Читати книгу - "Антологія української готичної прози. Том 2"

– Мій Іван тут приходить, аякже, як взяв мене за руку, то вся долоня попечена. Казав просити вас, аби-сте його приймили, прийде до вас завтра вполудне, – скиглила жінка.

Отець Михайло не дуже то хотів давати віру такій балачці. Успокоїв жінку, наказав її синові прикладати до попеченої долоні зілля та ще й повезти до лікаря.

Але, як було обіцяно, на другий день вполудне, з’явився у приходській канцелярії господар, котрого о. Михайло похоронив чи не рік тому.

– Прошу, отче, погодіть моїх дітей з моєю жінкою, бо нема мені спокою на тому світі. Вона не хоче нічим поділитись із власними дітьми, а має того добра досить для всіх, – просив дух покійного Івана.

По довгих переговорах вкінці вдалось цілу тую родину якось погодити. То вже й покійний Іван перестав товктися по своєму господарству та й приходити до о. Михайла.

Село, де був парохом о. Михайло, було велике, мало теж досить велику кольонію мазурів зі своїм костелом і польським ксьондзом. Одного дня знайшли того ксьондза мертвого на греблі поміж двома ставами. Лікар ствердив смерть від розриву серця. Але в селі було з того приводу досить клопоту від польської поліції, що тільки шукала якої-небудь нагоди причепитися до русинів. По якомусь часі все втихло, вспокоїлося. Та тоді померлий ксьондз став з’являтися о. Михайлові і то дуже часто. Ставалось це звичайно пізнім вечором, коли по цілоденних заняттях сідав собі о. Михайло, щоб спокійно послухати радіопередач. Політика виглядала кепсько… Аж тут стоїть посеред кімнати ксьондз та жаліється, що залишив свою канцелярію у великому безладі. Уклінно просить отця Михайла зайнятися тими паперами, привести до порядку, відіслати, куди належить… Що ж мав робити о. Михайло? Запевнив ксьондза, що зробить все, як належиться. Та «відвідини» тягнулись декілька тижнів, ксьондз з’являвся наново з новими дорученнями, маловажними дрібницями. Вкінці о. Михайло мав того досить і прямо сказав покійникові:

– Не приходіть більше, все зроблено, як треба і що треба. Тим більше, що будемо мати багато гірші клопоти, як ваші папери.

– Знаю, знаю, так як і ви знаєте, що зближається страшна війна. Я лише хотів запевнити вас у моїй приязні, та подякувати вам за вашу шляхетність. Вже не буду більше товктися, бо вже й не буде де.

Тоді зник і справді вже більше не являвся.

За кілька місяців почалась Друга світова війна. Знищила мільйони людей, розсипала сотки тисяч по всій земній кулі. Змінила все, що здавалось вічним, непорушним. Чи о. Михайло далі розмовляв з духами? Про те не було вже жодної мови. Ставались події страшніші від появ духів… Але, може, ці духи остерігали о. Михайла, бо вся його сім’я якось оціліла.

Отець Михайло Туркевич, брат моєї мами, помер у 1957 році на своїй парохії в Поникві Великій біля Бродів.

Примечания

1

Дараба – пліт зі зрубаних дерев.

2

Астамент – покруч від «тестамент», заповіт.

3

Догурити – зробити прикрість.

4

Стрик – стрийко, брат батька.

5

Їмитися – вхопитися, тут – причалити.

6

Кльоци – колоди.

7

Вифасувати – отримати.

8

Кавалок гонталя – дерев’яна скалка.

9

Зайти – несподівано застати.

10

Дріб – пташине м’ясо.

11

Клячник – спеціальна підпірка для колін при молінні (від «клячати», ставати на коліна).

12

Мандатор – урядовець маєтку.

13

«Debet» було більше від «hebet» – витрати переважали над прибутками.

14

Хороми – сіни.

15

Шустка – десять крейцерів.

16

Кошниця – кругла комора для кукурудзи.

17

Верена – рядно.

18

Цара – натовп.

19

Спрятати – зібрати, заощадити.

20

Прихарити – причепурити.

21

Мутерка – шруби і ґвинт.

22

«Папорота» – перекручене від «бокоброди», бакенбарди.

23

Патенталь – інвалідська пенсія.

24

Рецепіс – письмове повідомлення.

25

Втягнув – вписав.

26

«Anmerkung» – примітка.

27

Тиміям – фіміям.

28

Котильон – спеціальна маленька папочка з картками паперу, яку мала кожна дама на балю і куди кавалери записувалися на танець.

29

Сістра – давньоєгипетський інструмент, калатальце, якого вживали на святкуванні богині Ізіди.

30

Хова – нянька.

31

Цмок – дракон.

32

Ружанець – чотки.

33

Зробити ключку – звернути з дороги.

34

Круцифікс – розп’яття.

35

Афини – чорниці.

36

Цвікер – пенсне.

37

Овочарня – фруктова крамниця.

38

Прецизність – точність.

39

Кімната листарів – тут опрацьовували кореспонденцію.

40

Скоростріл – кулемет.

41

Оссолінеум – Наукова Бібліотека ім. Василя Стефаника.

42

«Мала птиця, а великі гроші», «гній – душа господарства» – цитати гасел з галицької сільськогосподарської преси, далі автор кепкує з небажання галичан робити політичну кар’єру.

43

«Вже більше літ двісті як козак в неволі» – перший рядок пісні на слова Анатоля Свидницького, яка була заборонена і за царату, і за влади комуністів.

44

На рандку – на зустріч.

45

Прохід – прогулянка.

46

Панедію – міщанське звертання, таке ж, як добродій.

47

Обойчик – комірець у греко-католицьких священиків.

48

Літники – панії, що відпочивають на літниську – курорті.

49

Згінник – дикий кабан.

50

Холєрник – «так «популярно» називають гуцули літників» (автор).

51

Мильня – лазня.

52

Клебаня – капелюх.

53

Кодола – линва.

54

Діпістка – жінка з табору повоєнних біженців Ді-Пі у Німеччині.

55

«Ґрейгунд» – автобус, що рухається в далекий рейс.

56

Ланчонета – кафе.

57

Кулі – вантажник.

58

Потягти – привабити.

59

Гін – потяг.