Читати книгу - "Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб"

Забутий усіма Спритник, що так і сидів перед кінськими мордами, тихо ойкнув.

– Це княжий полк, – сказав рівно. – На світанку вони тут уже проїжджали. Чи не вас шукали, пані?..

– Лисиця! І, гадаю, ви маєте рацію. Дуже завбачливо. Вас точно найняв не Джі Лін Рі? Ви нападаєте, вони рятують… Або знаходять трупи.

– Побійтеся бога! – не витримав Спритник. – Гадаєте, цей дурник, – кивнув на А Лі, – здатний на злочин?

Меліса знизала плечима, ніби визнаючи за хлопцем право бути хоч серійним убивцею, і уважніше придивилася до співрозмовника.

– Гадаю, у вас вивихнута гомілка.

– Судячи з відчуттів, зламана.

Група вершників досягла карети тої миті, коли Лисиця правдами і неправдами витягла на тракт пані Руденс і охарактеризувала її як непогану цілительку зі слабкими нервами.

– Я не чіпатиму незнайомого чоловіка! – вискнула тітонька.

– Вас як звати? – Меліса виразно скрипнула зубами. – Спритник Шин? Спритник Шин – Ереса Руденс, Ереса – Спритник. Познайомились? Тож займіться справою!