Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Тільки разом 📚 - Українською

Читати книгу - "Тільки разом"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тільки разом" автора Анастасія Шевердіна. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 50
Перейти на сторінку:

— Ні, ну що ти, доню! — заперечила Ірен і зазирнула до книги. — «Необхідно з’ясувати, чи достатньо хороший у дитини слух».

— Андре! — тихесенько мовила Естель. — Хочеш їсти?

Андре знову замотав головою.

— «Зверніть увагу, чи добре дитина розуміє вас, чи може виконати прості завдання, які не супроводжуються жестами».

— Андре, покажи, де в тебе око! — попросила Ірен.

Хлопчик, не відриваючись від книги, виконав бабусине прохання.

— А покажи, де вушко! Де ніжка? Де животик?

Андре мовчки показував частини тіла, які зацікавили літню жінку.

— А де зелений колір на килимі? — запитала Естель.

Хлопець провів пальцем по рослинному орнаменту.

— «Необхідно провести обстеження дитини в невролога, психолога, логопеда», — підсумувала Ірен.

Після цих слів бабусі Андре встав, із докором подивився на Ірен та Естель, забрав у матері книгу, кинув її під диван і натомість подав енциклопедію підводного світу. Кет засміялася, а жінки вирішили, що обстеження малому Леруа непотрібне.


Заговорив Андре у три роки і два місяці цілком несподівано. Зранку, коли хлопець міцно спав, Кет вирішила подивитися, як справи у матері. Намагаючись переконати сусідку допомогти хворій жінці, дівчина затрималась і повернулася до будинку Леруа лише опівдні.

Коли Кет нізвідки з’явилась у вітальні, Андре, який сидів зарюмсаний у матері на колінах, скрикнув:

— Кет, ти де була?! Скільки можна на тебе чекати?!

Від несподіванки Ірен хлюпнула каву на штани Леона, який так і не доніс до рота хліб із джемом.

— Андре, нічого собі! — засміялася Кет. — Ти говориш! Як же чудово! Вибач, мені треба було провідати одну знайому!

— Синку, а хто така Кет? — нарешті видавила із себе перелякана Естель.

— Кет — мій друг, — мовив Андре, зіскочивши з колін матері.

— Андре, ти чому мовчав стільки часу?! — нарешті оговтався Леон. — Ти ж наче добре говориш?!

— Добре! — підтвердив хлопець. — А про що з вами говорити?

— Ого! — засміявся старший Леруа. — У тебе, виявляється, складний характер!

Андре знизав плечима.

— Синку, якби ти говорив, ми б краще тебе розуміли! — погладила хлопця по кучерях Естель. — Ми б робили все, що ти хочеш!

— Ви і так робите майже все, що я хочу!

— Можливо, ти ще чогось би хотів? — запитала Ірен.

— Так, я хотів би навчитися читати!

Того ж вечора Леон розпочав заняття із сином, і вже за пів року Андре здолав усі книжки, які для нього підготували батьки.


Відколи Андре заговорив, у Кет не було вільної хвилини. Хлопець засипав подругу питаннями, вимагав пояснень із будь-якого приводу й командував дівчиною, ніби справжній генерал. Лише на вулиці, коли Андре уважно вивчав камінці, рослини, комах і тварин, Кет могла подумати про Україну, про матір і знайомих, про щось, не пов’язане з малим Леруа.

Утім, як тільки Кет відволікалася, Андре обов’язково знаходив дивне й неприємне заняття: обмацував жаб і слимаків, залазив пальцями в усі тріщини й нори, ловив котів і роздивлявся, що в них у роті, не звертаючи увагу на подряпини й укуси. От і зараз дівчина насилу вмовила малого дослідника облишити розчавленого голуба й припинити колупатися палицею в кишках нещасного птаха.

— Іди, іди сюди, Андре! — благала Кет, зупинившись віддалік на залитому сонячним світлом газоні. — Хіба тобі не гидко?

Невдоволений Андре підійшов до подруги, щомиті озираючись на покинуту знахідку.

— Ні, не гидко. Мені цікаво, що у пташки всередині, що всередині в усіх нас, — спокійно мовив Андре.

— Давай облишимо цю розмову! — попросила Кет. — Просто посидимо на травичці й подивимося на небо!

Хлопчик сів на газон і поглянув угору.

— Кет, а чому хмари білі? — запитав Андре.

Кет не знала, чому вони білі. Дівчина ніколи над цим не замислювалась.

— Тому, що на небі немає бруду, — нарешті сказала Кет.

— А чому на землі багато бруду?

— Тому що на світі багато нехороших людей, вони смітять.

— Я не буду смітити! — пообіцяв хлопець.

— Добре! — посміхнулася Кет.

— Кет, а чому сонце ховається увечері та з’являється зранку?

Кет почала пригадувати все, що чула на астрономії, але мало що могла пригадати і ще менше могла переказати своєму підопічному.

— Тому, що Земля обертається довкола Сонця, і нам здається, що Сонце то з’являється, то зникає.

— А чому вона обертається?

— Сонце дуже важке й сильне, воно притягає Землю до себе й не дає їй полетіти деінде.

— Це як Леон притягає Естель?

Кет пирснула зі сміху.

— Так, майже так!

— А чому ти смієшся?! — розсердився хлопчик. — Думаєш, було б добре якби Естель полетіла деінде?! Я так не вважаю!

1 ... 17 18 19 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тільки разом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тільки разом"