Читати книгу - "Сини змієногої богині"

Тільки з передньої камери гробниці англійська експедиція вивезла 34 контейнери, повні безцінних прикрас, коштовного каміння, золота і творів мистецтва. А ще в поховальних покоях фараона знайшли дерев’яний позолочений ковчег, а в ньому другий – дубовий, у другому – третій і теж позолочений, а потім ще й четвертий. У ньому знаходився саркофаг із цілого шматка рідкісного кристалічного кварциту, а в ньому… В ньому ще два саркофаги, і лише в третьому знаходився гріб, у якому лежала мумія Тутанхамона, покрита масивним золотим листом товщиною до 3,5 мм. Тіло небіжчика захищали своїми крилами богині Ізіда і Нефтіда, груди й плечі – коршун і кобра, їх поклали поверх золотого гроба, і кожна пір’їнка коршуна була заповнена шматочками самоцвітів. Мумія фараона була запелена в безліч полотен. На верхню пелену були нашиті золоті кисті рук, що тримали нагайку і жезл, а під ними – золоте зображення душі у вигляді птаха з людською головою. Опис коштовних прикрас, знятих з мумії, був поділений археологами на 101 групу.

Кована маска закривала голову владики і була зроблена з товстого листа золота, щедро прикрашена самоцвітами. Золотий трон Тутанхамона, зроблений з дерева, але обшитий листовим золотом і щедро прикрашений інкрустацією. Ніжки трону у формі левових лап, увінчані левовими головами із карбованого золота, і ще безліч усіляких деталей із золота і самоцвітів та різних коштовностей. (Між іншим: в посудинах із каміння археологи знайшли духмяні мазі, якими Тутанхамон збирався маститися в потойбічному світі, як це він робив за життя. Духи й через 3 тисячі років розсіювали міцний запах!).

Коротко кажучи, нині скарби з гробниці Тутанхамона виставлені в Єгипетському музеї в Каїрі і займають там 10 (ДЕСЯТЬ!!!) залів, площа яких дорівнює футбольному полю!

Розповідати про нечувані, неймовірні багатства єгипетських та інших пірамід можна дуже довго (це, зрештою, потребує окремої праці) – такі вони щедро-рясні. Обмежусь лише кількома прикладами.

На північному заході Туреччини, на горбі Гіссарлик 1873 року археолог Г. Шліман розкопав так званий «Скарб царя Пріама», він складався з 10 000 речей, що знаходилися в срібному посуді. Крім 1000 золотих намистин, до скарбу входили шийні гривни, браслети, серги, скроневі кільця, налобна золота стрічка, золоті діадеми. Був там і масивний золотий соусник вагою в 600 грамів; 47 золотих стержнів і безліч – ліку їм немає! – інших коштовних речей. Це може слугувати за найбільший скарб із будь-коли знайдених археологами.

Цікава (по своєму сумна й повчальна) і сама доля скарбу царя Пріама. Генріх Шліман хотів було подарувати його своїй любій Елладі, але грецький парламент не прийняв такого щедрого дарунку.

Тоді Шліман став пропонувати знахідки різним музеям Європи, а також Британському національному музею, Лувру, переконував французьку владу купити в нього знахідку троянського походження.

«Вимовлення одного тільки цього слова – переконував він урядовців, – відразу ж змусить трепетати всі серця і щороку приваблюватиме в Париж мільйони відвідувачів!» І все ж ніхто не захотів прийняти троянські скарби (серед них знаходилися і такі шедеври, як дві діадеми, одна з яких була зроблена із більш як 16 000 кілець золотого ланцюга!)

Але Г. Шлімана вважали великим містифікатором, тому й відмовлялися мати з ним справу. Лише наприкінці 1881 року «скарби царя Пріама» прийняв Берлін, і з наступного року троянські коштовності зайняли своє місце в Берлінському музеї давньої і найдавнішої історії. Під час Другої світової війни скарб Шлімана був упакований в чемодани і зберігався в бункері в районі Тірґартена. Коли Берлін був захоплений, троянські речі передали радянському командуванню, і влітку 1945 року їх відправили до Москви (259 предметів, в тім числі й троянський скарб) і Ленінграда (414 предметів з бронзи, глини і міді). В СРСР «трофеї» з Берліна зберігалися в режимі особливої секретності і про їхнє місце знаходження довгий чає нічого не було відомо. Лише у 1993 році уряд Росії оголосив, що скарби Трої таки знаходяться в Москві.

Як свідчить німецький письменник К. Керам, археолог Г. Шліман «досяг трьох вершин». Першою були вже згадувані «скарби царя Пріама», другою стало відкриття царських поховань у Мікенах.

Шліман з’явився в найдавнішому місті Греції в лютому 1876 року. Розкопками зайнявся на акрополі, де відкрив п’ять знаменитих гробниць, знахідки яких своїми художніми достоїнствами засліпили увесь учений світ. Сам Шліман пізніше писатиме: «Всі музеї світу, разом узяті, не мають і однієї п’ятої частини цих багатств!»

І хоч перша гробниця була пограбована ще в давнину, Шліман знайшов у ній 15 золотих діадем, крім того, в ній були золоті лаврові вінки і прикрашення у вигляді свастик. У другій могилі, де знаходилися останки трьох жінок, археолог зібрав біля 700 золотих бляшок, а на однім із скелетів була знайдена золота корона з 36 листиками, вона прикрашала голову, що вже перетворилася на прах. У четвертій гробниці виявили п’ять мідних казанів, один з яких був наповнений золотими ґудзиками, знайдено було золотий ритон у вигляді голови бика і чимало інших виробів із листового золота. Одна із золотих масок відображала овальне молоде лице з високим лобом, довгим прямим носом і на диво маленьким ротом з тонкими губами.

Могили буквально були нашпиговані золотом загальною вагою до 30 кілограмів!