Читати книгу - "Нескорена імператриця, Аманді Хоуп"

Коли Гордору Крегасту знадобився особливо відданий воїн, він дізнався все про його сім'ю. І в потрібну мить втрутився. Родичі виявилися не дуже добрими людьми і намагалися продати сестру Оберга коли вона досягла потрібного віку у бордель.

Принц урятував дівчину. Вона була красунею, і, щоб тримати майбутнього генерала у своїх руках, він зробив її своєю наложницею, але дуже швидко переситився нею.

Вона не мала ні впливової родини, ні гучного імені, ні багатства. Бідолаху відправили до найдальшого будинку маєтку принца до решти таких же нещасних і забули про неї. Коли через час Лейф дізнався, як обійшлися з його улюбленою сестричкою, він зачаїв велику образу на Його Високість.

Будучи досить близько від імператора і знаючи найбільше те, що відбувається у палаці, він таємно кілька разів допоміг імператриці.

Закінчивши з перев'язками, Ліннея відправила гінця з листом батькові, щоб вислав на ці дороги загін, готовий подбати про тутешніх розбійників.

Крегаст, поки готувалися до від'їзду, був збентежений. Перед ним увесь час виникала та сама сцена бою, коли дочка генерала кинулася вперед на ворога, не відчуваючи жодного страху.

Він і раніше чув про її бойові подвиги, але не надавав пліткам значення. Чого тільки люди не придумають, щоб потішити всемогутнього генерала. Але зараз він на власні очі побачив її сміливість і відвагу перед обличчям небезпеки. Її гнівне обличчя щоразу спливало в його пам'яті. Раптом принц усвідомив, що те почуття, яке він відчув у мить, коли бачив її в боротьбі, схоже на захоплення. Воно на нього наче нахлинуло. Але він швидко прогнав образ войовниці зі своєї голови.

«Швидше за все, - думав з єхидцем Його Високість, - вона хотіла показати свої найкращі сторони, щоб сподобається високородному пану».

То єдине, що прийшло в його голову і потішило самолюбство. Чоловіче марнославство часом набуває таких розмірів, що затьмарює розум.

Поранених посадили у візки, решта розсілася на коней. Кожен повернувся до відведеної йому в каравані ролі.

Ліннея цього разу залізла в карету разом із служницею, і поклала голову їй на ноги з наміром трохи подрімати в дорозі. З неї вкотре ніби важкий вантаж впав.

З Уллою тепер все буде гаразд. Це зігрівало серце.

Тепер дорога їй не здавалася таким вже покаранням. Навпаки, вона мала багато часу про все подумати.

Цікаво, які наступні кроки здійснить принц? Взяти під контроль армію Белтрама не вдалось. Він може знову спробувати нашкодити батькові. Як їй дізнаватися про плани Крегаста Гордора? Знову вийти за нього заміж?

Дівчина здригнулася від огиди. Ні! Ніколи більше вона не дозволить цій людині доторкнутися до себе. Як тоді їй зупиняти спроби третього принца нашкодити її сім'ї?

Якщо вона не може бути поряд з принцом, значить, поряд з ним має бути її людина.

Ліннея знову повернулася думками до генерала Лейфа. Багато разів вона спостерігала, як Його Високість вербував на свій бік людей. Що якщо на цей раз зіграти на випередження?

На її обличчі розквітла загадкова посмішка. Тепер вона знала, який буде перший крок після приїзду до столиці.

Залишок шляху пройшов напрочуд тихо і мирно. До столиці в'їжджали вже на заході сонця, дівчина гордо сиділа на коні, демонструючи всім гарну поставу і приналежність до військової родини.

Перехожі оберталися, помітивши серед солдатів незвичайну войовницю. Вечірнє сонце підганяло в спину, ніби квапило їх знайти місце для ночівлі.

Третьому принцу, як і минулого разу, було зовсім наплювати на почуття дівчини, яка так відчайдушно поїхала з ним. Він привів караван прямо до тієї частини палацу, де жили всі інші претендентки наречені принців, тим самим показавши свою гарну прихильність до неї, але викликавши ревнощі і заздрість інших дівчат, що в минулому згодом сильно ускладнило життя Ліннеї.

Зараз він зробив так само. Дочка генерала на цей жест лише гірко посміхнулася. Якою ж вона була наївною, минулого разу пишаючись тим, що привіз сам принц, не розуміючи, що він цим жестом поставив її ще в більш скрутне становище. Та ще й пізно ввечері, коли всі довкола готувалися до сну, слуги в тому числі, зробивши їх незадоволеними прибуттям претендентки.

Дівчина тепер із посмішкою згадала про свою першу появу перед людьми, з якими провела подальші кілька років. Тоді ж вона вперше перебувала в такому соромі, що боялася підняти очі.

У той день вона одягла найкраще плаття і туфельки, насилу переодягаючись у тісній кареті. Також Улла зробила їй зачіску. Їй так хотілося справити гарне враження.