Читати книгу - "Поза законом, Олена Федорова"

     У його спогадах вона бачилася йому ніжною сонячною кульбабкою... І ось зараз він втратив це дороге створіння. Тоді, коли зрозумів, як вона стала йому дорога! Чому він не діяв раніше? Чому не сказав їй жодного разу, як вона йому потрібна? Та, навіть, як він спитав її тоді? Чи не хоче вона стати його дівчиною? Дівчиною! Та вона ж, насправді, була йому набагато більше, ніж просто дівчина. Яку підтримку вона давала йому! З нею можна було йти і у вогонь, і у воду! Чому він не сказав одразу, що любить її? Чи жити не може без неї? А тепер вона загинула, і ніколи вже не дізнається, як він ставився до неї.

     Антон Микитович почав дзвонити начальнику слідчого відділу і мізкувати, що робити далі. А далі вони зійшлися на тому, що слідчому доведеться тепер висловити недовіру Ульяшу як молодому фахівцю та ініціювати повторну експертизу. Ну, з цим якраз було найлегше. Але, експертизу доведеться повністю переробляти.

     Антон Микитович покликав до себе завідувача медико-криміналістичного відділення обласного бюро та пояснив ситуацію. Ульяш ще молодий і недосвідчений. А слідчому треба реально допомогти. 

    В результаті завідувачу медико-криміналістичного відділення довелося спочатку написати пояснювальну на ім'я начальника бюро про те, що лаборант випадково переплутав вхідні номери двох експертиз і потім повністю переробити висновок і свого експерта. І тепер, у надісланому на дослідження матеріалі кісткових останків значилося, що вони належать юнакові приблизно 22 років, у якого ще не повністю закінчився період повного окостеніння. І припустимий зріст покійника тепер значився не сто сімдесят сантиметрів, а сто дев'яносто. А про зуби був взагалі мовчок!

    Через кілька днів слідчий відділ отримав нову експертизу з купою пояснень та реверансів особисто від начальника обласного бюро. І всі були задоволені. Жодного конфлікту між правоохоронними органами та експертизою тепер не було.

    - Наразі, під час реформи поліції, наші експерти виступають єдиним фронтом із нашими захисниками правопорядку! - палко стверджував Антон Микитович під час чергового інтерв'ю місцевому телебаченню.

  - Вже хто б сумнівався! - тихо процідив експерт медико-криміналістичного відділення, якого нещодавно змусили переробити чергову експертизу, і сердито грюкнувши дверима, повернувся на своє робоче місце.