Читати книгу - "Секрет Імператриці, Kalli de Narro"

Ні, ці виправдання перед самою собою звучали безнадійно й жалюгідно.

—Норо як зрозуміти що закохався? — запитала я саркастично, та служанці не вдалось це зрозуміти.

—Ви ж заміж виходите. Не питайтесь про таке, — відповіла вона здивовано. А мою ненаситну цікавість не хочеш підгодувати, ніхто не проти.

—Та я так з цікавості. Ніколи цього не розуміла в книжках. Особливо про метеликів в животі, — розказала я, після чого я прикрила обличчя руками, щоб служниця не помітила настільки воно червоне, і настільки мої щоки палали.

—А вам таки хтось подобається? — запиталась вона.

Я миттю подумала здається так, високий, красивий блондин, і його звуть Адріан...

—Ні, але мені просто хочеться знати. Шлюб без любові може мати тільки взаємоповагу чи вигоду, — відповіла я Норі.

Який шлюб без любові, я не сліпа, щоб не бачити як він на мене дивиться.

— Я можу сказати що це жар що опікає коли бачите цю людину, — розказала вона, — А ще я чула що якийсь потяг, мені старша сестра говорила, а вона заміж по любові в 17 вискочила.

— Сімнадцять? Це ж ще дитина, — здивовано закричала я і так, що ледь не вилетіла з ванни від таких слів.

— Тут це нормально, і в 14 заміж видають. А ви вже за нашими мірками маєте не так багато і шансів, — поділилась Нора.

 Я стара!? Я старію! Я нервово обмацала обличчя, ух, зморшки ще не з'явились.

— Я взагалі про заміжжя несильно і думала. Говорила як життя дасть нагоду, так і дасть, — сказала я, тут я собі вірною і лишилась.

— В нас батьки то все вирішують. Мене врятувало від шлюбу зі старим купцем що в діди мені годиться, тільки те що господар прислугу шукав, — сказала вона засмучено, а я далі нічого не розуміла, що за такі традиції.

— Ніколи цього не розуміла. Я звикла бути господинею своєї долі. І не горю бажанням вдавати її в чужі руки, — розказала я, а цього має в мене навчитись кожна жінка.

— А ваш наречений знає? — здивовано запитала вона.
— Точно підозрює, але я думаю протестувати не буде, — відповіла я згадавши про те, що я можу познайомити будь-кого з пательнею.

— Але він стоятиме на свому, — сказала дівчина.

— А я ще гірше. Я жінка. А ми здатні схилити будь-кого до своїх ніг, — відповіла я та обдарувала її злорадною посмішкою я встала.

Я увійшла в ліжко і взяла книгу, яку встигла позичити в бібліотеці. Назва була дуже захопливою — "Легенди криги". Обкладинка була темно-синьою і мерехтливою, з ніби рухомою гравюрою на ній. Надпис на обкладинці також викликав зацікавлення: "Вір усьому, що скажуть, а шукай брехні в усьому". Дивно, це вже було занадто цікавим.

"Чарівники несуть велику ношу сили, крига ранить серце, нищить усе. Але тільки вогонь любові може розтопити лід і наповнити їх силою. Та буде покараний той, хто спровокує її до смерті. Кров стане кригою, серце стане крижиною, шкіра — як північний океан, і той, хто вчинив погано, буде покараний. Дихання стане болем, а кожен рух — прокляттям. Гордість перетвориться на ката."

"Коли дні минатимуть, чари стануть невідворотні. Але якщо ти хочеш знати правду, пошукай прокляття, яке спіткало рід їхній, занурся в призму минулих подій, які проклятий рід Кортеса вже забув. Текст з'являвся на білосніжному папері, залякуючи мене своїм змістом. І от почалася стара легенда."

"Давним-давно, коли те сталося, багато хто відмовився про цього згадувати, особливо кожен проклятий з них. Все почалося, коли одна чаклунка з чорними волоссям, зеленими очима і слоновою кісткою шкіри закохалася в чоловіка. Її приваблював цей чоловік, і всі його називали прекрасним сном, але його серце було холодним як граніт. Він не вірив в чари любові й не вносив жодних жертв для богині кохання. Розгнівана його вчинком вона спустилась на землю"

"Тоді ображена богиня з'явилася перед володарем тих земель, краща за всіх живих в дівчині, яку він кохав. Чувши його відмову й образу, наказала йому впасти на коліна і благати його про милість. Але його самозакоханість не дозволила йому скористатися останньою можливістю."

"Гнів Саннани не мав меж, вона прокляла рід і всі землі, підпорядковані їм. Ніхто не уникне цього прокляття і не доживе до 30 років, якщо не виконає вимог, він буде лежати мертвим. З тих давніх часів найхолодніші місця в цьому королівстві стали найхолоднішими, з найжорсткішими зимами, що тривають до самої весни."

Я замкнула книгу і занурювалась в її історію. Ці легенди збудили в мені хвилювання і багато питань. Що сталося з цим родом?