Читати книгу - "Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лікар до пацієнта:
– Ви, дорогенький, потребуєте повного спокою, ніякого хвилювання, ніякого поспіху. Раджу вам знову вийти на роботу.
У гірському санаторії пацієнт скаржиться лікарю, що йому тут важко дихати.
– Як? – дивується лікар. – Таке прозоре повітря!
– Отож! У себе вдома я звик бачити, чим я дихаю.
– Ну що же, пульс нормальний, – говорить лікар.
– Лікарю, візьміть мою ліву руку, права – протез.
– Не треба стрибати з підніжки трамвая, поки він не зупиниться.
– Я поспішаю в лікарню.
– Ну, тоді будь ласка.
Запис в журналі: «Після прийому цих ліків померлий відчув легке нездужання».
Лікар до пацієнта:
– Ваші дні закінчуються! Завтра йдете на роботу!
Приходить молода мама на прийом до лікаря:
– Я не впевнена, що мій маленький висмоктує достатньо молока за одне годування.
– А ви його зважуйте до і після годування.
– У мене немає дитячих ваг.
– А ви на звичайних вагах зважтеся разом з дитям – до і після…
– Чому ви відмовилися робити щеплення проти віспи?
– Тому що мій дід загинув після такого щеплення.
– Від віспи?
– Ні, він випав з восьмого поверху.
– Так, хворий, дихайте! Не дихайте! Дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Виносьте! Наступний!
– Маю для вас погану новину. Доведеться знову вас розрізати.
– Чому?
– Я забув там під час операції гумову рукавичку.
– Ось вам гроші, лікарю, купите собі нову.
Одного чоловіка вкусив пес. Йому стало погано, і він звернувся до лікаря.
– Пес скажений! – зробив висновок лікар.
Пацієнт схопив аркуш паперу і почав щось швидко писати.
– Навіщо ви пишете заповіт? Я вас вилікую.
– Це не заповіт. Я складаю список тих, кого маю вкусити.
Приходить лікар у палату, сідає до хворого на ліжко:
– Ну, голубе, що у нас болить?
– Нога, на яку ви сіли.
– Лікарю, я постійно чогось боюсь без видимої причини.
– Приймайте ось ці таблетки, – дає проносне, – буде вам причина.
– Попросіть, будь ласка, наступного пацієнта, – каже лікар до хворого, якого оглянув.
– Прошу вас! – говорить пацієнт до молодиці, яка сиділа в черзі, і виходить на вулицю.
– А куди ми йдемо? – чує він голос позаду метрів через сто і бачить ту саму молодицю…
– Ви знаєте, ті ліки, що ви мені виписали минулого разу, допомогли.
– Буває…
– Не може бути! Минулого тижня ти мав такий вигляд, що я думав: усе – капець!
– Ти правий! Але, на щастя, лікар захворів, і я, як бачиш, живий!
– За молодих літ, – говорить відомий лікар, – я хотів стати художником.
– Чому ж ви передумали і вибрали медицину?
– В живопису усі помилки помітні. А в медицині їх хоронять разом з хворим.
– У вас геморой.
– В якому місці, лікарю?
Сестра:
– Лікарю, а що це таке на рентгенограмі?
– Де? А… Це ми після диплома знялись. Групою на пам'ять.
– Лікарю, у мене язик болить.
– Покажіть! А де ви його так обпекли?
– Чай гарячий пив.
– Так ви б його розбавили.
– А я так і робив: відсьорбну – піділлю, відсьорбну – піділлю.
Лікар:
– Пам'ятаєте, ви обіцяли мені кабанчика, якщо я вас вилікую?
– Так… Але тим часом кабанчик теж вичуняв…
Лікар до пацієнта:
– Не будете пити – продовжите своє життя.
– Істинно, лікарю! Всього тиждень не пив, так сім днів мені роком видалися!
Молодий лікар оглядає хворого і каже його дружині:
– На жаль, я вже нічим не можу допомогти, надто пізно, це агонія. Бачите – у нього й руки посиніли?
– Та це він вчора вікна фарбував!
– Тоді йому просто повезло. Якби не фарбував вікна, – був би вже покійником!
Приходить до лікаря літній чоловік і скаржиться:
– Ви знаєте, зійду на один пагорб – важко, на другий – дихати нічим…
– А якої хвороби ви через ті пагорби ходите? Сидіть вдома і дихайте нормально.
– Я горілочку зможу пити?
– Ні.
– А спирт?
– Ні в якому разі!
– А пілюлі ваші?
– Та що це вас на всяку погань тягне?
– Лікарю, у моєї жінки пропав голос. Що робити?
– Прийдіть сьогодні додому о третій ночі.
– Лікарю, коли пізно вночі я пишу вірші, то до ранку вже не можу заснути!
– А ви попробуйте прочитати те, що написали.
– Скажіть «а».
– Маленьке чи велике?
– Голубе, вам украй необхідні окуляри!
– Але ж ви ще не перевіряли мій зір!
– Навіщо? Ви зайшли до мене через вікно!
Лікар заходить в палату, де лежить молода жінка. – Доброго ранку, роздягайтесь, треба вас оглянути.
– Але мене вже оглянув ваш колега і сказав, що я в хорошій формі.
– Він мені так і сказав…
Лікар:
– Найкраще для вас – кинути пити, курити і спати з жінками.
– Я не достойний найкращого. Мені б чогось трохи гіршого…
До хворого в лікарню прийшов приятель. Дружина хворого попередила його, що її чоловік у поганому стані і співчутливе обличчя не додасть настрою.
– Ну що, друже? – весело сказав приятель, заходячи в палату. – Помираємо?
– Від моєї хвороби у вас навряд чи є ліки… – зітхнув хворий.
– Не переймайтеся! У нас вже стільки вироблено ліків, що для деяких ще й хвороб немає.
Глухий не мав грошей на слуховий апарат, взяв дротинку, начепив гумку і приладнав до вуха.
– Хоч якось допомагає? – запитує приятель. – Краще чуєш?
– Так. Усі навколо стараються говорити голосніше.
– Лікарю, у мене болить то голова, то задниця.
– Розламуйте оці пігулки навпіл і пийте нижню половинку від болю в задниці, верхню – від головного болю. Тільки не переплутайте!
У пацієнтки семеро дітей. Вона на прийомі у лора.
– Семеро дітей! – дивується лікар.
– Так, бо я погано чую.
– А при чому тут це?
– Як при чому? Сідаємо з чоловіком до телевізора, після новин він запитує: «Будемо далі дивитися або що?» Я перепитую «Що?»… Ось вам і семеро дітей.
– У мене хронічний бронхіт!
– Це лікується. Елементарно.
– Ви впевнені? Мабуть, маєте досвід у лікуванні бронхіту?
Лікар усміхнувся, поплескав пацієнта по плечу:
– Повірте мені, любий, у мене самого бронхіт ось вже п'ятнадцять років!
– Лікарю, якщо чесно, оці ваші цілющі трави приносять хоч якусь користь?
– Дивак! Я синові купив дачу, а дочці завершую дім…
Лікар оглядає хворого священика:
– Не біда, отче, скоро ми вас поставимо на коліна…
Огрядна жінка сходить з ваг глибоко замислившись.
– Що
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя», після закриття браузера.