Читати книгу - "( Не ) закохані, Наталія Косенко"

Ясмін здригнулася, відчуваючи гарячу голівку, що вперлася у внутрішній бік стегна. А тоді один різкий рух, і Стас заповнив її повністю. Навіть подумати не встигла. В легенях був його подих, в очах його очі, в руках його руки. Шкіра носила на собі його запах, мов тавро. Весь він був у ній.

Стас поклав її спиною на стіл. Холодне скло під нею, й гаряче розпашіле тіло над нею. В ній. Шалений, згубний контраст.

Спочатку рухи були повільними, та під наростаючі стогони нарощувався і темп. Ясмін ясно відчула, що хлопець божеволіє від її схлипів і постогнувань, а тому не стримувала себе. Їй і самій подобалося чути власний голос без манірності й контролю. Подобалося стати нарешті помітною. Знову затрусило. Світ ще раз здригнувся й так і залишився перевернутим.

Стас кінчив їй на стегно. Ніколи раніше після сексу не відчувала себе настільки брудною. Липкою і мокрою. А ще чомусь щасливою, вільною. Ніби не на неї тільки що кінчив одногрупник…

Окситоцин вступив у владу над тілом, вимагаючи обіймів і пестощів іншого роду. Все єство тремтіло від бажання притулитися до дужого чоловічого плеча. Але якщо секс Ясмін могла собі дозволити, то звичайні прості обійми ні. Бо то було значно інтимніше за секс. Аби кого не обійматимеш.

Стас не переймався подібними питаннями. Він вдивлявся в її обличчя з хвилину, а тоді підійняв за плечі зі столу, притулився чолом до голови, вдихнув запах на повні груди й скував руками її тіло.

Саме скував, бо вибратися з обіймів не видавалося можливим. Невже і справді обіймає? Нащо?

Сіпнулася й видихнула з полегшенням, коли не відпустив. Тільки міцніше притиснув до себе.

Тілом розлилася легкість. Мов вона маленька повітряна кулька, і хай дмуть злі вітри, вона високо у небі, далеко над ними. От і ендорфіни пішли у кров. Мозок продовжував виробляти гормони, відганяючи непотрібні думки. Зараз непотрібні, та за дверима квартири відмахнутися від них не вистачить сили.

— В мене є ще година, Ясмін, і вісім хвилин, — посміхнувся хлопець, заглядаючи в обличчя. — Ходімо разом у душ?

Не зважаючи на секс, оголеною він її ще не бачив. Могла б замʼятися і навіть хотіла, та не дозволила собі. Мовчки кивнула й прийняла допомогу, коли зняв зі столу.

Стас швидко роздягнувся сам, а тоді підійшов і до неї. Повільно потягнувся до ґудзиків на сорочці. Один, другий, третій. Сьогодні лише білизна під одягом, ніяких майок. Парубок стягнув з неї ліфчик. Провів долонями по вкритій мурашками шкірі. Задів сосок великим пальцем й хижо усміхнувся, коли все ж помітно затремтіла, хоч як намагалася стримуватися.

— Не переживай, Ясмін. Ми лише помиємось разом! Більше я тебе сьогодні не чіпатиму.

— Справді? Тоді тебе чіпатиму я!

Й сама не знала, звідки то в ній узялося. Та по тому, як запалали хіттю очі Стаса зрозуміла, що ніколи не казала нічого доречнішого. Й ніколи не була настільки бажаною, як у цих чорнющих очах. Гадала, вечір майже закінчився, та, схоже, він лише починався…