Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Тарас Шевченко та його доба. Том 2 📚 - Українською

Читати книгу - "Тарас Шевченко та його доба. Том 2"

184
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тарас Шевченко та його доба. Том 2" автора Рем Георгійович Симоненко. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 193 194 195 ... 201
Перейти на сторінку:
слів «насчёт Кулиша сделано распоряжение» примітка О. Ф. Орлова: «О сём распоряжении я умалчиваю перед министром народного просвещения, дабы Кулиш с большей уверенностью своей независимости возвратился в Россию». – Прим. документа.

479

Микола Андрійович Долгоруков (1792 – 1847) – чернігівський, полтавський, харківський генерал-губернатор, князь. Проводив реакційну політику царизму в Україні, за що Шевченко затаврував його в поемі «Юродивий». 16.І.1845 р. Шевченко звернувся до Долгорукова з листом, у якому просив сприяти передплаті на «Живописную Украйну». Як видно з листа, Шевченко бачився з Долгоруковим у Петербурзі й подарував йому три естампи з «Живописной Украйны», щоб зацікавити своїм виданням. Долгоруков дав розпорядження губернаторам і губернським предводителям дворянства організувати передплату на «Живописную Украйну», але це розпорядження конкретних наслідків не дало. (Шевченківський словник. Т. 1. С. 194.)

480

Іван Іванович Фундуклей (1804 – 1880) – київський цивільний губернатор (1830 – 1852). Цікавився історією та археологією. Шевченко познайомився з ним у 1845 – 1846 рр. під час роботи в Археографічній комісії. 5.IV.1847 р. Фундуклей брав участь в арешті Шевченка. Під час арешту він відібрав у поета рукописи, альбоми, малюнки та інші речі. Спочатку Фундуклей передав до «Третього відділу» лише частину їх (збірник «Три літа», інші рукописи, листи, альбоми), а решту (малюнки, пакет з паперами й скриньку з фарбами) залишив у себе. 15.VII.1847 р. Шевченко написав з Орської фортеці Фундуклею листа з проханням повернути йому речі. На цей лист Фундуклей не відповів. А всі речі поета він ще раніше переслав до «Третього відділу», про що Шевченко не знав. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 316.)

481

Сергій Семенович Уваров (1786 – 1855) – президент Російської академії наук (1818 – 1855), міністр народної освіти Росії (1833 – 1855), граф. Освіту підпорядкував реакційним принципам православ’я, самодержавства й офіційної «народності». Д. Бібіков надіслав Уварову клопотання Шевченка, в якому він просив призначити його вчителем малювання Київського університету. Про це клопоталась родичка Уварова – дружина М. Рєпніна-Волконського. В лютому 1847 р. Уваров повідомив куратора Київської шкільної округи про призначення Шевченка на цю посаду, а в червні 1847 р. написав наказ про його звільнення. 2.VI i 5.VII.1847 р. дав розпорядження цензурному відомству про заборону «Кобзаря» і згадки про нього в пресі. За записаною О. Матовим розповіддю наглядача в Новопетровському укріпленні М. Бажанова Шевченко нібито намалював у Орській фортеці алегоричну картину, на якій Уваров прикривав шинеллю українське село від променів сонця – уособлення освіти. (Шевченківський словник. Т. 2. С. 285.)

482

Кирило-Мефодіївське товариство: у 3 т. Т. 3. С. 337.

483

Н. И. Костомаров. Автобиография. К 190-летию со дня рождения. К., 2007. С. 90 – 92.

484

Микола Аркадійович Рігельман (1817 – 1888) – чиновник канцелярії київського генералгубернатора, співробітник Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. Був запідозрений у приналежності до Кирило-Мефодіївського товариства, притягався до слідства. Шевченко познайомився з ним у 1840 р. в Петербурзі. В лютому 1857 р. допоміг поету матеріально. Того ж року виступив з рецензією на «Записки о Южной Руси», в якій високо оцінив поему Шевченка «Наймичка». (Шевченківський словник. Т. 2. С.167.)

485

Петро Омелянович Чуйкевич (1815 – близько 1875) – учитель, збирач народних пісень. У 1843 р. закінчив Київський університет. Друг П. Куліша, М. Костомарова, О. Бодянського. Був під слідством у справі Кирило-Мефодіївського товариства, звільнений через брак доказів. Шевченко познайомився з Чуйкевичем у червні 1843 р. в Києві в П. Куліша, а потім кілька разів зустрічався з ним у М. Костомарова. В 1846 р., коли Шевченко перебував в Кам’янці-Подільському, де вчителював Чуйкевич, останній записав в альбом поета пісні «Зійшла зоря із вечора, да й не назорилась», «Пливе щука з Кременчука, пливе собі стиха», «Ой, Кармелюче, по світу ходиш». Першу з них Шевченко використав у повістях «Близнецы», «Прогулка с удовольствием и не без морали» та в поемі «Марина». (Шевченківський словник. Т. 2. С. 349.)

486

Федір Васильович Чижов (1811 – 1877) – російський математик, письменник, близький до слов’янофілів. Учень М. Остроградського, вчитель Г. П. Ґалаґана. Був арештований і притягався до слідства в справі Кирило-Мефодіївського товариства в травні 1847 р., але звільнений за браком доказів. Шевченко зустрічався з Чижовим у 1840 р. на вечорах у М. Маркевича. Згадав Чижова у листі до В. Г. Шевченка (7.ХІІ.1859 р.), коли збирався купити на Україні землю до садиби. (Там само. С. 345 – 346.)

487

Точна назва: «Повесть об украинском народе».

488

Георгій (Юрій) Львович Андрузький (1827 – рік смерті невідомий) – член Кирило-Мефодіївського товариства, громадський діяч, учений і поет. Учився в Київському університеті. В 1846 р. вступив до Кирило-Мефодіївського товариства, належав до його революційно-демократичного крила. Обстоював скасування кріпацтва і станів, республіканський спосіб правління. 30.ІІІ.1847 р. його заарештували й вислали під нагляд поліції в Казань, а потім – у Петрозаводськ. У 1850 – 1854 рр. перебував в ув’язненні в Соловецькому монастирі. В 1856 р. йому дозволено повернутись у Полтавську губернію. Шевченко познайомився з Андрузьким у 1846 р. Вплив поета позначився на віршах Андрузького, в яких відчуваються соціальні мотиви. На допитах у «Третьому відділі» виявив легкодухість.

Свідчення Андрузького під час слідства в справі Кирило-Мефодіївського товариства були використані «Третім відділом» як один з матеріалів для звинувачення Шевченка». (Шевченківський словник. Т. 1. С. 38.)

489

Шевченківський словник. Т. 1. С. 339 – 343.

490

Левко Іванович Боровиковський (1808 – 1888) – український поет, фольклорист і етнограф. Опрацьовував фольклорні сюжети, звертався до народної поетики й ритміки. Боровиковський відійшов від бурлескної манери і був одним з перших українських романтиків. Розвинув в українській літературі жанри на народній основі. Історичні події висвітлював у дусі ідей «офіційної народності». Шевченко читав твори Боровиковського в альманасі «Ластівка», зокрема й ті, які вилучив цензор (останні читав у рукописі), можливо, й в «Отечественных записках» та «Вестнике Европы». Особисто Шевченко й Боровиковський не були знайомі. В Боровиковського є лише згадка в листі до І. Срезневського від 24.V.1840 р. про перший «Кобзар». «Особливо хвалять журнали «Кобзар», що недавно вийшов, – не знаю чий». Мотиви трагічного кохання, тема народного співця, характерні для деяких творів Боровиковського («Молодиця», «Бандурист»), простежуються і в ранніх романтичних творах Шевченка («Причинна», «Перебендя»)». (Шевченківський словник. Т. 1. С. 84.)

491

Это та самая книга Кулиша, в которой он поместил мысли о прежнем духе казачества

1 ... 193 194 195 ... 201
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тарас Шевченко та його доба. Том 2», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тарас Шевченко та його доба. Том 2"