Читати книгу - "Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест"

― А що, не можна?! Рейчел, бляха-муха, до тебе щойно підкатив Фелікс! Сам Фелікс!

«Сам Фелікс? Ага, точно, враховуючи, як на нього зреагували всі ці міазми, помічник у Гіон безсумнівно толковий», ― пролунало в голові Рейчел. А Хуа Яну вона відповіла у своїй звичній манері:

― Підкатив? Не сміши. Де ти тут побачив підкати?

Вони точно мали б що обговорювати іще щонайменше хвилин з п'ятнадцять (Хуа Ян виглядав так, наче мав намір вияснити у Рейчел всі деталі її враження від Фелікса), але тут двері зали відчинилися й усередину впевненою ходою увійшла Бек.

Підійшовши до столу, Ребекка кинула на нього великий аркуш паперу із намальованою схемою різними кольорами.

За мить довкола зібралися Гіон, Мей і обоє слуг Лі. Хуа Ян та Рейчел, певна річ, також прийшли подивитися. А ще за якийсь час Бек повідомила їм увесь план.

― Значить, ось який план… ― задумливо проговорила Гіон, дивлячись на картосхему опісля того, як Бек розповіла усі деталі. ― Нанести візит Зевсові тоді, коли він найменше цього очікує.

― Саме так, ― впевнено кивнула Ребекка. ― Ми з’явимось і атакуємо ще до того, як він почне ритуал. Безсумнівно, довкола храму нас чекатиме ціла купа посланців, а також, імовірно, інфеністів…

― І пекельних істот, ― додав Фелікс. Бек обвела його дещо здивованим поглядом.

― О, це Фелікс, ― повідомив Хуа Ян. ― Права рука Гіон.

Рейчел, котру від нього відділяли тільки Лі Тун і Лі Дун, непомітно роздивлялася його спину периферійним зором.

― Зовсім скоро я зберу звіти, і ми зможемо розподілити усіх так, аби натиск війська можна було стримувати, ― промовила Гіон. ― Коли Білолиций душогуб помре, у посланців пропаде вся їхня сила, інфеністи перестануть бути проблемою і… залишаться тільки істоти з Пекла. На них потрібно робити особливий акцент.

― Ех, ― зітхнув Лі Дун. ― Наче самі посланці уже перестали бути проблемою. До слова, ваша величносте Божественна мудрість, ці гівнюки вдвічі сильніші за кожного з нас і бере їх тільки відсічення голови, або цілковите знищення. В порошок, ― останні слова були сказані якимось особливим акцентом.

― Значить, треба стирати їх в порошок, ― пробурмотів Лі Тун. ― Що тут незрозумілого?

― На це… у мене вже є план, ― прозвучав голос Ребекки. ― Як я вже казала, наша схема поділена по сторонах світу. На кожній із них буде розміщено армію духів або демонів. Звісно, мені не так легко було врахувати бойову могутність кожної з цих ланок, але я припустила, що, якщо поставити на заході її величність Божественну мудрість із її армією, на півночі її величність Сапфірове очарування, звісно, з армією духів Води, а на сході Хуа Яна і духів вогню…

― Невірно, ― раптом втрутилась Рейчел, підходячи до Бек, аби могти бачити карту детальніше. ― Якщо ти поставиш їх усіх на схід, південь залишиться незахищеним. Так, я знаю, ви з Багряним провісником будете заходити з півдня, але ж таким чином вам легко сядуть на хвіст вороги! Хто прикриватиме вас з тилу? Раціональніше буде, ― дівчина торкнулась рукою карти, аби показати наглядно, ― поставити на півдні Лі Туна й Лі Дуна, а також армію демонів.

― Військо Тисячі Бід, ― зронив Хуа Ян.

― Точно, ― показала на нього пальцем Рейчел.

― А ще краще дати їм Хуа Яна, ― втрутився раптом Фелікс, проголошуючи своїм надзвичайно мелодійним голосом. ― Він наодинці здолав Юджина, одного з найсильніших посланців Білолицього. Окрім того, його вогонь спепеляє посланців втричі швидше, ніж сила будь-кого із його армії.

Почувши ці слова, Хуа Ян аж зашарівся від гордості за себе, випрямився і заусміхався. А Рейчел… вона аж запнулась, щойно поруч із нею виник Фелікс…

Дух Землі провів рукою по карті, проголошуючи:

― Я пропоную зробити наступним чином: північ залишається за її величністю Сапфіровим очаруванням і армією духів Води, на заході облаштується моя повелителька із нашою армією, але духи Землі також оборонятимуть і північ, адже наша армія єдина, хто іще не боровся проти посланців, відповідно, наші воїни зараз перебувають у повній бойовій готовності і їх сили знадобляться для підтримки вже ослабленої армії Сапфірового очарування. На сході ми облаштуємо духів Вогню, котрі також не вступали у битву і, сподіваюсь, зможуть легко діяти самостійно. Тепер південь. Тут, ― показав він пальцем на картосхему, ― ми розташуємо найбільше сил. Очевидно, Білолиций кине в цю частину найбільший захист, адже саме тут знаходиться вхід на територію храму. Я візьму духів Вітру, ми займемо цю ділянку. Тоді Хуа Ян, на тобі буде оборона цієї території, а посередині битимуться Лі Тун, Лі Дун та військо Тисячі Бід.

Очі Хуа Яна уважно слідкували за пальцем Фелікса, і тоді, по закінченню його монологу, дух Вогню випалив:

― Е-е, а чого це я один, а всі з військами?!

В ту ж мить поруч із дверима зали прозвучав голос Багряного провісника у морі каяття:

― Може, тому, що ти нарешті вдосконалився настільки, що став гордістю свого наставника? Як думаєш, а-Ян?

Хуа Ян моментально озирнувся. На обличчі його відобразився непідробний шок. Мін Чжень щойно… похвалив його?!

― Ти прекрасно справилась, Кучеряшко, ― підійшовши, демон поцілував інфеністку у щоку, викликавши у присутніх легке здивування, а опісля промовив: ― Гіон, там народ уже готовий здати звіти.