Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Драматичні твори 📚 - Українською

Читати книгу - "Драматичні твори"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Драматичні твори" автора Іван Карпенко-Карий. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 194 195 196 ... 199
Перейти на сторінку:
в листі до того самого адресата від 14 березня 1905 р. з Житомира ще раз повторює, що «V том цензура дозволила» (Карпенко-Карий /. (Тобілевич /. К.) Твори. В 3-х т., т. З, с. 270).

Очевидно, критичні зауваження на адресу п’єси «Житейське море» спонукали автора до змін. У листі до Г. І. Маркевича від 22 квітня 1905 р.

з хутора Надія драматург пише: «Я трохи поправив кінець в «Житейськім морі»; якби можна поправить для друку, то- добре б було, та, мабуть, не можна...» (там же, с. 271). Очевидно, видавець п’ятого тому «Драм і комедій» зацікавився зміною фіналу и’єси, бо в одному з наступних листів — від 27 серпня 1907 р. драматург знову пише: «Для ознайомлення Вас з кінцем «Житейського моря» посилаю виписку, з якої Ви побачите різницю. Різниця невелика. Коли не молена перемінить в томі кінця, то не варто задля цього задержувать випуск в світ тому» (там же, с. 272).

Але зробити це без окремого дозволу цензури буЛо неможАпво. Текст варіанта фіналу, про який говорить автор, не зберігся.

Сценічна історія «Житейського моря» досить багата і в українському дожовтневому театрі 1905—1917 рр., і в радянському українському театрі. П’єса йшла в Київському театрі -М. Садовського (у 1907—1919 рр.);

б Руському народному театрі товариства «Руська бесіда» в Галичині (у 1908—1909 рр.) і в інших трупах.

З українських радянських театральних колективів слід назвати Новий драматичний театр ім. І. Франка, який у 1920 р. в Вінниці показав «Житейське море» в постановці Г. Юри. У 1948 р. він зробив нову постановку в очолюваному ним колективі — Київському академічному театрі ім. І. Франка (прем’єра — 23 жовтня 1948 р.). У 1948 р. П. Киселевич і А. Крамаренко поставили «Житейське море» на сцені Одеського театру ім. Жовтневої революції. Значною подією театрального життя 70^х років була вистава, здійснена О. Ріпком у Львівському академічному театрі ім. М. Заньковецької.

Продовженням «Житейського моря» мала бути третя п’єса, яка замкнула б драматичну трилогію І. К. Тобілевича. В листі до Г. І. Маркевича від 23 квітня 1905 р. драматург повідомляв: «Пишу комедію на сучасну тему «Воїни і політики», хоч назви сталої ще нема. Якщо тема ця вміститься в «Старе гніздо» (протяг «Суєти»), то буду так і звать. Матеріалу сила і щодня прибавляється, тільки трудно, сильно трудно. Багато дуже типів, боюся, що не справлюсь. А все ж попробую» (там же, с. 271).

У передмові до розпочатої комедії І. К. Тобілевич писав 24 квітня 1905 р.: «Переповнений жовчю страждання, приймаюсь за комедію — «Старе гніздо». Текст передмови записаний перед початком комедії «Старе гніздо» у зошиті, який зберігається в родинному архіві Тобілевичів. Початок «Старого гнізда» за цим зошитом опублікував Ол. Дорошкевич у кн.: Тобілевич (Карпенко-Карий) Іван. Вибрані твори. З переднім словом, примітками за редакцією Ол. Дорошкевича. К., 1925, с. XIX—XX (у «Додатках»).

С. В. Тобілевич свідчить: «Іван Карпович мав намір написати ще й третю частину цієї трилогії і в ній показати Івана Барильчєнка вже не серед бурхливих хвиль житейського моря, а біля його берега, себто серед нормального, трудового життя в оточенні сільської природи. Він ніяк не міг добрати назву для цієї третьої п’єси. Називав її по-різному, але найчастіше'«У пристані» або «У берега». Велика віра була у Івана Карповича в цілющу силу для людської душі близькості природи,'роботи біля землі» (Тобілевич С. Мої стежки і зустрічі, с. 347).

Текст комедії «Житейське море» подається'за вид.: Тобіл&еич (Карпенко-Карий) Іван. Драми і комедії, т. 5, с. 303—440.

1 Житейське море — образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами. Вислів набув поширення в світовій літературі, зокрема і в українській.

2 Нептун — у римській міфології спочатку був бог джерел і річок. Пізніше його ототожнили з грецьким Посейдоном і вшановували як бога морів.

3 С і н о гі — Сінопська бухта на північному узбережжі Туреччини.

4 С кут ар — місто в Туреччині.^

5 Різдво — християнське свято народження Христа, що відзначається православною церквою 25 грудня за ст. ст.

6 Мефістофель — один із духів зла, демон, часто — грішний

ангел, сатана. Персонаж трагедії німецького поета Йоганна-Вольф-

ганга Гете (1749—1832) «Фауст» (завершена 1831 р.), в якій Мефістофель — одвічний руйнач протистоїть образові творця, шукача істини — Фауста.

7 ...в одежі і гримі Отелло...— тобто в головній ролі трагедії англійського драматурга Уїльяма Шекспіра (1564—1616) «Отелло, венеціанський мавр» (1604).

8 Може, і у нього є своя Дездемона, а у Дездемони

Касі о, а збоку Яго...— Йдеться про персонажі трагедії У. Шекспіра «Отелло, венеціанський мавр».

9 Родріго.— Тут мається на увазі персонаж трагедії У. Шекспіра «Отелло, венеціанський мавр».

10 ...с т р а с т ь ю бал ьзаковськаго возраста!—Мається на увазі вік героїнь романів французького письменника Опоре де Бальзака (1799—1850).

11 Пропали лукулловські обіди!..— Лукулл Луцій Ліціній (бл. 117т—бл. 56 до н. е.) — римський полководець і політичний діяч. Збагатившись під час воєнних походів, вражав сучасників розкішшю своїх бенкетів. Звідси вислів «Лукуллів бенкет».

12 Емілія.— Йдеться про персонаж трагедії У. Шекспіра «Отелло, венеціанський мавр».

- 13 Бісмарк Отто-Едуард-Леопольд фон Шенгаузен (1815—1898) — німецький державний діяч, дипломат реакційного напряму.

14 Кін Едмунд (1787—1833) —англійський актор-трагік, якого реакційна буржуазна критика презирливо називала «актором натовпу». В XIX ст. на російській сцені широко йшла комедія «Кін, або Геній і безпутство» французького письменника Александра Дюма-батька (1802—1870) в перекладі російського актора і перекладача Василя Андрійовича Каратигіна (1802—1853).

15 ...пора давно вже, як Содому, завалитись.— Содом і Гоморра — давньопалестинські міста, зруйновані землетрусом. За біблійною легендою, ця катастрофа була нібито карою жителям цих міст за їхню розбещеність. Звідси вислови «содом», «содом і гоморра», іцо означають розбещеність, а також хаос, безладдя.

16 ...т и граєш роль прекрасного Й о с и и а. — Вислін походить з біблійного

1 ... 194 195 196 ... 199
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Драматичні твори», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Драматичні твори"