Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна 📚 - Українською

Читати книгу - "У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна" автора Генрі Райдер Хаґґард. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 184 185 186 ... 232
Перейти на сторінку:
нього. Вони є головними суддями в країні і в кримінальних, і в цивільних справах, хоча допускається й апеляція до ради сановників і від них до короля. Жерці мають величезну владу в справах етичного і релігійного характеру, аж до відлучення від церкви. І це серйозна і небезпечна зброя в їхніх руках! По суті, влада і права жерців необмежені, але я скажу, що жерці сонця — мудрі і обережні у своїх учинках. Вельми рідко трапляється, щоб вони виявили зайве завзяття, переслідуючи кого-небудь. Навпаки, вони схильні до пощади і милосердя, щоб уникнути ризику дратувати сильний, але добродушний народ, який покірно несе їхнє ярмо на своїй спині, але здатний повстати і скинути його з себе. Одне з джерел необмеженої могутності жерців — це монополія на письменність, знання з астрономії, що допомагає їм тримати народ у руках, передбачаючи йому затемнення і появу комет. У країні Цу-венді тільки дехто з вищого класу вміє читати і писати, але всі жерці обов’язково письменні і вчені.

Закони країни, загалом, сумирні та справедливі, багато в чому відрізняються від наших цивілізованих законів.

Наприклад, в Англії закон карає дуже суворо будь-який замах на чужу власність суворіше, ніж замах на життя людини. Це цілком зрозуміло у народу, переважаюча пристрасть якого — гроші і гроші!

Будь-яка людина може забити до смерті свою дружину або як найжорстокіше поводитися зі своїми дітьми, і це обійдеться дешевше, ніж якщо він спокуситься вкрасти пару старих чобіт. У Цу-венді на це дивляться інакше. Вбивство карається смертю, зрада, пограбування сиріт і вдів, святотатство, спроба порушити спокій країни — все це загрожує винуватцю смертю.

Його кидають до вогненної печі під вівтарем бога сонця. За іншу провину, враховуючи і неробство, винний засуджується до робіт при яких-небудь національних спорудах у країні/залежно від провини.

Соціальна система Цу-венді падає повну свободу будь-якій окремій особі, якщо тільки вона не порушує законів і звичаїв країни. Існує тут і полігамія, та більшість чоловіків має тільки одну дружину, щоб уникнути зайвих витрат. Згідно із законом, якщо чоловік має кількох дружин, він зобов’язаний надати кожній із них окреме приміщення. Перша дружина — це законна дружина, і її діти належать “до дому батька”.

Діти інших дружин належать дому своїх поважних матерів. Але перша дружина, вступивши в шлюб, може укласти умову, щоб її чоловік не мав інших дружин. Утім, це трапляється рідко, і жінки тримаються за полігамію, яка дає великі переваги першій дружині, що є, таким чином, главою кількох господарств. Шлюб тут вважається цивільним договором, і підкорення певним умовам є обов’язковим для обох договірних сторін, розлучення тут відбувається формально і з церемоніями. Загалом, Цу-венді добрий, веселий, м’якосердий народ. Між ними немає затятих торговців, немає особливої любові до грошей. Вони прагнуть заробити стільки, щоб прожити. Всі вони надзвичайно консервативні і з недовірою сприймають будь-які нововведення і реформи. Їхня грошова система — срібна, золото використовується тільки на декоративні прикраси. Торгівля тут ведеться здебільшого у вигляді мінової. Землеробство — головна справа жителів, і працюють вони старанно. Велика увага приділяється розведенню худоби і коней. Коні чудові, яких я ніколи не бачив у Європі або Африці.

Система податків дуже нескладна: держава бере третю частину заробітку землеробів, жерці одержують п’ять відсотків із залишків. Л якщо людина збідніє, то уряд підтримує її і допомагає. Якщо він ледачий, його посилають працювати на урядові будівництва, і держава бере на себе турботу про його дружин і дітей. Держава споруджує дороги і міські будинки і робить це дуже дбайливо. Вона має армію у двадцять тисяч чоловік, сторожу й інше.

За свої п’ять відсотків жерці служать у храмах, провадять релігійні церемонії, утримують школи, в яких навчають. Деякі храми мають своє окреме майно, але жерці не мають права власності.

Виникає питання, на яке я не можу відповісти: народ Цу-венді належить до цивілізованої чи до варварської раси? В деяких галузях мистецтва вони досягли високого ступеня досконалості, наприклад, в архітектурі або скульптурі. Гадаю, жодна країна у світі не могла порівнятися в цьому з ними. Але в інших речах вони зовсім нетямущі. Сер Генрі, дещо розуміючись на цьому, показав їм, як змішати кремнезем і вапно, а вони зізналися, що ніколи не бачили шматочка скла, і їхній глиняний посуд — первісний. Наші кишенькові годинники надзвичайно захоплювали їх. Вони не мали уявлення про електрику, пару, порох, книгодрукування, пошту. Вони уникнули, завдяки цьому, багатьох нещасть, оскільки давня мудра приказка свідчить: хто додає собі пізнань, той додає і горя! Щодо релігії: у ній немає нічого ані спіритуалістичного, ані піднесеного. Правда, дехто з Цу-венді говорить, що сонце — “вбрання духу”, але це вельми загальний і туманний вислів, багато хто вірить у майбутнє життя, але це якась первісна, необґрунтована віра, а зовсім не єство релігії.

Загалом, я не можу сказати, щоб я вбачав у релігії сонцепоклонників певну релігію цивілізованої раси, якими б не були їхні обряди, якими б не були піднесеними правила жерців, котрі, я впевнений, мають особливу думку щодо цього. Мені залишається сказати тепер тільки про мову Цу-венді і їхню каліграфію. Мова їхня вельми мелодійна, багата і гнучка. Сер Генрі запевняє, що вона схожа на новітню грецьку мову, якої я, на жаль, зовсім не знаю. Мова Цу-венді проста, її легко вивчити. Особливість її полягає в співзвучності й мелодійності та у точності висловлювань. Ми швидко зрозуміли мову, оскільки вона постійно звучала навколо нас. Вона мелодійно звучить у поетичних декламаціях, які полюбляє цей чудовий народ. Алфавіт Цу-венді, за словами сера Генрі, походить від Фінікії і, певне, дещо запозичує з єгипетського. Точно не скажу, оскільки мало розуміюся на цьому. Я знаю тільки, що алфавіт Цу-венді складається з двадцяти двох букв, із яких букви Б, Є й О дещо схожі на наші. Загалом, каліграфія їхня досить груба

1 ... 184 185 186 ... 232
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна"