Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Спроба Павла Скоропадського 📚 - Українською

Читати книгу - "Спроба Павла Скоропадського"

304
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спроба Павла Скоропадського" автора Данило Борисович Яневський. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 84
Перейти на сторінку:
армії та флоту. У вересні вдруге відвідав Німеччину під час державного візиту гетьмана. Намагався досягнути компромісу з опозиційними до УД націонал-соціалістами. 20 листопада подав у відставку. Подальша доля та дата смерті невідомі.

Зі споминів сучасників:

Н. Суровцева: «Дорошенко казалось, будто Палтов помогает ему и при этом скромно стоит в стороне. А у меня и у всех министерских сотрудников было как раз противоположное мнение: работал Палтов, а Дорошенко очень скромно стоял с ним рядом».

Д. Донцов: «Палтов делает все: организовывает прессовые бюро, назначает архиереев, выдумывает новую униформу для армии. Кроме того, постоянно в разговорах с немцами».

Зі споминів П. Скоропадського: «Затем, в тот же день (25 квітня. – Д. Я.) я познакомился с Александром Александровичем Палтовым… Я вызвал его в отдельную комнату, рассказал ему план предстоящих действий и цели, которые я собирался преследовать по установлению гетманства. Указал ему на основные мысли, которые я хотел провести в своем обращении к народу. Он начерно записал, пошел к себе домой и через полтора часа вернулся ко мне с уже совершенно готовой основой моей Грамоты. Оставалось лишь несколько сгладить и заменить некоторые выражения более симпатичными. Меня эта ясность ума и быстрота работы в таком сложном вопросе поразили. Таких помощников у меня до сих пор не было. Я ему немедленно предложил обдумать вопрос, какую бы должность он мечтал занять в случае удачи переворота. Предполагал назначить его помощником державного секретаря, он согласился. Я решил его приблизить к себе. Александр Александрович был при мне за все время моего гетманства».

«Впоследствии,– пригадував гетьман, – из-за Палтова мне пришлось испытать много неприятностей. Мне говорили, что у него были какие-то денежные недоразумения при старом правительстве, что он был под судом. Все это, может быть, и было, – я этого не знаю. Я утверждаю лишь одно, что во время бытности его при мне (он занимал должность товарища министра иностранных дел, с откомандированием ко мне) – это выдающийся по своему уму человек, по своей широкой всесторонней образованности, что он поразительно работоспособен, уравновешен, всегда на месте и что он был предан делу, которому служил, и тем самым мне. Его прошлые денежные дела мне неизвестны. Думаю, что, обладая таким умом, если бы это был действительно нечистый делец, он сумел бы составить себе большое состояние, а он был беден. Убежден, что за время гетманства ни в чем предосудительном в этом отношении он замечен не был. Когда ко мне приходили всякие завистники с инсинуациями по адресу Палтова, ни один из них не мог указать мне на какой-нибудь порочащий последнего факт. Что он любил иногда покутить, может быть, но когда он успевал это делать —я не знаю. Обыкновенно до часу ночи он бывал в Совете Министров, заседавшем в гетманском же доме, а в восемь часов утра являлся уже ко мне с готовыми бумагами. Он действительно работал над созданием Украины не за страх, а за совесть. Никакой задней мысли у него не было, брал вопрос всегда широко и смело, не комкал его и не боялся нового, если это было целесообразно. У него был широкий размах, чего, к сожалению, у большинства наших министров не было. Я его оценил с первого дня и мнения своего о нем не меняю, хотя знаю, что многие меня в этом, может быть, упрекнут. Я им в ответ на это скажу одно: если вы, господа, когда-нибудь будете в тех условиях, в которых был я, желая вам добра, советую: берегите умных, образованных, способных к работе людей, у нас их можно перечесть по пальцам. Не придирайтесь к мелочам. Не копошитесь в прошлом ваших подчиненных, если в данную минуту они ценны своей работой. За этот совет вы мне скажете спасибо».[87]

Завадський Сергій Володиславович (1871—1943). Народився на Поділлі у старовинній польсько-українській родині. До 1917 р. – товариш обер-прокурора Сенату Російської імперії. Від 6 травня 1918 р. – виконувач обов'язків товариша міністра судових справ. У липні – державний секретар УД. З 26 липня – сенатор Загального зібрання Генерального суду. З 1 серпня – другий (після Петра Дорошенка) Верховний правитель УД. Один з авторів так званої «записки дев'яти». З 1922 р. – на еміграції, працював у російських наукових установах.[88]

У межах даної розвідки неможливо оминути увагою одну з найбільш впливових позалаштункових фігур того часу. Йдеться про особистого секретаря гетьмана, мартиніста та масона високого градуса посвяти – Сергія Костянтиновича Маркотуна. Він народився 1890 р. в Санкт-Петербурзі в родині доктора медицини. З 1912 р. – студент юридичного факультету Університету Св. Володимира. Присяжний повірений Київської округи. Після лютого 1917 р. – начальник залізничної міліції Південно-Західних залізниць. Разом із П. Скоропадським, М. Шумицьким та А. Галіпом заснував масонську ложу «Молода Україна». Один з ініціаторів Грамоти гетьмана про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. З 1919 р. – на еміграції в Парижі. Засновник та голова Українського національного комітету (1920). З 1922 р. перейшов на радянську платформу, уклавши угоду з X. Раковським. Засновник Франко-української групи. Вважався агентом ДПУ Рік смерті невідомий. Голова київської ложі «Нарцис». Масон 18 ступеня.[89]

Частина II
Установчі документи Української Держави

Ці документи добре і давно відомі в Україні – 20 років тому до наукового обігу їх у повному обсязі ввів автор цієї розвідки. Сьогодні, за 20 років, що минули від початку непідцензурних досліджень історії українських державних формацій, слід наголосити на ті дві обставини, на які вперто й послідовно не хочуть звертати увагу інші дослідники.

Обставина перша. Поза короткостроковими і цілком ясними цілями та інтересами своїх примусових союзників – німців та австрійців – ті, хто привів Скоропадського до влади, прагнули відновити на більшості території сучасної України цивілізовані форми життя, покласти край потокові селянського бандитизму, який, заохочуваний націонал-соціалістичними «державотворцями» з Української Центральної Ради, вщент зруйнував саме

1 ... 18 19 20 ... 84
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спроба Павла Скоропадського», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спроба Павла Скоропадського"