Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть 📚 - Українською

Читати книгу - "Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть" автора Микола Остоу. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 35
Перейти на сторінку:
може бути декілька причин, — спокійно і розсудливо припустила Фібі. — Могло так статися, що саме Пейдж була більш відкритою і тому — більш підготовленою до отримання цього послання, аніж ми з тобою. Хтозна… Але це вже не перший випадок, коли одна з нас раніше за інших отримує ключ до розуміння ситуації.

Пайпер зітхнула і схрестила руки на грудях.

— Я вірю тобі, Пейдж. Просто я хвилююся. Холівелл Менор — це наріжний камінь нашого існування. Який би ми шлях не обрали, ми не маємо права схибити.

— Я цілковито тебе підтримую, Пайпер, повір мені, — урочисто і серйозно мовила Пейдж.

— До речі, які саме сцени ти бачила цієї ночі? — поцікавилася Фібі.

— Гм-м-м… — ретельно обдумуючи кожен побачений епізод, Пейдж почала прокручувати в голові все те «домашнє відео», яке встигла переглянути протягом минулої ночі. У її свідомості значущість спілкування з бабусею та сестрами не применшилась порівняно з першим переглядом.

— Ну, ми з бабусею готували печиво з горіховим маслом, — почала Пейдж, — і це було надзвичайно цікаво. Просто супер. Гремс навчила мене свого таємного рецепта, до якого, наскільки я зрозуміла, входив і такий компонент, як магія.

Фібі похитала головою.

— Цього просто не могло бути. Це ж особиста вигода.

— Та отож, — посміхнулася Пейдж. — Те ж саме подумала і я. Я навіть точно пам’ятаю ті слова, які бабуся при цьому сказала: «особиста вигода, особиста шмигода».

— Стоп! Саме у цьому місці давай і зробимо зупинку, — втрутилася Пайпер. — По-перше, бабуся завжди дуже обережно ставилася до особистої вигоди, а по-друге, її улюбленою стравою було не печиво з горіховим маслом, а вівсяна каша. Тому, вочевидь, це видіння виявилося проекцією якихось твоїх власних уявлень. Воно явно не має стосунку до реальності.

— А може, — зазначила Пейдж, — це послання навмисне відхилилося від реальності, щоб ми це помітили?

— Обидві теорії мають право на існування, — погодилася Фібі. — Особисто я вважаю, що ми маємо уважно розглянути всі можливі варіанти, і тільки після цього полишати цей будинок.

Пайпер нічого не відповіла, але з виразу її обличчя було видно, що вона почала приставати на цю точку зору.

Пейдж підступила до плити, де Пайпер старанно помішувала зілля.

— Можна? — запитала вона.

Пайпер кивнула, однак з деяким сумнівом на обличчі.

Швидко вхопивши миску, Пейдж піднесла її до раковини і безцеремонно вилила все зілля.

— Може, і заклинання порвемо? — запитала вона, витерши руки і поставивши порожню миску на плиту.

— Гадаю, буде досить його просто викинути, — відповіла Фібі. Зіжмакавши аркуш паперу в кульку, вона обернулася, щоб викинути його в бачок для сміття, але враз помітила, що його ніде не було.

— От чорт! І викинути нікуди! — розсердилася Фібі. — Бачок для сміття кудись подівся. Мабуть, Лео завантажив його у фургон разом із іншими речами.

— Треба йому зателефонувати! — схвильовано сказала Пейдж. — Нехай скаже перевізникам, щоб вони всі речі привезли назад у будинок — і негайно!

— Не думаю, що вони прийдуть у захват від цієї думки, — сухо зазначила Пайпер.

— Ми їм заплатимо, — відповіла Фібі. — Просто їм доведеться привезти назад те, що вони відвезли. — На її обличчі з’явилася сліпуча посмішка. — Пайпер! Не забувай про більш важливу річ — ми не повинні звідси виїжджати!

— Ой, твоя правда, — з деяким полегшенням відповіла Пайпер. — Але ж факт залишається фактом: нам знову доведеться мати справу з тим гніздом нечисті, на яке перетворився наш будинок!

Фібі з Пейдж на мить замовкли, обдумуючи те, що сказала їм Пайпер.

— Спробуймо розібратися ще раз, — похмуро почала Пайпер. — Будинок сам по собі не є лихим. Це є позитивним моментом. Лео зв’язується з перевізниками, вони привозять наші речі назад, ми розпаковуємо їх і знову залишаємося в цьому будинку — на кілька поколінь. Але ж щось таки змусило Холівелл Менор повстати проти нас, еге ж? У чому ж причина, якщо сам будинок не є лихим?

Фібі та Пейдж обмінялися безпорадними поглядами. Правда полягала в тому, що вони про це не мали ані найменшого уявлення.

— От і добре, Лео та перевізники вже повертаються, — підтвердила Пайпер, вимкнувши телефон і обернувшись до Пейдж та Фібі. — Як я і передбачала, вони були не в захваті від необхідності везти все назад. Але, як точно зазначила Фібі, ми платимо їм погодинно, тому для них це аж ніяк не кінець світу.

— Як ви думаєте, Лео здогадався про наші припущення? — стурбовано спитала Пейдж. Вона довіряла власним інстинктам, але, ураховуючи незгоду сестер, їй дуже хотілося, щоб хтось підтримав її точку зору.

Пайпер зітхнула.

— Він ще раніше зізнався мені, що йому важко буде примиритися з тією думкою, що лихим є сам будинок. Тому, гадаю, він з готовністю сприйме думку про те, що лихим є не сам будинок, а та сила, що ним заволоділа. І не тільки з готовністю, а й з радістю. Якщо чесно, то, мабуть, він не менше нашого зрадіє звістці про те, що нам не треба переїжджати.

— От і добре. — Пейдж знесилено плюхнулася на кушетку, яку вони залишили у їдальні.

— Я погоджуюсь, — зітхнула Фібі і всілася поруч із нею. — Але тепер ми маємо розробити план В.

— Згодна. Треба змінити підхід до справи, — запропонувала Пайпер. — Нам слід зайнятися дослідженнями. Ми мусимо знайти нову інформацію стосовно історії цього будинку. Цілком можливо, що нечисть, яка працює проти нас, з’явилася тут не випадково; скоріш за все, вона вже існувала тут певний час і тепер просто повернулася.

— Причому з подвоєною силою! — зауважила Пейдж.

— На мою думку, треба попорпатися в газетних архівах та старих планах міста, — вголос міркувала Фібі. — І все це ми зможемо знайти у бібліотеці.

— Вона відкриється тільки о другій, — зауважила Пайпер, поглянувши на годинник. — Тож ми матимемо у своєму розпорядженні кілька годин, щоб допомогти Лео розпаковувати ящики.

— Які проблеми? — пожартувала Пейдж. — Ми ж все одно планували займатися сьогодні розпаковуванням.

О другій тридцять перевізники повернулися до будинку і вивантажили все, що ще зовсім недавно завантажували. Дивно, але настрій у них був досить робочий. Мабуть, це пояснювалося додатковою винагородою, яку вони отримали, а ще — можливістю позалицятися до Фібі, яка, однак, проігнорувала всі підморгування та улесливі посмішки. Дівчата швидко просвітили Лео щодо нових обставин справи.

— Скажи чесно, — благально спитала Пайпер чоловіка по тому, як вони ознайомили його з теорією Пейдж. — Ми правильно вчинили, коли пристали на думку Пейдж про приховане послання, яке вона отримала у видінні? Чи у нас всіх стріха поїхала?

Лео задумливо провів рукою по своєму короткому

1 ... 17 18 19 ... 35
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть» жанру - 💛 Інше / 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть"