Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

– Особисто я певен, – подав голос Атрік. – Навіть переконаний, що вони – перевертні. Подивишся – людина як людина, а потім таке гнати починає, що жодній піраньї і не снилось, а тим паче оленю. Як ти, Максе. Розумний, передбачливий, усезнаючий, так? Персональна ганчірка короля, ось! Бруд підтираєш наче й не було. І раптом обмовився? Я мушу в це повірити?

– Краще повірте, Реббіте, – наполягав Мак Сим Лян. – І ми вже з’ясували, що аж ніяк не раптом.

– О, чесність увімкнулась. Як знайомо… Але я виріс у цьому болоті, а ти бовтаєшся тут… хм… три роки, якщо галанет не бреше. Смішний термін. Хочеш, розшифрую твоє невипадкове застереження?

– Не хочу.