Читати книгу - "( Не ) закохані, Наталія Косенко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Так і знав, що з тобою не занудьгуєш! Розкажи мені про себе.
Здивувалася й доволі сильно. Невже й справді жартуватимуть й балачки балакатимуть? Хіба сенс не в сексі? То нащо…
— В тебе такий вигляд, ніби я дитину тобі народити запропонував. Це всього лиш розмова, Ясмін.
Стас без поспіху розлив кипʼяток по чашкам і поставив тарілки на стіл. За хвилину вже зателефонував курʼєр, який привіз піцу.
Було дивно й незручно. Сиділа навпроти хлопця й намагатися спокійно жувати, бо ж коли зайнятий рот розмовляти не треба, а от Стас говорив.
— Зголоднів шалено! Навіть не уявляєш як сильно сьогодні після університету розгулявся апетит. Ніколи ще не був таким голодним. А ти?
Господи, що йому треба? Невже не бачить, як бентежить цими своїми розмовами? Чи саме цього і хоче? Дезорієнтувати й несподівано напасти, як на здобич?
— В мене доволі помірні апетити.
Це було правдою. Донедавна. Тепер же впевнена не була, бо від однієї думки про близькість зі Стасом все всередині пекло і плавилося. Не стікти б гарячим струмочком йому під ноги…
— Он як? Ти просто не розкуштувала страву!
Кинула зухвалий погляд у відповідь й додала:
— Не впевнена, що розумію про що ти.
— А я впевнений, що розумієш.
Хвилини розтягувалися між ними й неохоче намотувалися на годинникову стрілку. Врешті Стас підвівся й зупинився поряд.
— Допоможи прибрати посуд, будь ласка.
Такі буденні справи зовсім не вʼязалися з амплуа хлопця. Він був занадто красивим для того, аби отак на кухні увечері робити їй каву, а потім мити посуд й прибирати зі столу. Та саме цим він і займався. Вона ж віднесла лише чашки й тепер стояла поряд, не знаючи куди себе подіти.
— Лишилася година і десять хвилин, — мовила, коли хлопець поклав останню тарілку.
Стас задумливо схилився над рукомийником, а тоді різко підвівся, схопив за руку й притиснув до себе.
— Ну то почнемо?
Не встигла й подумати, як опинилася сидячою на столі. Парубок поклав долоні на її коліна, а потім розвів їх в сторони, підступаючи ближче. Руки поповзли по стегнам вгору, зупиняючись під спідничкою. Пальці міцно стиснулись на шкірі.
— Цього ти хочеш, Ясмін?
Їй обовʼязково відповідати? Адреналін в перемішку з допаміном ширився венами, викликаючи збудження й легку запамороку. Подих хлопця прослизав крізь губи в легені й відчувала брак кисню. То все вуглекислий газ, чи все ж бажання їй мізки покрутило?
Хлопець відхилився трохи, очікуючи відповіді.
— Так… — прошепотіла.
Піддався вперед, насаджуючи її на стегна. Відчула, як здиблений член у штанах хлопця тисне між ногами. Ледь чутно застогнала, та той схлип потонув у значно гучнішому стогоні хлопця.
Стас нагадував наркомана, що хоче отримати дозу. Тут і зараз. Інакше помре. В нього навіть ледь помітно тремтіли пальці. А очі були геть хворі. Пропащі…
Раніше б Ясмін злякалася. Мабуть, навіть не увійшла б до квартири, аби він такий вийшов їй на зустріч, та зараз у голові помутніло. А сама вона набагато ліпше виглядає?
Стас поцілував жилку на шиї, а тоді задів ключицю зубами. Знову поцілунок і знову зуби. Легко, ледь відчутно, тремтливо й до шаленства збуджуюче.
Ясмін більше не відчувала себе собою. Кордони власного тіла з його правилами й заборонами розмилися, розширяючи горизонти спраглій до ласки душі. Так легко й так просто, ніби вона лише цієї миті все життя й чекала.
Хлопець просунув долоні під сідниці й підтягнув ближче, тісніше.
— Хочеш тут, чи підемо у спальню?
В уяві Ясмін все відбувалося у ліжку, звичайно. Де ж іще? Та запитання поставило у ступор. А чи наважиться вона колись іншим разом на секс на столі? Та більше за це переживала, чи знайде в собі сили оминути звичайне й просте життя за вхідними дверима, коли він поведе її у кімнату, а тому не дала собі шансу передумати.
— Тут.
Спеціально не одягала колготок, а тому гостро відчула, коли пальці хлопця потягнули в сторону її трусики. Вже мокрі трусики…
— О так… Така волога для мене…
Палець хлопця потер поміж складок, змушуючи дрібно затремтіти й піддатися вперед. Не очікувала від себе такого відгуку й розкутості.
Стас підвів на неї погляд й потягнувся іншою рукою до обличчя. Стягнув з носа окуляри й підчепив пальцями підборіддя, змушуючи дивитися в очі. А тоді повільно насадив її на палець, ловлячи ротом ледь чутний стогін.
Палець повільно вийшов і зайшов знову, а тоді ще і ще, доки інший палець пестив клітор.
Ясмін затрусило. Оргазм накрив швидко й невідворотно. Земля похитнулася під нею, весь світ похитнувся, ламаючи підвалини в які вірила. Не могла ж вона отак одразу віддати себе повністю на поталу пристрасті й гріховним бажанням? Чи могла?
Стас примусив і далі дивитися в очі. Не відпускав погляду, доки повільно розстібав ремінь. Не відпустив і тоді, коли вжухнула блискавка на джинсах.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «( Не ) закохані, Наталія Косенко», після закриття браузера.