Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

У цей момент Андерсон відвів погляд і подивився на Барца.

?

Хто розповів вам про таємний острів на південному заході, який відхиляється від основного морського шляху?

.

Барц раптом зрозумів, дивлячись на Даніца.

!

Це ти!

, !

За останні кілька днів ця інформація була продана лише одній людині!

? .

Мене так швидко впізнали? Даніц на мить не знав, як реагувати.

,

Андерсон злегка опустив у руці чорний, як смола, короткий меч, зробивши колючий біль ще більш очевидним. Будь ласка, поважайте порядок того, що має прийти і слідувати.

. , - !

Барц відразу відчув, що його життя стрімко вислизає. Він квапливо відповів: "Я - це недуга віце-адмірала!

? ? .

Коли вона вам розповіла? Чому вона вам розповіла? — без жодного здивування запитав Андерсон.

=

У ніч перед тим, як Чорна смерть покинула острів Терос, Барц відповів швидко, побоюючись, що помре від надмірної крововтрати. Я не питав її, чому. Тоді я був зосереджений лише на тому, щоб захоплюватися її красою. Вона виправдовує себе як сумнозвісна Недуга П'яти морів

, =

Навіть через довгий час Барц не міг приховати свого захоплення нею, навіть коли згадував про неї, перебуваючи в крайній небезпеці.

? , ?

Чи в цьому принадність Демонесси? Андерсон пробурмотів сам до себе, перш ніж запитати: «У вас є спосіб зв'язатися з нею?»

. = . =

Ні. Барц швидко похитав головою і сказав: "Вона сказала мені звертати увагу на всіх, хто запитує про її місцезнаходження". Я скажу їй, коли вона повернеться на острів Терос. І якщо хто-небудь вийде з порту, отримавши інформацію про цей таємний острів, він повинен залишитися в спокої, щоб вільно піти.

. - . ?

Хіба це так Дуже розумно. Андерсон кивнув і витягнув короткий, як смола, меч. Чи є пастка?

=

Я теж не знаю, – відверто відповів Бартц.

. =

Андерсон не промовив ні слова, шукаючи гроші в Бартца і в кімнаті. Потім він показав на розвідника своїм коротким мечем.

=

Я хотів убити тебе, але ніхто не зненавидить мене, якщо це так.

=

Живи добре, проклинай мене ще кілька разів щодня.

, =

Потім він розвернувся, підійшов до Даніца і стрибнув разом з ним у вікно, зникнувши в темній, неосвітленій ночі.

Барц доторкнувся до його закривавленої шиї і злякано підвівся. Він підбіг до вікна і підтвердив, що вони вдвох зникли.

, . = =

На щастя, я зустрів хлопця з проблемами психіки. Якби ні, я був би мертвий сьогодні Він зачинив вікно і замкнув дерев'яні двері. Уважно оглянувши кімнату, він нарешті сів і ковтнув півпляшки .

=

У своєму напідпитку Барц впав на ліжко і заснув.

.

Час летів повільно, поки не настала третя година ночі.

, . =

Раптом Барц перевернувся і сів. Очі в нього були світлі й бадьорі, і він навіть не відчував себе хоч трохи п'яним.

. - .

Він знайшов кинджал і розколов дерев'яну підлогу в кімнаті. Він дістав клубок паперу завбільшки з великий палець.

=

Після того, як білий папір розгортався шар за шаром, посередині залишався липкий чорний предмет.

=

Взявши чверть краплі, Барц підійшов до дзеркала в кімнаті і збирався його розмазати.

=

У цей момент він побачив дві фігури, що відбилися в дзеркалі. Один з них був одягнений у білу сорочку і чорний жилет, одна рука була в кишені, а інша тримала короткий меч. Інший був одягнений у чорний плащ, який не відкривав його обличчя.

.

У той момент, коли зіниці Барца розширилися, Даніц вдарив його кулаком у потилицю, від чого він знепритомнів.

.

І останнім його спогадом був голос з усміхненим тоном.

.

Він дійсно не підвів.

= = .

Розправившись з Барцем, Даніц нахилився, щоб підняти липку речовину, що впала на землю. Він посміхнувся і сказав: "Цей хлопець справді повірив тобі". Він вважав, що ви вбиваєте його не тому, що хочете, щоб він вас ненавидів.

Розмова, яку він мав з Андерсоном, насправді була відрепетируваною п'єсою. Це було зроблено для того, щоб Андерсон міг відпустити Бартца без підозри.

= .

Це означає, що ви діяли досить добре, - сказав Андерсон з посмішкою. Зовсім інша справа, коли ти поводишся як сам.

! .

Догшт! — вилаявся Даніц без жодних докорів сумління.

.

Потім він зітхнув.

.

Я не очікувала, що він буде таким терплячим. Він дочекався півночі, перш ніж почати діяти. Але ми були більш терплячими.

= .

Якщо мисливець хоче зловити свою здобич, він повинен запастися терпінням. Іноді він може почекати кілька днів, відповів Андерсон.

= = .

Вони обоє фактично нічого не могли вдіяти. Будь то Мисливець і Провокатор, або Піроман і Жнець, ніхто з них не володів медіумом, а тим більше не мав здатності гіпнотизувати інших. Для того, щоб отримати інформацію, крім допитів і погроз іншим, їм доводилося наполегливо працювати над інтригами.

, ?

Це дуже розумно, але в майбутньому це буде зроблено зі словами, які я використовую для навчання інших Даніц подивився на чорну липку краплю в руці і сказав: Здається, її слід нанести на поверхню дзеркала, перш ніж звертатися до віце-адмірала Недуга?

. , ? ? .

Так і має бути. Але який сенс, навіть якщо ми з нею зв'яжемося? Чи збираємося ми запросити її на побачення, щоб приєднатися до нас на сніданок на острові Терос? — глузував Андерсон.

. =

Даніц знав, що вони з Андерсоном не в змозі вплинути на людину в дзеркалі. Все, що він інстинктивно хотів зробити, це зробити щось більше, щоб краще виконати завдання, яке йому доручив Герман Горобець.

, ?

Він злегка насупився і сказав: "Що ж нам робити далі?

. ,

Звичайно ж, для того, щоб зв'язатися з Германом Горобцем. Нехай він розбереться з наслідками. Цей хлопець дуже загадковий у всіх аспектах, тому у нього повинен бути спосіб вирішити цю проблему, сказав Андерсон. Крім того, завдання, яке він нам доручив, полягає в тому, щоб з'ясувати місцезнаходження віце-адмірала Ілмента. І результати є вже зараз.

.

Даніц визнав це і почав діставати свічки та інші предмети для ритуалу.

? .

Що ти робиш? — спитав Андерсон з дивним виразом обличчя.

.

Даніц поставив вівтар, не озираючись.

.

Виклик посланця Германа Горобця.

=

Андерсон замовк на кілька секунд, перш ніж сказати: "Я спочатку