Читати книгу - "Новий, 24-й, Oleksandr Shevchenko"

Ті, хто все ж таки, наділяв увагою цього одинокого чоловіка в розтріпаній сорочці, що забився в задній кут балкону, присів й схопившись за голову верещав щось незрозуміле, говорили між собою:

- Ce qui se passe ? (Що відбувається? - фр.)

- Il est probablement malade. Il faut appeler l'administrateur. (Можливо, він хворий. Треба покликати адміністратора - фр.)

- Peut-être qu'il est ivre ? (Можливо, він п’яний? - фр.)

- Ou les drogues? (Або наркотики? - фр.)

В цей момент, навіть не вибачаючись, гостей почала розпихувати молода, статна жінка, яка з занепокоєним виглядом бігла в сторону того дивака. Розпихавши всіх, вона підбігла до чоловіка й вчепилася йому в плечі.

- Тату! Тату, я тут! Я жива! Зі мною все добре, чуєш, тату?!

Чоловік підняв лице з заплаканими очима й великим шрамом від давнього опіку на правій щоці й подивився на неї. Вона продовжила говорити до нього:

- Нічого не слухай. Лише мій голос. Я тут. Зі мною все добре. Чуєш?

Він довго дивився на неї й ледве чутно промовив:

- Ти... ти... тут... Донечка. Аліса, - впізнавши доньку він її обійняв і з-під рукава стало помітно синій саморобний в’язаний браслет.

Вона поволі допогла йому піднятися й разом вони покинули балкон, більше не заважаючи гостям святкувати Новий рік. 

Кінець