Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Не будуть оплакувані, і не будуть зібрані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...

34 Ридайте, о пастирі, та голосіть, валяйтеся в попелі, проводирі отари, бо надійшли ваші дні для зарізу, розпорошу вас і ви впадете, немов дорога та посудина!...

35 І не матимуть пастирі захисту, і проводирі череди не втечуть...

36 І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,

37 і спустошені мирні пасовиська через палючий Господній гнів...

38 Він покинув, як лев своє лігво, бо через меча і через запал гніву його, їхній край став жахливим видовищем...

Єремiя 26

1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа:

2 Так промовляє Господь: Стань на подвір'ї Господньої оселі, і будеш промовляти всім Юдиним містам, що приходять на уклін до Господньої оселі, усі ті слова, що я наказав був тобі, щоб до них промовляти, не викинь жодного слова.

3 Може почують вони, і повернуться кожен зі своєї лихої дороги, я я пошкодую щодо лиха, яке думаю зробити їм через лихі їхні вчинки!

4 І скажеш до них: Так промовляє Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до мене, щоб ходити за законом моїм, якого я дав вам,

5 щоб прислухуватися до слів моїх рабів пророків, яких я щораз посилаю до вас, та не слухали ви,

6 то зроблю з цією оселею, як із Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...

7 І чули священики та пророки, і весь народ Єремію, що промовляв ці слова в оселі Господа.

8 І як Єремія закінчив промовляти все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики і пророки, і весь народ, кажучи: Ти конче помреш!

9 Нащо пророкував ти Господнім ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде оселя ця, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався весь народ проти Єремії в оселі Господа.

10 І почули ці слова Юдині князі, і пішли з царського палацу до оселі Господа, і сіли при вході до нової Господньої брами.

11 І сказали священики й пророки до князів та до всього народу: Смерть цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!

12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу: Господь послав мене пророкувати проти оселі цієї, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.

13 А тепер змініть на добро ваші дороги та ваші вчинки, і слухайте голосу Господа, вашого Бога, то пошкодує Господь щодо лиха, про яке казав був вам.

14 А я ось у вашій руці. Робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!

15 Тільки знайте, якщо вб'єте мене, то ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас донести до ваших вух усі ці слова.

16 І сказали князі та весь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає смертельного вироку, бо він промовляв до нас ім'ям Господа, нашого Бога!

17 І встали старшини краю, і сказали до всього зібрання народу:

18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу: Так каже Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим руїною стане, а гора цього храму заросте лісом...

19 Чи справді стратив його Єзекія, цар Юдин, та весь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не пом'якшив Господнього обличчя? І Господь пошкодував щодо того лиха, яке казав був на них. А ми візьмемо такий великий гріх на свої душі?

20 І також пророкував був Господнім ім'ям один чоловік, Урія, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього краю всі ті слова, як Єремія.

21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі, і шукав цар способу вбити його. І почув це Урія, і злякався, і втік до Єгипту.

22 І послав цар Єгояким Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

23 І вони вивели Урію з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той вдарив його мечем, а труп його кинув до могил простих людей...

24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єреміїю, щоб не дати його в руку народу вбити його.

Єремiя 27

1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа:

2 Так сказав був до мене Господь: Зроби собі віжки та ярмо, і поклади його на шию свою.

3 І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що приходять в Єрусалим до Седекії, царя Юдиного.

4 І накажеш їм, щоб до своїх володарів промовляли: Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так передасте вашим володарям:

5 Я створив землю, людину та звірину, що на поверхні землі, своєю силою великою та витягненим рукою своєю, і дав її тому, кому бажав.

6 А тепер я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя вавілонського, раба мого, а також польову звірину дав я йому, щоб служила йому.

7 І будуть служити всі народи йому та синові його, і синові сина його, аж поки не прийде час також його власному краю, і поневолять його численні народи та великі царі.

8 І станеться, той народ і те царство, що не будуть служити Навуходоносорові, цареві вавілонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо вавілонського царя, покараю я народ цей мечем, і голодом, і заразою, — каже Господь, — аж поки не винищу їх рукою його!

9 А ви не прислухайтеся до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що промовляють до вас: Не служіть вавілонському цареві!

10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і я вас прожену, і ви згинете.

11 А народ, що вкладе свою шию в ярмо вавілонського царя і буде служити йому, то залишу його на його землі, — каже Господь, — і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.

12 І до Седекії, царя Юдиного, промовляв я згідно з усіма цими словами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо вавілонського царя, і служіть йому та його народові, і будете жити.

13 Нащо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, як казав був Господь про той люд, що не буде служити вавілонському цареві?

14 І не прислухуйтеся до слів пророків, що промовляють до вас: Не будете служити вавілонському цареві, бо неправду вони вам пророкують.

15 Бо я не посилав їх, — каже Господь, — і вони пророкують неправду в ім'я моє, щоб я прогнав вас, і згинете ви та пророки, що вам те пророкують!...

16 А до священиків та до всього цього народу сказав я: Так промовляє Господь: Не прислухуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось незабаром повернеться з Вавілону посуд Господньої оселі, бо брехню вони пророкують.

17 Не прислухуйтеся до них, служіть цареві вавілонському, то будете жити, нащо буде це місто руїною?

18 А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, хай же просять вони Господа Саваота, щоб залишки посуду Господньої оселі і палацу царя Юди, і Єрусалиму, не перейшли до Вавілону.

19 Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи і про море, і про підстави, і про решту посуду, що залишився в цьому місті,

20 що не забрав їх Навуходоносор, цар вавілонський, коли виганяв був у неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавілону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму.

21 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про решту посуду Господньої оселі, палацу царя Юди і Єрусалиму:

22 До Вавілону він буде спроваджений і там пробуватиме аж до дня моїх відвідин їх, — каже Господь, — тоді поверну його назад до цього місця...

Єремiя 28

1 І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Гівону, у Господній оселі, на очах священиків та всього народу:

2 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Зламаю ярмо царя вавілонського!

3 За два роки я поверну до цього місця весь посуд Господньої оселі, що забрав був Навуходоносор, цар вавілонський, його до Вавілону.

4 І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавілону, я поверну до цього місця, — каже Господь, — бо зламаю ярмо царя вавілонського!

5 І промовляв пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в оселі Господа.

6 І сказав пророк Єремія: Амінь! Хай так зробить Господь, хай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про повернення посуду Господньої оселі та всіх вигнанців з Вавілону до цього місця.

7 Тільки послухай це слово, що я кажу до вух твоїх та до вух усього народу:

8 Ті пророки, що від віків були переді мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, про голод та про моровицю.

9 І коли справдиться слово пророка, що пророкує про мир, то буде зрозуміло, що цього пророка справді послав Господь.

10 І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.

11 І сказав Ананія на очах усього народу: Так промовляє Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавілонського, за два роки, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.

12 І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії:

13 Іди, і скажеш до Ананії: Так промовляє Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але я зроблю замість нього ярмо залізне.

14 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавілонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам я йому!

15 І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але через тебе народ цей вірить брехні.

16 Тому так промовляє Господь: Ось я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо пророкував ти всупереч Господові!...

17 І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...

Єремiя 29

1 А оце слова листа, якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старшин і до священиків, і до пророків, і до всього народу, що його вигнав Навуходоносор в неволю з Єрусалиму до Вавілону,

2 по виході царя Єхонії й матері царя та євнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,

3 через Елеасу, Шафанового сина, та Гемарію, сина Хілкіїного, яких послав Седекія, цар Юди, до Навуходоносора, царя вавілонського, до Вавілону, промовляючи:

4 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, до всіх вигнанців, що я вигнав з Єрусалиму до Вавілону:

5 Будуйте будинки і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхні плоди!

6 Візьміть жінок і народіть синів та дочок, і візьміть для ваших синів жінок, а свої дочки віддайте людям, і хай вони породять синів та дочок, і щоб вас там збільшувалося і не зменшувалося!

7 І дбайте про благо міста, куди я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в його добробуті буде і ваше щастя.

8 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Хай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші віщуни, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться.

9 Бо брехню вони вам пророкують ім'ям моїм, я їх не посилав, — каже Господь.

10 Бо так промовляє Господь: Після сімдесяти років вашого перебування в Вавілоні я згадаю про вас, і виконаю своє добре слово про вас, щоб повернути вас до цього місця.

11 Я знаю, що задумав для вас, — каже Господь, — мій задум на благо, а не на лихо, щоб дати вам сподівання на майбутнє.

12 І ви кликатимете до мене, і підете, і будете молитися мені, а я буду прислухатися до вас.

13 І будете шукати мене, і знайдете, коли шукатимете мене всім своїм серцем.

14 І я дамся вам знайти себе, — каже Господь, — і поверну вас, і зберу вас з усіх народів та з усіх місць, куди я вигнав був вас, — каже Господь, — поверну вас до того місця, звідки вас я був вигнав.

15 Якщо ви кажете: Господь поставив нам пророків і в Вавілоні,

16 то так промовляє Господь до царя, що сидить на Давидовому троні, та до всього народу, що сидить у цьому місті, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнання:

17 Так промовляє Господь Саваот: Ось я пошлю на вас меча, голод та моровицю, і дам їх, як погані фіги, непридатні для їжі.

18 І буду гнатися за ними мечем, голодом та моровицею, і дам їх на острах для всіх земних царств, на прокляття, і на здивування, і на посміховисько, і на ганьбу серед усіх народів, куди я їх був прогнав,

19 за те, що не слухали слів моїх, — каже Господь, — що посилав я до них щораз рабів моїх пророків, та не слухали ви, — каже Господь.

20 А ви, все вигнання, що вислав я з Єрусалиму до Вавілону, послухайте слова Господнього:

21 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам моїм ім'ям: Ось я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавілонського, і він уб'є їх на ваших очах!

22 І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавілоні, яке каже: Хай зробить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавілонський цар спалив на вогні,

23 за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб вчиняли з жінками своїх ближніх, і брехали ім'ям моїм, чого я не велів їм, а я знаю про це, і я свідок цьому, — каже Господь.

24 А до Шемаї нехеламітянина скажеш:

25 Так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу, що в Єрусалимі, і до священика Цефанії, Маасеїного сина, і до всіх священиків, кажучи:

26 Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути наглядачем в оселі Господа над всякими божевільними, що вдають із себе пророка, закуєш у кайдани і посадиш його до в'язниці.

27 Чому ти не осудив Єремію з Анатоту, що вдає з себе пророка?

28 І тепер він послав до нас, до Вавілону, промовляючи: Довге воно, вигнання! Будуйте будинки і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхні плоди!

29 І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії.

30 І було слово Господнє до Єремії:

31 Пошли всьому вигнанню, промовляючи: Так каже Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая і змушував вас покладатися на брехню, хоч я не посилав його,

32 тому так промовляє Господь: Ось я покараю нехеламітянина Шемаю та нащадків його.