Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Рукопис, знайдений у Сараґосі 📚 - Українською

Читати книгу - "Рукопис, знайдений у Сараґосі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Рукопис, знайдений у Сараґосі" автора Ян Потоцький. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 191 192 193 ... 203
Перейти на сторінку:
й пихату. Аман оголосив, що кожного, хто не захоче бити йому поклони, буде повішено. Салатіель перший падав перед ним ниць, а коли Амана повісили, то Салатіель знову першим кланявся Мардохею.

Салатіель був батьком Малакіеля й дідом Зафеда, який жив у Єрусалимі, коли Неємія був правителем міста. Єврейські жінки й дівчата не були особливо привабливими, перевагу віддавали моавитянкам і аздотанкам. Зафед узяв за дружин двох аздотанок. Неємія прокляв його, натовк кулаками й, як навіть сам той святий чоловік говорить у своїй історії, вирвав у нього жменю волосся з бороди. Однак Зафед у своїх записках радить своїм нащадкам, щоб зовсім не зважали на думку євреїв, коли їм подобаються якісь інші жінки.

Зафед був батьком Наасона, дідом Елфада, прадідом Зоровіта, який був батьком Елухана й дідом Узавіта. Цей останній жив у ті часи, коли євреї почали бунтувати проти Маккавеїв. Узавіт за характером своїм був проти війни, тому зібрав усе, що мав, і укрився в Казіаті, іспанському місті, населеному в той час карфагенянами.

Узавіт був батьком Йонафана й дідом Каламіеля, який, дізнавшись, що на батьківщині вже спокійно, повернувся до Єрусалима, однак зберіг свій дім у Казіаті та інші володіння, які набув свого часу в околицях того міста. Ти пригадуєш, що за часів вавилонської неволі наш рід розділився на дві гілки. Глава старшої лінії, Йоседек, був шанованим і побожним ізраїльтянином, і всі нащадки пішли за його прикладом. Я не розумію, чому між обома лініями виникла така запекла ворожнеча, що старша повинна була перебратися до Єгипту й там присвятити себе служінню Богові Ізраїлю в храмі, збудованому Онією. Ця лінія вигасла, а радше затрималась на особі Агасфера, відомого як Вічний Жид.

Каламіель був батьком Еліфата, дідом Еліазіба й прадідом Ефраїма, за часів якого імператор Каліґула надумався поставити свою статую в Єрусалимському храмі. Зібрався весь синедріон; Ефраїм, який теж входив у його склад, вважав, що в храмі слід помістити не тільки статую імператора, але й статую його коня, який вже був консулом; однак Єрусалим збунтувався проти проконсула Петронія, і імператор відмовився від свого наміру.

Ефраїм був батьком Небайота, за часів якого Єрусалим повстав проти Веспасіана. Небайот не чекав, як все повернеться, і переїхав до Іспанії, де, як я вже казав, ми мали значні маєтки. Небайот був батьком Йосифа, дідом Сімрана й прадідом Рефайї, який був батьком Іємії, а той став придворним астрологом Ґундеріка, царя вандалів.

Іємія був батьком Есбана, дідом Уза й прадідом Єримота, який був батьком Аматота й дідом Альмета. За часів цього останнього Юсуф бен Тахер вступив в Іспанію, щоб підкорити країну й навернути народ у мусульманство. Альмет з’явився перед мавританським вождем з проханням, аби йому було дозволено перейти у віру Пророка.

— Ти, мабуть, знаєш, мій друже, — сказав йому вождь, — що в день Страшного суду всі євреї будуть перетворені в ослів і переноситимуть вірних до раю; і якби ти перейшов у нашу віру, нам могло б колись забракнути в’ючних тварин.

Ця відповідь була не надто ґречною, однак Альмет втішився прийомом з боку Масуда, брата Юсуфа. Масуд залишив його при собі й посилав з різними дорученнями до Африки і Єгипту.

Альмет був батьком Суфі, дідом Ґуні й прадідом Іссера, який був батьком Шаллума, першого сарафа, або скарбника при дворі Махді. Шаллум оселився в Кайруані й мав двох синів — Магіра і Магаба. Перший залишився в Кайруані, другий же переїхав до Іспанії, поступив на службу Кассар-Ґомелесів і підтримував зв’язки між ними та Єгиптом і Африкою.

Магаб був батьком Йофелета, дідом Малкієля, прадідом Бехреза й прапрадідом Дехода, який був батьком Сагамера, дідом Суаха, прадідом Агії, прапрадідом Бера, у якого був син Абдон. Абдон, бачачи, що маврів виганяють з усієї Іспанії, за два роки перед здобуттям Ґранади перейшов у християнську віру. Сам король Фердинанд був його хрещеним батьком. Однак, незважаючи на це, Абдон залишився на службі Ґомелесів, у старості зрікся назарейського Пророка й повернувся до віри предків.

Абдон був батьком Мехрітала й дідом Азаеля, за часів якого Біллях, останній законодавець жителів печер, убив Сефі.

Одного дня шейх Біллях наказав прикликати Азаеля й сказав йому так:

— Ти знаєш, що я убив Сефі. Пророк призначив йому цю смерть, бажаючи повернути халіфат родові Алі. Тому я утворив союз, що складається з чотирьох родин: Єзидів у Лівані, Халилів у Єгипті й Бен-Азарів у Африці. Старійшини трьох названих родин прирікають за себе й своїх нащадків, що кожні три роки присилатимуть по черзі в наші печери чоловіка відважного, мудрого, який знає світ, обачливого й навіть хитрого. Його обов’язком буде нагляд за тим, чи все в печерах перебуває в належному порядку, а в разі порушення приписів він матиме право убити шейха, шістьох старійшин родів, одне слово, усіх, хто виявиться винним. У нагороду за свою службу він дістане сімдесят тисяч злитків чистого золота, тобто, якщо рахувати по-вашому, сто тисяч цехінів.

— Могутній шейху, — відповів Азаель, — ти назвав тільки три родини, а яка буде четвертою?

— Твоя, — відповів Біллях, — і ти отримуватимеш за це щорічно тридцять тисяч злитків золота, однак мусиш займатися підтримуванням зв’язків, писанням листів і навіть увійти до складу управителів підземелля. А якби ти припустився в чомусь якихось порушень, то одна з трьох родин зобов’язана одразу ж тебе вбити.

Азаель хотів подумати, але в ньому взяла гору жага золота, тому він прийняв зобов’язання за себе й за своїх нащадків. Азаель був батьком Герсома. Три втаємничені родини кожні три роки діставали сімдесят тисяч злитків золота. Герсом був батьком Мамуна, тобто моїм. Вірний зобов’язанням мого діда, я вірно служив володарям підземелля й навіть після епідемії виплатив зі своїх власних збережень Бен-Азарам належні їм сімдесят тисяч золотих злитків. Зараз я прийшов привітати тебе й завірити в моїй незмінній вірності.

— Шановний Мамуне, — сказав я, — змилуйся наді мною! У мене вже є в грудях дві кулі, і я зовсім не придатний бути ані шейхом, ані махді.

— Що стосується махді, — відповів Мамун, — то будь спокійний, ніхто вже про нього не думає; однак ти не можеш відмовитися від прийняття посади й звання шейха, якщо не хочеш, щоб через три тижні ти й твоя донька були вбиті халілами.

— Моя донька? — здивовано вигукнув я.

— Саме так, — сказав Мамун, — та сама, яку тобі народила ворожка.

Нас покликали вечеряти, і шейх перервав свою розповідь.

День шістдесят шостий

Ще один день я провів у копальні,

1 ... 191 192 193 ... 203
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рукопис, знайдений у Сараґосі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рукопис, знайдений у Сараґосі"