Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн 📚 - Українською

Читати книгу - "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"

559
0
06.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Володарка останньої фортеці" автора Анна Ліє Кейн. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 122
Перейти на сторінку:

Звичайно, все це було розказано мені дуже тихо і суворо заборонено про це комусь говорити, адже жерці Діла таке свавілля точно не схвалять. Але це знання дало мені надію на те, що колись і я зможу здобути владу над своїм життям.

- Резеда-Сандро! - Невдоволено гукнула мене матінка повним ім'ям.

Стрепенувшись, я відірвала погляд від замку, що виднівся і, підібравши спідниці, швидко пішла до карети.

В Ольдовії було модно давати знатним дівчатам подвійні імена. Я не стала винятком.

Коли ми опинилися одні, мама поправила мою зачіску, але саме в цей момент карету струснуло, колесо невдало наїхало на камінь. І темно-сіре пасмо впало мені на обличчя. Я тільки хмикнула, ховаючи посмішку. А матінка, стиснувши зуби, почала заправляти моє волосся в зачіску.

– Сандро! Перестань сміятись, поводься належно леді. Ти переглянула книгу, що я тобі дала? - суворо довідалася жінка. Я слухняно схилила голову:

- Так, матінко.

Цю книгу ми читали з братом ще колись були маленькими. Йому виповнилося дванадцять, а мені дев'ять. І книга з непристойними картинками викликала в нас інтерес та водночас почуття сорому.

Перед від'їздом графиня прихопила цю макулатуру із собою, вручивши мені. Це був маленький посібник для жінок на шістдесят сім товстих неакуратних сторінок. І розповідав він про те, як дружині варто задовольняти чоловіка.

Поцікавившись у матері, а де ж посібник для чоловіків про те, як доставити насолоду дружині, я отримала ляпас і двогодинну лекцію про те, що жінка повинна народжувати дітей і догоджати чоловікові. Нічого більше приємного в цьому процесі для неї немає, а якби було, то це штовхало б жінок на блуд. Виходячи з цієї ж логіки – для чоловіка зрада це нормально, хоч і не заохочується Ділом, а ось для жінки – смертний гріх.

Після того як я через слуг змогла дістати трактат по анатомії людського тіла, прямо з Мілаїри, я знала, що відчувати задоволення жінки можуть так само як їхні чоловіки.

З цього трактату я дізналася багато цікавого про тіло людини та про медицину.

Сусіднє королівство нині було найпередовішим у медицині, у багатьох питаннях. Крім тих, у які втручалася їхня віра у Двоєдине. Вона обмежувала використання наркотиків у медицині. Але ці питання добре досліджували ольдовійські вчені, адже у свята Діл навіть заохочував зміну свідомості.

- Ти маєш справити на герцога гарне враження, - продовжувала повчати мене мати, поглядаючи у віконце, через невелику щілину в фіранках. - Бажано, щоб ти завагітніла першої ж ночі.

- А якщо герцог не захоче мене першої ж ночі? - Запитала я просто від нудьги. Те, що п'ятдесяти дворічний Клемент де Валуа може не захотіти мене, я могла припустити, але про те, як герцог хоче здорового спадкоємця знала вся Ольдовія.

Матінка від мого питання навіть сплеснула руками:

– Сандро! Адже ти чудово всьому навчена. Не говори з чоловіком про справи, будь покірна, мовчазна. У твоїх скринях є відповідні вбрання і для спокуси, і для танцю Кхіобо.

На останніх словах я скривилася і відвернулась, за що відразу отримала легкий потиличник віялом:

- Не кривись! Ти чудова танцівниця! Жерці Діла зазначали, що з таким талантом у тебе точно буде багато дітей.

Я покірно нахилила голову, склавши руки на колінах. У такому становищі хоч би не видно, як я підібгала губи.

Танець Кхіобо вважався в Ольдовії обов'язком жінки, поруч із цією цікавою книжкою, яку я, на вигляд погортавши, засунула під сидіння. Навчали йому діви храмів Діла. Туди діви набиралися з тих, хто не мав родичів чоловічої статі. Ті, що втратили чоловіка, батька і братів жінки, рятуючись від будинків терпимості бігли до храмів, але приймали жерці тільки молодих і симпатичних. На свята, присвячених Ділу, чоловіки збиралися в храмі й діви розважали їх танцем Кхіобо. У ті дні заходити до храму жінкам суворо заборонялося. Навчити доньку танцю в храмі вважалося для вельмож ознакою достатку та плюсом для нареченого. Брали за це жерці дорого, а дівчатка зазвичай дуже неохоче навчалися. Мені танець подобався... поки я не зрозуміла, що його мета – догодити чоловікові та спровокувати його на чергову спробу зачати зі мною спадкоємця.

Але в моєї матінки тоді з'явився привід для гордості - жерці визнали, що в усьому Хоствозі не було танцівниці кращої за мене.

Це виявилося одним із вирішальних факторів у виборі нареченої у Клемента де Валуа.

1 2 3 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"