрагапатті сказав: Не будьте засліплені, Хоаб, раптовим просвітленням. Для того я й прибув, щоб показати вам, по-перше, що таке вірити у Вищу Особистість, чия пишність перевершує сам всесвіт. І що людина може досягти єднання з Ним так само, як нота в музиці єдина з усією мелодією. Дозвольте нам, тому, призупинити наше дослідження на деякий час, щоб ми могли розбити це пекло, в якому страждають мільйони.