Читати книгу - "Заручники шлюбу, Дані Балл"

Денис

Я наче почав жити. Нарешті в своїй квартирі, з грошима, автомобілем, але все одно доводиться працювати. Схоже батько хоче зробити з мене порядного сім'янина і відповідального робітника. За тиждень, що ми не живемо у батьків, я майже не бачився з Ліною, бо весь час або працював, або був у Міли. Її батьки поїхали у відрядження і ми жили разом цей тиждень, який чудовий час був, на жаль він не довго продовжувався. В дівчини я вже не можу залишатись, доведеться повертатись до Мишеня. Чи міг я подумати, що своєму віці буду одружений, ще й матиму коханку. Сказав би мені хтось про це декілька років назад, я б розсміявся їм в обличчя. Ще й батько переймається, чого це я не проводжу час з Ліною, він дізнався, що вона фінансист, і хоче взяти її у відділення де я працюю. Цьому чоловіку не має чим зайнятись. Ще й каже, що після роботи я постійно з коєимось окрім своєї дружини, в нього скрізь очі. Тож тепер ще й доведеться таскати скрізь із собою Аделіну.

Прийшовши додому помітив, що дівчини немає вдома. Дивно, куди вона могла піти, вже вечоріє. Почувши, що відкриваються двері зрозумів, що вона повернулась?

- Привіт, ти де була?

- Яке тобі діло взагалі? 

- Хтось не в настрої. - Закочую очі.

- Ох, чого ти причепився до мене? В мене можуть бути справи.

- Розумію, але ти могла б хоч попередити, якщо пізно вертається додому, я міг би тебе забрати з твоїх справ.

- Ти за мене переживаєш? - Вона здивовано підняла брову. 

- Ще чого! Якщо з тобою щось станеться, батько мені голову відірве. Мені важливе моє життя. І я твій чоловік, тому відповідаю за тебе.

- Як ти вдома не ночував, то нормально, а коли я прийшла коли сутеніє, то вже скільки крику. 

- Та годі вже викручуватися, відповідай де була?

- Ходила на співбесіду. - Вона підозріло на мене подивилась склавши руки.

- На співбесіду? Щоб працювати? Ти туди добровільно пішла? Просто, щоб от прям працювати?

- А що тут такого? Всі люди працюють. - Ліна насупилася, здається її засмучує ця розмова.

- Та в тебе батько готельний магнат, тобі грошей не вистачає? Ти лише університет закінчила, розважайся собі, ходи в спа, спортзал, на макраме там якесь, по магазинам, одяг собі купи, косметику. Скільки цікавих занять, а ти роботу шукаєш. Невже тобі так нудно?

- На роботу ходять, не тоді коли нудно, а щоб заробити гроші. - Таке враження, що вона зараз заплаче.

- Тобі їх не вистачає? 

- В мене їх немає, тому я і шукаю роботу.

- Тобто? Як немає? В тебе заможні батьки, ти що все витратила, що тобі дали?

- Ти дурний чи що? Я сказала, що в мене немає грошей. Якщо батько і має бізнес це не означає, що в мене щось є від нього. Він заблокував мою карту, тому мені потрібна робота. - Ліна охопила себе руками, наче їй боляче, при цьому поглядом метає блискавки в мене.  Від цієї картини, я трохи розгубився. 

- Не знав, що в тебе така ситуація, я думав що грошей тобі дають достатньо. - Мені навіть в голову не приходило, що таке може бути. Бізнесмен, який будує величезний готельний комплекс, має купу грошей, а рідну доньку залишив без копійки. Мабуть їй зараз важно. Єдине правильне рішення в цій ситуації одне. 

- Тримай. - Я даю Аделіні одну із своїх карток. - Тут достатньо коштів, тобі вистачить.

- Я не візьму. - От вже вперта! 

- Візьмеш! - Це починає мене злити.

- Ні. Я знайду роботу і сама себе забезпечу. 

- Послухай мене уважно. - Я зробив глибокий вдих, щоб заспокоїтись. - Ти моя дружина, я відповідаю за тебе, як би тобі це не подобалось. Ти вільна в своїх вчинках, можеш робити, що захочеш, але зараз ти візьмеш цю карту, бо я тебе на випущу з цієї квартири. 

- Ти не можеш мені забороняти звідси виходити. Це суперечить нашій домовленості. 

- Аделіно, я починаю злитись. Ти її візьмеш і відмова не приймається. Тобі елементарно потрібно заплатити за таксі, якщо ти повертаєшся пізно, або сходити кудись відпочити з подругою чи ще щось. Просто візьми її, я від щирого серця пропоную, ти знаєш, що це рідкість. Будь ласка. - Вона здалася, видихнула і простягнула руку.

- Добре, дякую. Коли влаштуюсь на роботу, я все поверну. - Як їй дається йти мені на поступки. 

- Ще одне. З приводу роботи, у батька виникла геніальна ідея влаштувати тебе до одного з наших банків, саме в тому де зараз працюю я. Він попросив поговорити з тобою з цього приводу. Якщо ти не хочеш, ти можеш...

- Я згодна. Я хочу там працювати. - Це ж в якому вона відчаї, що погодилась працювати зі мною в одному місці? Мабуть все дуже складно. Що в неї за стосунки з батьком взагалі? 

- Добре, тоді в понеділок поїдемо разом, я тобі все розповім. - Не бачив людей, які б відмовлялись від грошей. Як би я дав Мілі картку, вона б вже бігла у напрямку найближчого торгівельного центру. 

У Мишеня здається з'явилась невелика посмішка. Дуже приємно, що я зміг хоч трохи підняти їй настрій. Ден, зберися, ти не зацікавлений своєю дружиною, вона тобі не подобається, в тебе є дівчина. Думай про це, думай. Треба в холодний душ.