Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя 📚 - Українською

Читати книгу - "Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 31
Перейти на сторінку:
приймаєте ліки, які я вам виписую, не витримуєте дієту, порушуєте режим, і, що найгірше, почуваєтеся все краще…

Лікар до пацієнта:

– Ви, дорогенький, потребуєте повного спокою, ніякого хвилювання, ніякого поспіху. Раджу вам знову вийти на роботу.

У гірському санаторії пацієнт скаржиться лікарю, що йому тут важко дихати.

– Як? – дивується лікар. – Таке прозоре повітря!

– Отож! У себе вдома я звик бачити, чим я дихаю.

– Ну що же, пульс нормальний, – говорить лікар.

– Лікарю, візьміть мою ліву руку, права – протез.

– Не треба стрибати з підніжки трамвая, поки він не зупиниться.

– Я поспішаю в лікарню.

– Ну, тоді будь ласка.

Запис в журналі: «Після прийому цих ліків померлий відчув легке нездужання».

Лікар до пацієнта:

– Ваші дні закінчуються! Завтра йдете на роботу!

Приходить молода мама на прийом до лікаря:

– Я не впевнена, що мій маленький висмоктує достатньо молока за одне годування.

– А ви його зважуйте до і після годування.

– У мене немає дитячих ваг.

– А ви на звичайних вагах зважтеся разом з дитям – до і після…

– Чому ви відмовилися робити щеплення проти віспи?

– Тому що мій дід загинув після такого щеплення.

– Від віспи?

– Ні, він випав з восьмого поверху.

– Так, хворий, дихайте! Не дихайте! Дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Не дихайте! Виносьте! Наступний!

– Маю для вас погану новину. Доведеться знову вас розрізати.

– Чому?

– Я забув там під час операції гумову рукавичку.

– Ось вам гроші, лікарю, купите собі нову.

Одного чоловіка вкусив пес. Йому стало погано, і він звернувся до лікаря.

– Пес скажений! – зробив висновок лікар.

Пацієнт схопив аркуш паперу і почав щось швидко писати.

– Навіщо ви пишете заповіт? Я вас вилікую.

– Це не заповіт. Я складаю список тих, кого маю вкусити.

Приходить лікар у палату, сідає до хворого на ліжко:

– Ну, голубе, що у нас болить?

– Нога, на яку ви сіли.

– Лікарю, я постійно чогось боюсь без видимої причини.

– Приймайте ось ці таблетки, – дає проносне, – буде вам причина.

– Попросіть, будь ласка, наступного пацієнта, – каже лікар до хворого, якого оглянув.

– Прошу вас! – говорить пацієнт до молодиці, яка сиділа в черзі, і виходить на вулицю.

– А куди ми йдемо? – чує він голос позаду метрів через сто і бачить ту саму молодицю…

– Ви знаєте, ті ліки, що ви мені виписали минулого разу, допомогли.

– Буває…

– Не може бути! Минулого тижня ти мав такий вигляд, що я думав: усе – капець!

– Ти правий! Але, на щастя, лікар захворів, і я, як бачиш, живий!

– За молодих літ, – говорить відомий лікар, – я хотів стати художником.

– Чому ж ви передумали і вибрали медицину?

– В живопису усі помилки помітні. А в медицині їх хоронять разом з хворим.

– У вас геморой.

– В якому місці, лікарю?

Сестра:

– Лікарю, а що це таке на рентгенограмі?

– Де? А… Це ми після диплома знялись. Групою на пам'ять.

– Лікарю, у мене язик болить.

– Покажіть! А де ви його так обпекли?

– Чай гарячий пив.

– Так ви б його розбавили.

– А я так і робив: відсьорбну – піділлю, відсьорбну – піділлю.

Лікар:

– Пам'ятаєте, ви обіцяли мені кабанчика, якщо я вас вилікую?

– Так… Але тим часом кабанчик теж вичуняв…

Лікар до пацієнта:

– Не будете пити – продовжите своє життя.

– Істинно, лікарю! Всього тиждень не пив, так сім днів мені роком видалися!

Молодий лікар оглядає хворого і каже його дружині:

– На жаль, я вже нічим не можу допомогти, надто пізно, це агонія. Бачите – у нього й руки посиніли?

– Та це він вчора вікна фарбував!

– Тоді йому просто повезло. Якби не фарбував вікна, – був би вже покійником!

Приходить до лікаря літній чоловік і скаржиться:

– Ви знаєте, зійду на один пагорб – важко, на другий – дихати нічим…

– А якої хвороби ви через ті пагорби ходите? Сидіть вдома і дихайте нормально.

– Я горілочку зможу пити?

– Ні.

– А спирт?

– Ні в якому разі!

– А пілюлі ваші?

– Та що це вас на всяку погань тягне?

– Лікарю, у моєї жінки пропав голос. Що робити?

– Прийдіть сьогодні додому о третій ночі.

– Лікарю, коли пізно вночі я пишу вірші, то до ранку вже не можу заснути!

– А ви попробуйте прочитати те, що написали.

– Скажіть «а».

– Маленьке чи велике?

– Голубе, вам украй необхідні окуляри!

– Але ж ви ще не перевіряли мій зір!

– Навіщо? Ви зайшли до мене через вікно!

Лікар заходить в палату, де лежить молода жінка. – Доброго ранку, роздягайтесь, треба вас оглянути.

– Але мене вже оглянув ваш колега і сказав, що я в хорошій формі.

– Він мені так і сказав…

Лікар:

– Найкраще для вас – кинути пити, курити і спати з жінками.

– Я не достойний найкращого. Мені б чогось трохи гіршого…

До хворого в лікарню прийшов приятель. Дружина хворого попередила його, що її чоловік у поганому стані і співчутливе обличчя не додасть настрою.

– Ну що, друже? – весело сказав приятель, заходячи в палату. – Помираємо?

– Від моєї хвороби у вас навряд чи є ліки… – зітхнув хворий.

– Не переймайтеся! У нас вже стільки вироблено ліків, що для деяких ще й хвороб немає.

Глухий не мав грошей на слуховий апарат, взяв дротинку, начепив гумку і приладнав до вуха.

– Хоч якось допомагає? – запитує приятель. – Краще чуєш?

– Так. Усі навколо стараються говорити голосніше.

– Лікарю, у мене болить то голова, то задниця.

– Розламуйте оці пігулки навпіл і пийте нижню половинку від болю в задниці, верхню – від головного болю. Тільки не переплутайте!

У пацієнтки семеро дітей. Вона на прийомі у лора.

– Семеро дітей! – дивується лікар.

– Так, бо я погано чую.

– А при чому тут це?

– Як при чому? Сідаємо з чоловіком до телевізора, після новин він запитує: «Будемо далі дивитися або що?» Я перепитую «Що?»… Ось вам і семеро дітей.

– У мене хронічний бронхіт!

– Це лікується. Елементарно.

– Ви впевнені? Мабуть, маєте досвід у лікуванні бронхіту?

Лікар усміхнувся, поплескав пацієнта по плечу:

– Повірте мені, любий, у мене самого бронхіт ось вже п'ятнадцять років!

– Лікарю, якщо чесно, оці ваші цілющі трави приносять хоч якусь користь?

– Дивак! Я синові купив дачу, а дочці завершую дім…

Лікар оглядає хворого священика:

– Не біда, отче, скоро ми вас поставимо на коліна…

Огрядна жінка сходить з ваг глибоко замислившись.

– Що

1 ... 18 19 20 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Здоровенькі будьмо! Рецепти на всі випадки життя"