Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Ґарґантюа і Пантаґрюель 📚 - Українською

Читати книгу - "Ґарґантюа і Пантаґрюель"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ґарґантюа і Пантаґрюель" автора Франсуа Рабле. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 195 196 197 ... 265
Перейти на сторінку:

морських їжаків,

морських коропів,

мечоносів,

морських ангелів,

крепідюлів,

міножок,

щупачків,

карпищ,

карпичат,

сальмину,

сальмиків,

дельфінів,

косатиків,

солей,

полей,

мідій,

омарів,

креветок,

скатів білих,

устриць печених,

молюсків,

лангустів,

корюку,

барбунів,

пстругів,

сигів,

тріску,

спрутів,

лиманд,

глосей,

сцієн,

пагеліусів,

скобликів,

карму сів,

верховодок,

линьків,

форелей,

мерлуз,

хариусів,

сепій,

буркунців,

тунців,

бичків,

раків,

колюшок,

мурен,

вугрів морських,

умбрин,

тріски,

карму сів,

вугрів,

вугриків,

черепах,

змій, себто лісових вугрів,

дорад,

курочок морських,

окунів,

осетрів,

в'юнів,

крабів,

равликів,

жаб.


Після такого м'ясива треба, звісно, випити, бо можна і духа визівнути. Потім йому офірують:


мерлузу солону,

стокфиш,

яйця молоденькі, яйця

мнякенько зварені,

яйця круті,

яйця печені,

яєшню окату, яєшню бевку,

путрю,

калапацю тощо,

тріску звичайну,

метеликів,

вахню,

морських щупачків,


а щоб це легше травилося і засвоювалося, пиятика триває. Насамкінець йому підносять:


рижу,

проса,

каші,

мигдального масла,

льодів,

фісташок,

фістиків,

фиґ,

винограду,

зміячки еспанської,

мамалиґи,

чорносливу,

дактилів,

кістяків,

лісових горіхів,

пастернаку,

артишоків,

та ще й знову з розлив-морем.


У них тільки й клопоту, як би дорогими і щедрими пожертвами свого бога Ґастера вгонобляти, а ви повірте мені, що ідола Елагабала, ба навіть ідола вавилонського Ваала за царя Валтасара не вгонобляли так, як його. А проте сам Ґастер має себе зовсім не за бога, а за останнього злиденника і бездольника. І, достоту як колись цар Антигон Перший відповів такому собі Гермодоту, який величав його у віршах Богом і Сином Сонця: «Мій лазанофор[454] інакшої думки» (лазаном називали череп'яну вазу або уринал), так і Ґастер відсилав цих підоплічків і лизунів до свого сосуда, аби вони подивилися, пометикували і подумали, що ж за божество криється в його дристусі.

Розділ LXI
Як Ґастер вигадав способи жати і зберігати пашницю

Тільки-но ці гаспидські ґастролатри ретирувались, Пантагрюель заходився пильно вивчати Ґастера, шляхетного магістра наук і мистецтв. Ви самі здорові знаєте, що Природа поклала йому на харч хліб і все хлібне, а з призволу небес ніщо йому не перебаранчає добувати і зберігати хліб.

Насамперед він винайшов ковальство і хліборобство, себто вмільство землю порати, щоб вона збіжжя давала. Винайшов ратне мистецтво і зброю — збіжжя захищати, винайшов медицину, астрологію і математичні науки, аби збіжжя могло зберігатися цілі віки і аби від негоди, диких звірів і чухраїв його вберегти. Винайшов млини — водяки, вітряки і ручні з усією примусією — молоти мливо і робити з нього борошно, дріжджі, аби тісто сходило, і сіль, щоб присмачувати, бо він знав, що здоров'ю дуже вадить невичинений хліб і прісняки, вогонь, аби пекти, дзиґар і циферблати, аби знати час, поки печеться плід пашниці — хліб.

Як у одній землі забракло збіжжя, він винайшов штуку і спосіб перевозити його з одного краю до іншого. Йому набігла щаслива думка схрестити дві породи тварин — віслюка і коня, аби створити третю породу, себто лошаків, дужчих, цупкіших, витриваліших, ніж інші. Він винайшов вози і хури, щоб перевозити збіжжя було зручніше. Як на перешкоді торгівлі ставали моря, він винайшов, стихіям на подив, баржі, галери і судна — доставляти морем, ріками і річками зерно диким, невідомим, далеким племенам.

Траплялися такі роки, коли дощів у потрібну пору не перепадало і зерно гинуло і пропадало в землі. В інші літа були страшенні зливи, і зерно гнило. У ще інші зерно витолочувало градом, або ж воно від вітру осипалось, або ж стебла полягали. Ґастер, ще задовго до нашого приїзду, вигадав, як викликати з неба дощ, для цього треба було нажати лучної трави, трави звичайної, але мало

1 ... 195 196 197 ... 265
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ґарґантюа і Пантаґрюель», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ґарґантюа і Пантаґрюель"