Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Оце голови батьківських осель левитів за їхніми родинами.

26 Оце Аарон і Мойсей, що Господь казав їм: Виведіть Ізраїлевих синів з Єгипетського краю за їхніми ватагами військовими.

27 Вони ті, що промовляли до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.

28 І в дні, коли Господь розмовляв з Мойсеєм в Єгипетському краї,

29 то сказав Господь йому: Я Господь! Скажи фараонові, цареві єгипетському, усе, що я наказую тобі.

30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Тож я поганий промовець! Як же слухати буде мене фараон?

Вихід 7

1 І сказав Господь до Мойсея: Дивись, я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.

2 Брат твій Аарон буде промовляти до фараона все, що я накажу тобі, і хай він відпустить Ізраїлевих синів зі свого краю.

3 А я зроблю впертим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в Єгипетському краї.

4 І не послухає вас фараон, а я покладу свою руку на Єгипет, і виведу війська свої, народ мій, синів Ізраїлевих, з Єгипетського краю великими присудами.

5 І зрозуміють єгиптяни, що я Господь, коли простягну свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.

6 І зробили Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так і зробили вони.

7 А Мойсей був віку вісімдесяти років, а Аарон вісімдесяти трьох років, коли вони промовляли до фараона.

8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона:

9 Коли скаже вам фараон: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед обличчям фараоновим, хай стане вужем!

10 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед обличчям фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!

11 І покликав фараон мудреців та ворожбитів, і зробили так само чарівники єгипетські своїми чарами.

12 І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.

13 Та впертість фараонового серця не дозволила прислухатися до слів їхніх, як казав був Господь.

14 І сказав Господь до Мойсея: Вперте фараонове серце, він відмовив відпустити народ!

15 Піди до фараона вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Нілу. А палицю, що стала вужем, візьмеш у свою руку.

16 І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти мій народ, і хай вони служать мені в пустелі! Та не послухався ти дотепер.

17 Так сказав Господь: З цього зрозумієш, що я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді Нілу і вона стане кров'ю!

18 А риба, що в Нілі, погине. І засмердиться річка, і буде гидко єгиптянам пити воду з річки!

19 І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми каналами, і над ставками їхніми, і над кожним каналом їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всьому Єгипту, і в посуді дерев'яному, і в кам'яному.

20 І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив по воді Нілу, на очах фараона й на очах його рабів. І стала вся вода, що в річці, кров'ю!

21 А риби, що в Нілі, погинули. І засмерділася річка, і не могли єгиптяни пити воду з річки. І була кров по всьому Єгипетському краї.

22 І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І вперте фараонове серце не дозволило йому прислухатися до слів їхніх, як казав був Господь.

23 І повернувся фараон, і ввійшов до помешкання свого, і не взяв він це до серця.

24 І всі єгиптяни копали біля Нілу, щоб дістати води для пиття, бо не могли пити води з річки.

25 І минуло сім день по тому, як Господь вразив Ніл.

26 І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти мій народ і хай вони служать мені.

27 А коли ти відмовишся відпустити, то ось я вдарю весь край твій жабами.

28 І стане річка роїти жаб, і вони повиходять, і ввійдуть до твоїх помешкань, і до спальні твоєї, і на ліжко твоє, і до помешкань слуг твоїх, і до народу твого, і в печі твої, і до діжок твоїх.

29 І на тебе, і на народ твій, і на всіх слуг твоїх повилазять ці жаби.

Вихід 8

1 І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на Єгипетський край.

2 І простягнув Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшли жаби, та й покрили єгипетську землю.

3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.

4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа і хай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, щоб принесли жертви для Господа!

5 І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаб від тебе й від помешкань твоїх, тільки в Нілі вони залишаться.

6 А той відповів: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема такого, як Господь, Бог наш!

7 І відійдуть жаби від тебе, і від помешкань твоїх, і він слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці вони залишаться.

8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.

9 І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з помешкань, і з подвір'їв, і з полів.

10 І збирали їх цілими купами, і засмерділася земля!

11 І побачив фараон, що настало полегшення, і знову став він впертим серцем своїм, і не послухався їх, як казав був Господь.

12 І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і хай він стане вошами у всьому Єгипетському краї!

13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на худобі. Увесь земний порох стався вошами у всьому Єгипетському краї.

14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І були воші на людині й на худобі.

15 І сказали чарівники фараонові: Це рука Божа! Та серце фараонове було впертим, і він не послухався їх, як казав був Господь.

16 І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед обличчям фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти мій народ і хай вони служать мені!

17 Бо коли ти не відпустиш народу мого, то ось я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на помешкання твої рої мух. І єгипетські помешкання будуть повні мух, а також земля, на якій вони живуть.

18 І відділю того дня землю Ґошен, що мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що я Господь посеред землі!

19 І я відділю кордоном народ мій від народу твого. Завтра буде це знамено!

20 І зробив Господь так. І налетіли численні мухи на палац фараона, і на будинки рабів його, і на весь Єгипет. І нищилася земля через ті рої мух!

21 І сказав фараон до Мойсея та до Аарона: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!

22 А Мойсей сказав: Не годиться робити так, бо то огида для єгиптян, що ми приносили б жертву Господу, Богові нашому на їхніх очах і вони закидають нас камінням?

23 Триденною дорогою ми підемо в пустелю і принесемо жертву Господові, Богові нашому, як скаже він нам.

24 І сказав фараон: Я відпущу вас і ви принесете жертву Господові, Богові вашому в пустелі. Тільки не віддаляйтеся далеко. І моліться за мене!

25 І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і завтра відступить той рій мух від фараона, і від слуг його, і від народу. Тільки хай більше не обдурює фараон, не відпускаючи народ принести жертву Господові.

26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.

27 І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, і від слуг його, і від народу його. І не залишилося жодної.

28 Але вперте серце фараонове і цього разу не дозволило йому відпустити народу того!

Вихід 9

1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона і промовляй до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти мій народ і хай вони служать мені!

2 Бо коли ти відмовишся відпустити і будеш тримати їх ще,

3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.

4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту і не загине нічого з усього, що належить Ізраїлевим синам.

5 І призначив Господь час, сказавши: Завтра Господь зробить це в цьому краї.

6 І зробив Господь ту річ назавтра, і згинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло жодне.

7 І послав фараон довідатися, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої нічого! Але вперте фараонове серце не дозволило і цього разу відпустити народу того!

8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі і хай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

9 І стане вона курявою над усім Єгиптом, а на людині й худобі стане прищами, що кинуться гнояками в усьому Єгипетському краї.

10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим обличчям. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на худобі.

11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо вони були на чарівниках і на всіх єгиптянах.

12 І зробив Господь впертим фараонове серце, і він не послухався їх, як казав був Господь до Мойсея.

13 І промовив Господь до Мойсея: Устань вранці і стань перед обличчям фараоновим, і скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти мій народ і хай вони служать мені!

14 Бо цього разу я вражу серце твоє і слуг твоїх, і народ твій, щоб ти знав, що нема на всій землі такого, як я!

15 Я б ще на початку простягнув би свою руку і побив би тебе та народ твій мором, і ти був би винищений з цієї землі.

16 Але я для того залишив тебе, щоб показати тобі мою силу і щоб розповідали про ймення моє по всій землі.

17 Ти ще опираєшся проти народу мого, щоб їх не відпустити.

18 Ось завтра, саме цього часу, я пошлю з дощем великий град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його закладин і аж до сьогодні.

19 А тепер позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде в полі і не буде забрана з поля, буде побита градом!

20 Хто з фараонових слуг боявся Господнього слова, той забрав своїх рабів та свою худобу з поля.

21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

22 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба і хай буде град у всьому Єгипетському краї на людину і на худобу, і на всю польову траву!

23 І простягнув Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град.