Читати книгу - "Переможець завжди самотнiй"

Джавіц позаздрив чоловікові. Немає сумніву, що той не належить до людей, наділених характеристиками, що входять до його списку «ознак нормальної поведінки», який він постійно носить із собою в кишені. Чоловік здається незалежним, вільним, і Джавіцу дуже хотілося б поговорити з ним, проте він почувається надто стомленим, щоб зважитися на це.

Він обертається до одного зі своїх «друзів»:

— Що таке людина нормальна?

— У тебе проблеми з власною совістю? Ти зробив щось таке, чого не хотів би робити?

Джавіц звернувся не з тим запитанням і не до тієї людини. Либонь, його компаньйонові здалося, що він кається в якихось своїх діях і хоче почати нове життя. Нічого подібного. Бо навіть якби він і справді в чомусь розкаявся, було вже пізно повертатися до початку; він знає правила гри.

— Я лише запитав, яка людина тобі здається нормальною.

Один із його «друзів» здається збитим із пантелику. Другий і далі пильно роздивляється навкруги, ловлячи поглядом кожен підозрілий рух.

— Та, котра живе, не маючи ніяких амбіцій, — відповідає нарешті той, до кого Джавіц звернувся зі своїм запитанням. Джавіц дістає з кишені свій список і кладе його на стіл.

— Я завжди ношу його із собою. І весь час додаю нові пункти.

«Друг» відповідає, що не може прочитати його тепер, він повинен пильно стежити за тим, що відбувається навколо. Другий, проте, почувається більш розслабленим і більш упевненим у собі й читає написане:

Нормальна поведінка:

1. Людина нормальна повинна забути, хто вона й чого вона хоче, щоб це не заважало їй трудитися, виробляти продукцію й заробляти гроші.

2. Вона повинна шанувати правила війни, встановлені Женевською конвенцією.

3. Змарнувати багато років на навчання в університеті, щоб потім не знайти собі роботи.

4. Працювати з дев’ятої ранку до п’ятої вечора, роблячи те, що не дає найменшого задоволення, щоб через тридцять років такої роботи вийти на пенсію.

5. Вийти на пенсію, відкрити, що в тебе вже не має снаги, щоб утішатися життям, і через кілька років померти від нудьги.

6. Користуватися ботоксом.

7. Розуміти, що влада набагато важливіша, ніж гроші, а гроші набагато важливіші, ніж щастя.

8. Глузувати з того, хто шукає щастя замість грошей, називаючи його «людиною без амбіцій».

9. Купувати такі речі, як автомобілі, будинки, дорогий одяг, і визначати якість життя згідно зі своїми можливостями це придбати, а не дошукуватися, задля чого справді людина живе на світі.

10. Не розмовляти з незнайомцями. Погано говорити про свого ближнього.

11. Завжди вважати, що батьки мають слушність.

12. Одружитися, народити дітей, жити з дружиною і тоді, коли кохання закінчилося, вірячи в те, що це робиться задля добра дитини (яка нібито не чує, як постійно сваряться батьки).

12а. Критикувати всіх, хто намагається чимось відрізнятися від загалу.

14. Прокидатися під істеричний дзвінок будильника, що стоїть біля ліжка.

15. Абсолютно вірити в усе надруковане.

16. Чіпляти на шию клапоть кольорової тканини, що не має ніякого функціонального навантаження й носить горду назву — краватка.

17. Ніколи не ставити прямих запитань, навіть коли твій співрозмовник розуміє, що, власне, ти хочеш запитати.

18. Зберігати усмішку на губах, коли ти помираєш від бажання плакати. І жаліти всіх, котрі не вміють приховувати свої почуття.

19. Вважати, що мистецтво коштує великих грошей або взагалі нічого не коштує.

20. Зневажати все, що легко тобі дісталося, адже задля нього не довелося «йти на великі жертви», а отже, воно не наділене необхідними якостями.

21. Дотримуватися моди навіть там, де вона здається безглуздою і шкідливою.

22. Бути переконаним у тому, що кожна знаменита людина має купу грошей.

23. Пильно дбати про красу зовнішню й не приділяти найменшої уваги красі внутрішній.

24. Доводити всіма можливими засобами, що, попри свою нормальність, ти нескінченно вивищуєшся над усіма іншими.

25. В автобусі, тролейбусі або метро ніколи не дивитися прямо у вічі іншій людині, бо інакше тебе можуть звинуватити в тому, що ти намагаєшся ту людину звабити.

26. Входячи до ліфта, обернутися до вхідних дверей і вдавати, ніби ти там сам-один, незалежно від того, скільки людей напхалося в кабіну.

27. Ніколи не сміятися голосно в ресторані, хоч би яку кумедну історію тобі там розповіли.

28. У Північній півкулі одягатися відповідно до пори року; носити сорочку (або блузку) з короткими рукавами навесні (хоч би як було холодно) і вовняну куртку восени (хоч би стояла справжня спека).

29. У Південній півкулі чіпляти на ялинку клапті вати, попри те що зима не мала ніякого стосунку до народження Христа.

30. У старості бути переконаним, що ти володієш всією мудрістю світу, хоч життя не завжди вистачає навіть на те, аби зрозуміти, що таке погано.

31. Відвідувати благодійні чаювання і вважати, що цього досить, аби покінчити із соціальною нерівністю у світі.