Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

= =

Увійшовши в печеру, експедиційна команда Срібного міста пішла за обвітреними кам'яними плитами і фресками, що відшаровуються. Вони йшли між засохлими бур'янами та грубим гравієм і насторожено досліджували місцевість.

=

З кожним кроком, який вони робили, вони відчували, що тривалість їхнього життя слабшає і зневоднюється.

, - .

Через невідомий проміжок часу експедиційна команда Срібного міста нарешті побачила сірувато-блакитні двері, які були відчинені.

.

По обидва боки дверей лежали шматки чорних від заліза уламків, які, здавалося, належали якимось обладункам.

,

Тут мала бути охорона, просто сказав Колін. Він дістав пляшечку з ліками і ковтнув її.

, - .

Його світло-блакитні очі швидко забарвилися в шар темно-жовтого кольору, а в зіницях з'явилися два складних темно-зелених символу.

=

Уважно поспостерігавши деякий час за сірувато-блакитними дверима, він кивнув і пішов у темну залу.

Всі вони пройшли через двері і зайшли всередину. Здавалося, що зал тримає невидима рука, коли він піднявся після гучного стуку.

= ,

Більш ніж через десять секунд зал перестав рухатися. За дверима з'явився розкішний палац, підпертий кам'яними стовпами. Він був схожий на резиденцію охоронців.

Деррік підсвідомо озирнувся і провів поглядом по різних предметах у залі. Він побачив дві фрески з давніми характеристиками.

. = - =

Головним героєм муралу був велетень, який носив сріблясті обладунки на все тіло і випромінював явне світіння. На місці його очей була крапля, згущена від світанку світла. Посеред іншого муралу стояла жінка з темно-каштановим волоссям. Це була жінка-велетень у довгій шкіряній спідниці. Вона тримала в руках пшеничний качан і плоди, а його оточували поля, готові до збирання, прозорі озерні води, плодоносні дерева та яскраві гриби.

.

Бог світанку Бадхейл Богиня врожаю Омебелла Деррік зрозуміла, злегка кивнувши.

Потім він відвів погляд і побачив Вождя, який дивився на фреску, яка зображувала Богиню Врожаю. Вираз його обличчя був таким же важким, як і раніше.

?

Невже Вождь сподівається, що Срібне місто також матиме справжній урожай? Як думав Деррік, він виконував накази старійшини пастуха Ловії, утворюючи команду з іншими. Потім вони шукали цінні речі та перевіряли, чи немає прихованих проходів.

=

Хвилин через сім-вісім вони зібралися разом і пішли за вождем Коліном Іліадою до головних дверей залу.

=

Колін Іліада встромив два мечі в щілину між кам'яними плитами перед собою. Він простягнув руки і притиснув їх по обидва боки дверей. З невеликою силою він з важким гуркотом відкрив рота.

=

Помаранчеве і чудове світло сутінків безшумно сяяло, дозволяючи експедиційній команді Срібного міста побачити палаци та численні вежі, які справляли сильне візуальне враження.

. =

Масштаб, пишність і епічне відчуття міфу здавалися більш очевидними і шокуючими через близьке сусідство між ними. Всі підсвідомо затамували подих і забували ні про що інше, повністю занурюючись в декорації.

.

Так було і з Кляйном над сірим туманом.

.

Це був королівський двір велетнів.

.

Це було справжнє божественне царство.

, -

Приблизно через десять секунд Мисливець на демонів Колін витягнув свої мечі і наполовину повернув тіло, сказавши пастуху Ловії: «Спробуй перевірити ситуацію з обох сторін». Я не дуже чітко бачу, що чекає попереду.

.

Два темно-зелені символи в його очах повільно розвіялися.

.

Ловія підтвердила його наказ і зробила два кроки вперед до дверей.

, . - . -

Зовні був майданчик зі сходовими клітками з обох боків. Перед ними стояли перила, сформовані з сірувато-білих кам'яних стовпів, які виходили на найвищу будівлю в окрузі. Там стояли величезні синьо-сірі двері, по обидва боки яких було вирізьблено незліченну кількість таємничих символів. Це виглядало надзвичайно гідно.

Коридори, сходи та інші об'єкти з'єднували воєдино безліч палаців і веж. Вони були чудовими і блискучими.

, - .

Сріблясто-сиве волосся Ловії спливло вгору, коли камінь, що купався у світлі сутінків, стирчав, утворюючи сірувато-білу ляльку.

У ляльки не було ніякої духовності. Він був схожий на нанизану маріонетку, коли йшов ліворуч.

. ℯѵℯ.

Він пішов сходами і спускався один рівень за іншим серед насиченого помаранчевого світла, щоб допомогти команді експедиції підтвердити ситуацію. ѵ .

.

Раптом його тіло зупинилося, коли зсередини вирвалося дрібне сріблясте світло, перетворивши його на незліченні уламки.

. =

Пастух Ловія не стривожився. Вона пішла кроками звідси і створила ще одного кам'яного голема, повернувши його праворуч.

=

Цього разу кам'яний голем підійшов до кінця сходів і зупинився біля входу до палацу внизу, нічого не сталося по дорозі.

, =

Мисливець на демонів Колін весь час уважно спостерігав, перш ніж сказати: «Давай підемо праворуч, але ми також повинні бути обережними».

=

Хоча він не знайшов жодної небезпеки, той факт, що він не міг розрізнити реальну ситуацію, використовуючи свої сили Потойбіччя, означав, що було багато проблем.

= .

З таким нагадуванням Деррік і компанія ставали все більш і більш напруженими. Групи з трьох осіб почали повільно спускатися, спостерігаючи за спинами один одного.

=

Коли вони йшли високими сходами, Джошуа, який був одягнений у червону рукавичку, раптом почув серію постукувань, що долинали ззаду нього.

.

Наче за ними мовчки стежила людина.

= =

І в цей момент на його боці був пастух старійшина Ловія. Краєм ока він міг сказати, що кроки точно йдуть не від неї.

=

Холодок пробіг по спині Джошуа, коли він квапливо сказав глибоким голосом: "Позаду мене йдуть кроки".

--

Ловія повернула голову і дозволила п'ятиметровому Срібному Лицарю з'явитися перед нею. Він піднявся на спину Ісуса Навина своїми червоними вогняними очима.

=

Після кількох секунд мовчання старійшина пастуха похитала головою.

.

Там нічого немає.

1116 -

Володар таємниць - Глава 1116 - Знайомий погляд

1116

Розділ 1116 Знайомий погляд

. , ?

Відповідь Ловії змусила Джошуа ще більше насторожитися. Він подивився на інших членів експедиційної команди і стурбовано запитав: «Чи чув хтось із вас якісь ненормальні кроки?»

= , ?

З Гуркотом Бога Грому і палашем у руках Деррік на кілька секунд пригадав і заперечливо похитав головою. Хаїм, який тримав у руці Розп'яття без тіні, подивився на Запечатаний артефакт, який все ще світився, і відповів: Можливо, це ваша галюцинація?

, . - .

Ні, я чув це дуже чітко. Джошуа в червоній рукавичці насупився і висловив свою думку.

, - =

Почувши це, мисливець на демонів Колін, який йшов прямо попереду, напівобернувся і спокійно наказав Хаїму, Антіоні, перевірити стан Джошуа.

,