Читати книгу - "Мінус двадцять кілограм, щоб знайти кохання..., Крістіна Жиглата"
- Жанр: 💛 Романтична еротика
- Автор: Крістіна Жиглата
- 466
- 0
- 12.12.23
Ласкаво вас вітає readukrainianbooks.com, де кожна сторінка - це нова можливість подорожувати у світі української літератури. Сьогодні ми представляємо вашій увазі книгу "Мінус двадцять кілограм, щоб знайти кохання..." від талановитої письменниці Крістіни Жиглати. Це не просто історія, це шлях самопізнання, кохання та важливих відкриттів.
Головна героїня цієї книги вирішує змінити своє життя, втративши лишні кільограми. Це не лише фізична трансформація, але й внутрішній перезавантаження. Читачі будуть свідками її боротьби, розчарувань та моментів, коли вона знову знаходить себе. Чи допоможуть ці зміни знайти їй кохання? Чи є кохання у її власній душі?
Крістіна Жиглата - це не лише авторка, але і провідний голос покоління. Її твори доторкаються до серця читача, залишаючи віддзеркалення власних емоцій і переживань. Вона є не лише розповідачкою історій, але і натхненням для тих, хто шукає свій шлях.
На readukrainianbooks.com ми пропонуємо вам не лише читати цю книгу онлайн безкоштовно та без реєстрації, але й долучитися до нашої спільноти, де зібрані бестселери та шедеври світової літератури. Читати українською - це не просто вибір мови, це внесок у розвиток культури та мови нашої країни.
"Мінус двадцять кілограм, щоб знайти кохання..." - це історія, яка доторкається до глибини наших емоцій та підкреслює важливість самоприйняття та кохання себе. Дозвольте цій книзі стати вашим компасом у світі внутрішніх змін та невичерпного кохання.
Читати ще книги автора Крістіни Жиглати:
- Нам не можна бути разом, Крістіна Жиглата
- Господар міста, Крістіна Жиглата
- Всього одна ніч, щоб отримати щастя..., Крістіна Жиглата
- Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мені двадцять два! Я працюю бухгалтером. Не заміжня, але шалено закохана в одного хлопця, ще зі шкільної лави.
Три роки томно зітхала йому в слід, а він звернув на мене увагу лише після закінчення навчання. Ми були разом деякий час, і він став першим моїм чоловіком у всьому. А через кілька місяців наших стосунків він раптом зрозумів, що я товста, кинувши мені це в обличчя.
- Якби ти трохи схудла, - давав він мені надію, - тоді в нас щось вийшло! А поки що ми не можемо бути разом! - відрізав він і поїхав до Польщі на заробітки.
Я втратила впевненість у собі, і по правді сказати, просто збожеволіла. Потрібно було послати його, забути, почати нове життя… але я його кохала.
Скинути зайву вагу, для мене стало найважливішою метою, яку я намагалася досягти будь-якими способами. Тільки ось у мене, не зовсім це виходило.
Спочатку було: "Почну завтра"!
Потім: "З понеділка"!
"З першого числа"!
"Голова болить"!
"Немає сил. Втомилася»!
І втім, так минуло п'ять місяців, а в мене лише мінус три кілограми.
І то прогрес!
- Він повертається через місяць, - повідомляє мені Олена, моя найкраща подруга, з якою ми товаришуємо з пелюшок і за сумісництвом, молодша сестра Паші, який і був моєю шаленою любов'ю! - Тільки не божеволіти! - одразу додає вона, поїдаючи величезний шматок бісквіту.
Ми сиділи з нею в кафе, як зазвичай у суботній день, і я насилу ковтала чай без цукру, а вона могла вільно собі дозволити три ложки солодкого піску плюс жирні вершки. А тут ще БІСКВІТ!!!
Ну, хіба так чесно, стільки наминати, і мати таку струнку талію? А в мене... Немов повітрям дихаєш, п'єш воду і на тобі - зайвий кілограм?!!
- Я повинна схуднути, щоб довести йому, що маю силу волі і просто можу! - тверджу, і починаю показово хникати, впустивши голову на руки.
- Ну добре! І що ти для цього робиш? - з ноткою сарказму, питає подруга, і я перекладаю на неї погляд.
Слинки течуть від її бісквіту.
- Я їм щодня, - лише кажу.
- На ніч! - підсумовує Олена, і я не можу їй заперечити. - Давай дивитися правді у вічі, - продовжує вона. - У тебе пасивна робота! Ти їж всяку гидоту! Причому, півдня мориш себе голодом, а потім все ж таки зриваєшся і напихаєшся чим попало перед сном! І при цьому, ти хочеш схуднути? Тобі стимул треба! Підтримка. Контроль. Те, що тебе відсмикуватиме від їжі і нагадуватиме про поставлене завдання…
– Є вже таке! - випалюю.
- Паша не рахується! Він взагалі придурок! – кидає вона, не поділяючи його методів щодо мене.
- Це не Паша! – відрізаю.
- А що тоді? - серйозно запитує Олена.
- Ти будеш сміятись…
- Та кажи вже! - підганяє вона, і я пірнаю рукою в сумочку, витягуючи звідти чорне прозоре мереживо.
- Це що труси? - пирскає вона зі сміху і вихоплює у мене клаптик маленької матерії.
- Це бікіні! На кілька розмірів менше! – твердо говорю я, забираючи свою річ, і знову ховаю її в сумочку. - Чим тобі негідний стимул?
- Ти ненормальна! Знаєш? Тільки не кажи, що носиш їх завжди із собою? - вже серйозно запитує Олена.
- Ну, коли я дістаю з сумочки гаманець, щоб розрахуватися за їжу, вони завжди трапляються мені на очі і непогано нагадують мою мету.
- Вік, ти ж гарне дівчисько! Хіба ти цього не бачиш! Ну, є кілька зайвих кілограм, але це не привід себе так мучити. Постать у тебе така, розумієш! Одні груди і дупа потягнуть багато, але талія в тебе вузька! - твердить Олена. – Знайди собі мужика нормального, тричі на день «скачок» і через кілька тижнів скелет один залишиться. Як у мене! Ну чому ти дозволяєш Паші так себе ображати? Хіба ти не бачиш, що він просто використав тебе… твою закоханість і поїхав! А ти ще сподіваєшся на щось! Якби любив, по-справжньому, то прийняв би тебе такою, якою ти є! - намагається навчити мене подруга, штовхаючи свою постійну промову.
А я любила його...
- Ні, Олен! Він сам сказав, що справа в зайвій вазі…
- Ну і врізала б йому за образу! Я б не була проти! – обриває вона. – Досить жити мріями!
- Він найкращий з усіх! - не здавалася я.
- Та ти іншого, і не пробувала! – сердиться вона.
– Я все вже вирішила! Беру відпустку та починаю займатися собою! Ти чи зі мною чи…
І вона стомлено закочує очі.
- Гаразд! Тоді давай робити все вірно! Мій хлопець тренується у спортивному клубі, яким володіє його зведений брат, і він може домовитися, щоб тобою зайнялися в екстреному режимі! Що ти на це скажеш? - здається Олена. - Тільки врахуй, займатимуться тобою жорстко, і ти не зможеш здати назад! Якщо вже візьмешся, доведи справу до кінця і я тобі можу з упевненістю сказати, що тільки так ти досягнеш потрібних результатів! А просидіти відпустку біля телевізора - це плюс твої три кілограми назад!
- Я згодна! - випалюю на одному подих, і вона обдаровує мене підозріло-слизькою усмішкою, витягаючи з сумочки телефон.
Час пішов….
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мінус двадцять кілограм, щоб знайти кохання..., Крістіна Жиглата», після закриття браузера.