Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » На зустріч любові, Софія Кривцова 📚 - Українською

Читати книгу - "На зустріч любові, Софія Кривцова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На зустріч любові" автора Софія Кривцова. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21
Перейти на сторінку:
Розділ 19

— Я слухаю, — сказала я, схрестивши руки на грудях. Мої ноги тремтіли, але я міцно стояла на місці, намагаючись не видати своєї слабкості.

Ігор підійшов ближче, але не надто, залишивши між нами відстань. Його очі були повні провини.

— Це правда, що ми були одружені, — почав він, не підводячи погляду. — Але це було давно. Наш шлюб існував лише на папері.

Я насупилася.

-Чому ж вона тут,і каже що пов'язана з тобою?

Ігор зітхнув, ніби збирався сказати щось, що він приховував роками.

— Тому що… у нас є спільна справа, — його слова звучали так, наче він видавав найбільший секрет свого життя.

-Яка ще справа?-мій голос був гострим як ніж.

Жінка на дивані лише посміхнулася, ніби насолоджуючись драмою.

— Ми маємо компанію, яку заснували разом. Вона вклала гроші, а я — ідеї. Це була угода, яка мала тривати кілька років. Але з часом бізнес виріс, і тепер ми зобов’язані співпрацювати.

— Це так зручно, чи не так? — її голос порушив напружену тишу. — Ігор забуває згадати, що якби не я, у нього б нічого не було.

— Я цього не заперечую, — відповів Ігор, різко обертаючись до неї. — Але це не дає тобі права втручатися в моє життя.

Я відчула, як гнів наростав у мені.

— Тобто ти працюєш з нею весь цей час і навіть не сказав мені? — запитала я, голос мій тремтів від емоцій.

— Я не хотів, щоб ти хвилювалася, — сказав він, намагаючись знайти виправдання. — Я думав, що минуле залишиться там, де йому місце.

— А як щодо довіри, Ігоре? — я зробила крок до нього. — Як ти можеш будувати стосунки на брехні?

Його мовчання було гучніше за будь-які слова.

— Отже, ти мовчатимеш, — кинула я, відчуваючи, як сльози підступають до очей. — А я тут мала сліпо вірити тобі?

— Це не зовсім так, — нарешті промовив він, але в його голосі не було переконливості.

Я подивилася на жінку

-Чого ти хочеш?-запитала я і поглянула на неї зі злістю.

Вона підняла брови, вдаючи здивування.

— Я вже це отримала, — сказала вона. — Його увагу. І… можливо, твою реакцію.

Ігор мовчав, але його кулаки були стиснуті.

-Аліно я...-почав він,але я підняла руку,щоб його зупинити.

— Я маю подумати, — сказала я холодно, але в середині мене все палало. — Ігоре, зараз ти мені не допомагаєш.

Жінка усміхнулася, ніби задоволена тим, як усе розгортається.

— Ти просто подумай, Аліно, — сказала вона, підводячись із дивана. — Якщо він приховував це, що ще він не розповів?

Її слова зависли в повітрі, як хмара.

— Виходь, — тихо сказав Ігор, його голос звучав, ніби він ледве стримувався.

-З радістю,-відповіла вона,підійшовши до дверей.-Але якщо знадобитися,то я ще повернусь,не забувай у нас з тобою багато спільного.

Коли двері зачинилися за нею, у кімнаті залишився лише його важкий подих і мій розпач.

— Аліно, я… — знову почав він.

— Ігоре, зараз не час, — відповіла я, не дивлячись на нього.

Я більше не могла знаходитись в домі,тому пішла на вулицю сказавши Ігорю щоб залишив мене саму.

Сиджу на лавці і не розумію,як Ігорь міг мати так багато таємниць,і ще мене в це втягнув.

Раптом я побачила Максима,він побачив мене і підійшов.

-Аліно,привіт,а чому ти така засмучена? Запитав він сідаючи поруч зі мною.

-Я навіть не знаю Максим,кому тепер довіряти,Ігорь має дружину з якою у неї багато спільного,-сказала я і з моїх очей потекли сльози.

Максим нічого не сказав,а лише міцно обійняв мене,в його обіймах мені було спокійно і затишно і я відчула,що Максим,це саме та людина яка потрібна мені.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На зустріч любові, Софія Кривцова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На зустріч любові, Софія Кривцова"