Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Книга вигаданих істот 📚 - Українською

Читати книгу - "Книга вигаданих істот"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Книга вигаданих істот" автора Хорхе Луїс Борхес. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 33
Перейти на сторінку:
справило його повідомлення. Щоб потішити його, я вдаю, нібито все зрозумів, і киваю головою. Тоді він зістрибує на підлогу та заходиться стрибати навколо мене.

Можливо, ніж різника був би для цієї тварини спокутою, але вона — мій спадок, і я мушу відмовити їй у цьому. Отож їй доведеться чекати власної смерті, хоча іноді вона втуплюється в мене розумними людськими очима, спонукаючи до розважливого вчинку».

Франц Кафка

Птах Рух

Рух — це дуже збільшений орел чи гриф, і дехто думає, буцімто на гадку про нього арабів навів заблукалий у морях Китаю або Індостану кондор. Лейн відкидає таке припущення й уважає, що тут ідеться радше про казкового представника казкового поріддя або про арабський синонім сімурга. Слави на Заході Рух зажив завдяки «Тисячі й одній ночі». Наші читачі пригадають, що Сіндбад, залишений товаришами на острові, розгледів удалині гігантський білий купол, а наступного дня величезна хмара сховала від нього сонце. Купол був яйцем Руха, а хмара — то птиця, його мати. Сіндбад за допомогою тюрбана прив’язав себе до її гігантської ноги; птиця знялася в небо й навіть не завважила, як занесла Сіндбада на вершину гори. Оповідач додає, що Рух годує своїх пташенят слонами.

У «Подорожах» Марко Поло (III, 36) читаємо:

«Жителі острова Мадагаскар кажуть, що певної пори року з півдня прилітає надзвичайний птах, якого вони звуть Рухом. Зовні він схожий на орла, але незрівнянно більший. Рух такий дужий, що може підняти в пазурах слона, злетіти з ним у небо, а тоді жбурнути з висоти, щоб потім зжерти. Ті, хто бачили цього птаха, запевняють, нібито розмах його крил сягає шістнадцяти кроків, а довжина пір’я дорівнює восьми крокам».

Марко Поло додає, що посли Великого Хана повезли перо Руха в Китай.

Птах Фенікс

У монументальних скульптурах, кам'яних пірамідах і муміях єгиптяни шукали вічність; логічно, що в їхній країні виник міф про безсмертного циклічного птаха, хоча подальше його опрацювання — справа греків і римлян. Ерман{181} зазначає, що в міфології Геліополіса{182} Фенікс (benu) постає повелителем ювілейних урочистостей або тривалих періодів часу; Геродот у знаменитому уривку (II, 73) викладає з повторюваною недовірою первісний варіант легенди:

«Є там інший священний птах на ім’я Фенікс, якого я бачив тільки намальованим. Він і справді рідко себе показує та, за словами жителів Геліополіса, прилітає в Єгипет лише раз на п’ятсот років, коли помирає його батько. Якщо за величиною та будовою цей птах справді такий, яким його змальовують, то він дуже схожий на орла, а пір’я має почасти золотаве, а почасти яскраво-червоне. Про нього розказують такі дива, що хоч вони й здаються мені малоймовірними, я однак мушу їх переповісти. Щоб перенести свого мертвого батька з Аравії в храм Сонця, птах удається до таких дій: передусім робить з мирри яйце такого розміру, щоб спромогтися його підняти; відтак, створивши яйце, визначає, чи воно йому під силу, а тоді робить у ньому порожнину, в яку кладе батькове тіло, та заліплює порожнину миррою, поки вага яйця з тілом зрівняється з його первісною вагою; нарешті птах замуровує отвір, піднімає яйце та летить з ним до храму Сонця в Єгипті. Хай там як, але таке розповідають про цього птаха».

Років через п’ятсот Тацит{183} і Пліній підхопили цю чарівну історію; перший слушно зауважив, що вся старовина темна, однак легенда визначила термін життя Фенікса — тисяча чотириста шістдесят один рік («Аннали», VI, 28). Другий також дослідив хронологію Фенікса; він заявив (X, 2), що, за Манілієм{184}, птах живе один Платонів, або великий, рік. Платонів рік дорівнює часу, який потребують Сонце, Місяць і п’ять планет, щоб повернутися у вихідну точку; Тацит у «Діалозі промовців» стверджує, що він охоплює дванадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири звичайні роки. Древні люди вірили, що після завершення цього величезного астрономічного циклу світова історія повториться в усіх подробицях, бо повториться вплив планет; таким чином Фенікс стає віддзеркаленням або образом Всесвіту. Щоб увиразнити аналогію, зазначимо, що стоїки навчали, нібито Всесвіт гине у вогні та відроджується з вогню, і цей процес не матиме кінця й не мав початку.

Плин років спростив механізм відродження Фенікса. Геродот згадує яйце, а Пліній хробака, але вже Клавдіан наприкінці IV століття пише поезію про невмирущого птаха, який відроджується з власного попелу, є спадкоємцем себе самого та свідком епох.

Небагато знайдеться таких поширених міфів, як міф про Фенікса. До вже згаданих авторів варто додати: Овідія («Метаморфози», XV), Данте («Пекло», XXIV), Шекспіра («Генріх VIII», V, 4), Пельїсера{185} («Фенікс і його природна історія»), Кеведо («Іспанський Парнас», VI), Мілтона («Самсон-борець», стисло). Згадаймо ще й латинську поему «De Ave Phoenice»[36], приписувану Лактанцію{186}, а також англосакське наслідування цієї поеми VIII століття. Тертуліан{187}, святий Амвросій{188} і святий Кирило Єрусалимський{189} наводять Фенікса як доказ воскресіння плоті. Пліній глузує з лікарів, які прописують екстракти з гнізда та попелу Фенікса.

Птах, який спричиняє дощ

Щоб пролився дощ, у китайських землеробів, крім дракона, є ще й птах на ім’я Шан Ян. Птах цей одноногий; у давнину дітлахи стрибали на одній нозі, насуплювали брови та примовляли: «Буде дощ-дощовиця, бо Шан Ян вже веселиться». Подейкують, буцімто він п’є воду з річок, а потім ллє її на землю.

Один стародавній мудрець приручив його та зазвичай носив у рукаві. Історики розповідають, що якось Шан Ян, розмахуючи крилами і підстрибуючи, пройшов перед троном владаря царства Ці. Стривожений владар послав одного зі своїх міністрів у двір правителя царства Лу, де міністр мав попросити поради в Конфуція. Той передрік, що Шан Ян викличе повені в цьому й сусідніх краях. Він порадив побудувати греблі та прорити канали. Владар дослухався до цих застережень і уникнув великого лиха.

Ремора

Ремора латиною означає «зволікання». Таким є буквальний сенс слова, а в переносному воно застосовується до риби-причепи, якій приписують здатність зупиняти кораблі. Це відобразилося в іспанській мові; Ремора в прямому значенні — «риба», а в переносному — «завада». Ремора — риба попелястого кольору; на голові вона має овальний хрящ, перетинки якого дозволяють їй

1 ... 18 19 20 ... 33
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга вигаданих істот», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Книга вигаданих істот"