Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

Шлюб за домовленістю й раніше був поширеним у багатьох релігіях. Такий шлюб є серйозним порушенням прав людини в багатьох частинах світу, в тому числі у Норвегії. Утім, і шлюб, який підтримується більшістю релігій, суперечить сучасному розумінню прав людини. Ті, хто виступає за вічно незмінну природу шлюбу, не зацікавлені, щоб ми згадували про такий неприємний факт.

Проте розуміння шлюбу зазнало й багато інших змін. У християнстві, наприклад, шлюб поступово переходить від ритуальної периферії до центрального положення в релігійному світі в баченні багатьох вірян. Спочатку християни навіть не регулювали вступ у шлюб — це залишалось язичницькій владі Римської імперії. Немає згадок про християнські весілля до IV століття. Незважаючи на те що шлюб був і залишався єдиною законною християнською основою для сексу, він, утім, не розглядався як особливо важливий і священний інститут. Проте впродовж Середньовіччя шлюб з установи з низьким церковним або канонічним значенням перетворився на те, з чим церква стала міцно пов’язаною95. Шлюб як таїнство з’явився тільки в XIII столітті96.

Незважаючи на те що шлюб перетворився на таїнство, багато людей продовжували одружуватися поза церквою. З юридичного погляду достатньо шлюбної обітниці, незалежно від того, де вона була складена. Церковне весілля було не єдиним офіційним шляхом побратися в Англії та Уельсі до 1753 року97. Коли різні релігійні конфесії, як-от католицька церква, офіційно визнали «шлюб святим»98, вони набули абсолютного права власного богословського розуміння своєї позиції. Але це не всюди було так, як у католицькій церкві або в іншій частині християнського світу.

Інша концепція християнського шлюбу стверджує, що, навіть перебуваючи у шлюбі, люди повинні практикувати сексуальну помірність. На цьому наполягали, наприклад, ранні отці церкви. Зокрема, священики, яким було дозволено одружитись у західному християнському світі до 1123 року, повинні були «утримуватися від своїх дружин»99.

Зовсім інший різновид вільного від сексу шлюбу спостерігаємо в індуїзмі. За певних особливих обставин індуїсти брали шлюб не з іншими людьми, а з тваринами й фізичними об’єктами. У селі Гатшила індійського штату Джаркханд у 2007 році Нанді Мунда одружився на горі Лакхасаіні. Уві сні до нього прийшла гірська богиня й сказала йому, що у разі, якщо він одружиться на горі, напади місцевих партизан-маоїстів припиняться. Жителі села підтримали рішення та відсвяткували традиційне весілля із сотнею гостей100. П. Селвакумар із Манамадураі, штат Таміл-Наду, в 2007 році побрався із собакою, щоб спокутувати провину за смерть двох собак п’ятнадцять років перед тим. Після того як він убив собак, він зазнав низку невдач. Астролог сказав йому, що шлюб із собакою буде єдиним шляхом повернути свою долю на краще. Весілля було відзначено за всіма правилами, включаючи проведення ритуалу омовіння в місцевому індуїстському храмі. Навіть наречена, самка Селві, була обрана сім’єю нареченого так само, як це робилось у випадку традиційного індуїстського шлюбу101. В селі Палліпудпет, штат Таміл-Наду, існує традиція одружувати маленьких дівчат із жабами задля захисту від містичних хвороб. Звичай має своє походження від міфу про те, як бог Шива одного разу перетворився на жабу. Такий досвід мали дві семирічні дівчинки Вігнесварі та Масіаканні у 2009 році. Цей тип шлюбу, звичайно, не міг передбачати сексуальних відносин. Після весілля дівчата повернулися до свого колишнього життя, а їхні чоловіки, дві жаби, — до ставка, з якого прийшли102.

Інший тип шлюбу, вільного від сексу, був відновлений у китайській релігії. Основна умова китайських пар полягає у тому, що вони повин­ні бути поховані разом. Іноді, якщо неодружений чоловік помирає й батьки не хочуть, щоб їхній син залишався самотнім у землі, вони знаходять труп жінки, проводять весілля між ними двома й ховають їх разом. Не завжди легко знайти доступний труп, коли це необхідно, тому через цей попит були створені спеціальні ринки. Існують навіть грабіжники, які зароб­ляють великі гроші, викрадаючи жіночі тіла, — при цьому що свіжіше тіло, то вища плата. Деякі злодії зрозуміли, що простіше вбивати жінок і продавати свіжі тіла батькам, які шукають наречену для свого мертвого сина103.

У буддизмі шлюб не розглядається як центральний релігійний інститут. Деякі течії буддизму, однак, розробили більш високий рівень релігійної символіки, яка включає в себе активну участь релігійних авторитетів. У західному буддизмі шлюбні церемонії розвивалися за християнським зразком104. Деякі тайські готелі навіть пропонують пакет послуг, який включає проведення буддійських весільних церемоній, адаптованих під західних гостей, у тому числі ченців, весільний букет, торт і місцевих танцюристів105. На відміну від християнства, яке знач­ною мірою усунуло початкову ідею повної сексуальної стриманості й охоче схвалило гетеросексуальний шлюб, буддизм ніколи не вбачав шлюб за мету.

Якщо ми хочемо скласти просту та єдину картину шлюбу як релігійного інституту, іслам не та релігія, яка для цього пасує. Іслам завжди був абсолютно впевнений, що існує кілька різних видів шлюбу. Найпоширеніший з них — шлюб на все життя, який може бути перерваний тільки смертю або формальним розлученням, його доповнюють декілька інших видів. Тимчасовий шлюб-mutah, шлюб, чітко обмежений часом, є одним з юридично визнаних форм гетеросексуальних стосунків. Такий шлюб може тривати від кількох годин до кількох років. Основна мета цих шлюбів — задовольнити власні бажання й водночас не припуститися позашлюбного сексу. Після такого шлюбу жінки повинні мати менструа­цію кілька місяців поспіль, щоб гарантувати відсутність вагітності, а отже, не припустити ймовірного батьківства чоловіка, перш ніж можна буде вступити в повторний шлюб. Положення Корану щодо того, коли і як законно чоловікам мати статеві контакти з жінками-рабинями або захопленими в полон під час війни106, часто розуміється як посилання на такий шлюб-mutah. Більшість мусульман-сунітів не вважають шлюб-mutah допустимим. У хадисах ці шлюби згадуться як законні за часів Мухаммеда, проте халіф Умар пізніше їх заборонив107. Шиїтський іслам практикує шлюб-mutah, узаконений в Ірані.

Ще одна форма шлюбу з обмеженими зобов’язаннями — шлюб-misyar. У цьому випадку чоловік не повинен жити з жінкою та матеріально забезпечувати її. Цей вид шлюбу практикується або тому, що пара не в змозі вступити в законний шлюб із відповідними фінансовими зобов’язаннями, або як альтернатива позашлюбним стосункам. Проте чіткої позиції ісламу щодо такого шлюбу немає. Мусульманські вчені досі не дійшли згоди щодо законності так