Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко 📚 - Українською

Читати книгу - "Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лицарі сорока островів" автора Сергій Лук'яненко. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 105
Перейти на сторінку:

- Дурень! Це не хоробрість, а дурість! — гукнула мені вслід Інга, коли я опинився вже на своїй половині мосту.

— Нічого, нейлон так легко не рветься, — бадьоро відповів я. — Що ж мені до ранку чекати? Вона, може, взагалі не порветься.

Мотузка лопнула з тонким дзвінким вереском. Короткий уривок, що залишився на перилах з мого боку, як гумовий, стебнув мене по руці. Я ойкнув.

- Боляче? — злякано спитала Інга.

— Ні… — видавив я, мотаючи рукою в повітрі. - Не дуже…

- Шкода.

— Не гнівайся… Зустрінемось тут же, післязавтра вночі, гаразд?

Інга присіла, почала відв'язувати мотузку зі свого боку. Неголосно сказала:

— Мотузку сам принесеш.

- Є!

— І чергов на інших мостах. Раптом я тут знову... опинюся.

- Так точно.

Повернувшись до мене, вона приготувалася щось сказати. Але передумала. Створила зневажливу гримасу, підхопила ліхтар, залишки мотузки і пішла до свого замку.

Я знизав плечима. І чого вона образилася? Адже сама заявила, що нам доведеться ризикувати.

Малек наче спав, коли я повернувся. Тільки-но опустившись на ліжко, я провалився у важкий, непробудний сон. І відразу відчув, як мене трусять за плече.

- Дімко! Вставай!

У вікно било сонце. Від нічного холоду не залишилося й сліду, скинута мною уві сні ковдра валялася на підлозі. Малек сидів на краєчку мого ліжка.

— Пішли снідати…

Я сів і протер очі. Подивився на Ігорка. Він водив босою ногою по підлозі, викреслюючи незрозумілі постаті.

— Що в тебе червоні очі?

— Мило у вічі потрапило, коли вмивався. Нам таке мило, що їсть, сьогодні надіслали…

— А книжки так не надсилають? Або нормальний одяг?

- Ні.

- Шкода. — Я остаточно прокинувся і підвівся з ліжка. — Ходімо.

Сніданок був звичайнісіньким. Немов у якомусь військово-спортивному таборі. Тільки замість бутафорських автоматів ми були озброєні дерев'яними мечами, а діряві брезентові намети замінювали мармурові стіни Тронного залу. Та й чорну ікру не дають на сніданок у жодному таборі. Дівчата принесли ікру урочисто і поважно, поставили серед столу величезну кришталеву вазу, з гіркою наповнену чорними зернятками.

— Дивіться, що нам прислали!

Усі пожвавішали. Тимур пробурчав: «Уже місяць не було ікри, макуни вони, все-таки, прибульці…» Я набрав повну ложку і мимохідь подумав, що на цій планеті прибульці якраз ми. Сержан несамовито спитав у пухкої світленької Лери, чого вона так сяє, немов сама метала цю ікру? Лера образилася, і Кріс легенько з'їздив Сержану по потилиці. Той одразу вибачився перед Леркою. Він був не злий хлопець, але мова в нього працювала трохи швидше за голову, причому працював невтомно, а авторитетом для Сержана служив лише Кріс.

Того ранку я вперше був присутній на «розлученні». Так, по-воєнному, називався розподіл постів — кому який міст захищати сьогодні. Кріс одразу сказав, щоб Костя залишався у замку, допомагав дівчаткам: ті хотіли влаштувати прибирання. Костя, невисокий, худорлявий хлопчисько, скривився, але сперечатися не став. Сержан, Малек, Януш та сам Кріс вирішили йти на південний міст. Мабуть, Кріс побоювався нового нападу, ось і взяв у свою команду найкращих бійців. Найкращих… Я мимоволі глянув на Малька. Права Інга. Навіть якби Ігорка з колиски вчили битися на мечах, не міг він порозумітися з майже вже дорослими хлопцями.

1 ... 17 18 19 ... 105
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко"