Книги Українською Мовою » 💙 Містика/Жахи » Кам’яна Матір, Йо Томас 📚 - Українською

Читати книгу - "Кам’яна Матір, Йо Томас"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кам’яна Матір" автора Йо Томас. Жанр книги: 💙 Містика/Жахи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18
Перейти на сторінку:
Новий дім

Гудіння генератора й удари кувалди зливалися з криками будівельників. Ворота  двору стояли навстіж, а серед пилу й розібраних секцій темного дерева поставав барнхаус — тепер не як дім, а як розкладений пазл.

— Я ніколи не думала, що можна просто взяти і переїхати з будинком, — сказала Белла, поправляючи сонцезахисні окуляри.

— Можна, — буркнув Віктор, потираючи руки після чергового дзвінка. — Якщо маєш друга у Вижниці, який готовий оформити землю під модульну забудову без зайвих питань.

На подвір’ї бігали молоді хлопці у комбінезонах. Частини будинку обережно пакували у вантажівки: стіни, віконні рами, шафи з архівами. Фургон Гражини стояв поруч — повністю споряджений, чистий і з  додатковими паливними каністрами.

Вижниця зустріла їх густим повітрям Карпат і запахом соснових дощів. Земельна ділянка — на схилі, з видом на ріку, з лісом за спиною. Нове місце, але дім — той самий.

Гражина стояла посеред трави, згорнувши рукави куртки.
— Тут буде безпечніше. І тут буде… по-іншому.

                                                      -----------------------------------------------------

 

 

Віктор зайшов у невеличкий офіс на головній вулиці міста. Старий будинок із вивіскою, яка вже чекала:

"Агенція Приватних Розслідувань В.О."

— Легально. Нарешті, — сказав він, підписуючи реєстраційні документи. — І нехай пробують тепер сказати, що ми тільки химер ганяємо.

Белла того вечора приготувала вечерю з гливами, які знайшла на базарі, й домашніми варениками.
— Священник, пам’ятаєш? Той, з якого все почалось. Переказав грошову подяку — і ще на паливо, і на матеріали для дому. Казав: «Ви зробили те, що церква не зуміла».

Віктор поклав документи на стіл — дозволи, ліцензії.
— Ми офіційно працюємо. І це лише початок.

Ніч над Вижницею опустилася тиха, але не тривожна. Гори навколо стояли, наче мовчазні свідки нової історії.

Агенція жила. І буде мати справу...

 

 

Надвечір сонце повільно лягало на вершини Карпат, розсипаючи мідні переливи на верхівки смерек. Барнхаус уже стояв, як новий. Обережно зібраний, під'єднаний до комунікацій, з дерев’яною терасою, що виходила у бік гірської річки.

Біля схилу, трохи осторонь від дому, збудували двосхилий навіс для машин. Його обшили деревом і покрили антрацитовим металевим дахом. Ліворуч стояв фургон Гражини — чорний, чистий, з додатковими прожекторами і ящиком для інструментів позаду. Праворуч — старенький Volvo Віктора, з новими колесами, які досі тримали запах гуми.

Гражина вийшла з дому з кружкою кави, оглянула навіс, пройшлася повз машину.
— Тепер вони як удома. І ми теж.

Навколо — буйна зелень, висока трава й квітучі кущі. Позаду — ліс, де співали дрозди. Попереду — дорога, що вела вниз до центру Вижниці. Ліворуч — річка, яка співала свію давню , спокійну пісню.

Усередині дому панувала рівновага: книги на місці, ноутбук на столі, у кухні запах свіжої випічки.

Белла сиділа за ноутбуком, щось швидко набираючи. Віктор саме наливав собі трав’яного чаю.

— Маємо замовлення, — сказала Белла, не відриваючись від екрану. — Подзвонили з села біля Рахова. Там кілька родин не можуть спати — чується дитячий регіт ночами, у хатах дивні речі відбуваються. Сусіди бачили щось мале й темне, що стрибало дахами.

Віктор глянув на Гражину.

— І ми щойно тільки дихати почали…

Гражина усміхнулась, відпила ковток кави.
— Ми не дихаємо. Ми живемо цим.

Гражина зробила крок до столу, де Белла вже відкрила карту з позначеним селом, і зосереджено вдивилась у монітор.

— Дитячий регіт… дивні речі… лазіння по дахах… — вона нахилилася, витягла старовинну книгу, з обкладенкою з людської шкіри, з символами, що успадкувала ще від першої справи. — Якщо це не банальне шкідництво — то я майже впевнена. Це можуть бути чортенята або в деяких регіонах їх ще звуть в’юнцями.

Віктор підняв брову.

— Таке собі міні-потерча?

— Ні, — Гражина розгорнула сторінку з коротким описом. — Це не мертва душа. Це жорстоке  створіння, воно вживає кров і кормить свого творця. Часто починає в старих хатах або в покинутих яслах. А ще — якщо поряд є гори з печерами — воно там.

— А регіт? — спитала Белла.

— Імітація. Воно не розмовляє. Воно… відтворює те що чуло. Може кривлятись, повторювати голоси. І іноді з’являється тільки дітям або старим. Дуже агресивне. Як маленька розлючена тінь.

Віктор задумливо потягнув чай.

— Значить, це не просто пустощі. 

Гражина кивнула.
— Беремо!

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кам’яна Матір, Йо Томас», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Кам’яна Матір, Йо Томас» жанру - 💙 Містика/Жахи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Кам’яна Матір, Йо Томас"