Читати книгу - "Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А"

Вони не могли побачити світу за горами. Там були лише порожнеча, темрява і скелі, але в тому мороці ховалися руїни континенту: будинки без дахів, іржаві трактори, темні вулиці й покинуті колії. Але дуже далеко, на краю землі, на вітрі мерехтіло тонке полум’я — вперте полум’я Ваяттового смолоскипа. Воно тьмяніло і, тремтячи, розгорялося знову; його неможливо було ні згасити, ні знищити. Здавалося, воно закликає почути слова, які зараз промовить Джон Ґолт.

— Шлях — вільний, — мовив Ґолт. — Ми повертаємося у світ.

Він підняв руку і накреслив над безлюдною землею знак долара.