Читати книгу - "Поміж руїн , Адріана Вокер"

Мої руки зрадливо тремтіли, через що я ризикувала перевернути щойно замовлене латте. Очі були по п'ять копійок, а ноги стали ватними. Дихати було складно, а до мене нарешті прийшло розуміння.

Ми знову зустрілися.

Я пулею вилетіла з приміщення, не звертаючи уваги на здивований погляд персоналу, та звісно ж, не помічаючи пронизливий погляд чоловіка. Хотілося плакати, кричати, рвати волосся та хоч комусь виговоритися, тому я вирішила якомога швидше дійти до офісу та забрати звідти Еллу. 

Забігши в зал, Меган швидко знайшла поглядом Елеонор, яка в ту ж секунду стурбовано підійшла до неї. Дівчина хотіла пожартувати над нею, типу «Невже настільки закохалася в нього, що так підвелася», але глянувши на бідолашну, всякі жарти відпадають на останній план. Елеонор глянула на годинник, рахуючи скільки в низ є вільного часу, після чого потягнула дівчину на вихід, думаючи куди б її завести. Вибір впав на парк, який був трохи далі звідси, тому вона швидко потягнула Меган, яка все ще десь літала в своїх думках.

Посадивши її на одну з лавок, дівчина протягнула їй воду, очікуючи, поки вона прийде в себе, і обережно взяла її за руку, легенько гладивши великим пальцем. Через хвилину Меган все ж прийшла в себе, повільно вирівнюючи збите дихання та збираючи себе до купи. Думки нарешті впорядкувалися, і тепер дівчина змогла оцінити всю ситуацію досить тверезо. Вона наче не помічала Елеонор, що все так само гладила її, і поринула в свої роздуми.

Отже, через десять років ми знову зустрілися, тільки тепер як...чорт. Він справді наш новий бос? Мало віриться, але допустимо. Можливо, він вже й не пам'ятає мене..А якщо пам'ятає, може він просто вдасть що не пам'ятає мене. Але ні, краще зразу звільнитися, його присутність я не витерплю...

— Мег, ти як? – Елеонор обережно звернулася до неї, привертаючи увагу дівчини на себе, після чого спокійно видихнула, оскільки та виглядала спокійною, хоча в її очах можна було помітити справжню бурю емоцій, які з'явилися нізвідки.

— Я...зі мною все добре, просто..Пам'ятаєш, я колись розповідала тобі про нього? – Меган глянула на подругу, в чиїх очах застигло нерозуміння, яке швидко змінилося на здивування.

— Ну так, а до чого тут це? – вона справді не розуміла. Але спостерігаючи за її реакцією, вона неволі напружилася, згадуючи як та налякано забігла в зал. 

— Це він. 

— Ем...я не зовсім тебе розумію, Мег. Будь ласка, поясни нормально що сталося.

Подруга глянула на дівчину, яка ледь не плакала, і заспокійливо притягнула її в свої обійми, гладивши її по голові. Дівчина почала трястися, уклавши свою голову тій на плече, після чого нарешті даючи волю емоціям, тихо плакавши їй в шию.

— Наш новий начальник..якого я зустріла. Це він..Ель, це Девіл! – дівчина істерично викрикнула останнє слово, не помічаючи шокованої реакції подруги. Тепер Елеонор потрібно було дати час, аби та зрозуміла масштаб катастрофи, яка ось ось трапиться. 

— Тобто... людина, на яку ти тепер працюєш, людина, з якою ти сьогодні зустрінешся віч-на-віч, це той самий Девіл? Господи...– дівчина приклала руку до рота, не вірячи самій собі. Ситуація абсурдна, і вона просто не знає, як може підтримати подругу. Ні, він не бив, не ображав, нічого поганого їй ніколи не робив. Але їхня історія заплутана, а кінець їхнього спілкування взагалі збиває з толку, оскільки після цього дівчина два роки плакала за ним, те і діло думаючи про нього. Все ж, не кожен колишній, який носив її на руках як самий дорогоцінний камінь, який був готовий пожертвувати собою ради неї, міг ось так просто зникнути з її життя назавжди, обірвавши всі зв'язки, ще й після їхньої сварки. Ніякого пояснення, просто в один момент переїхати в іншу країну, і не з'являтися в її житті більше десяти років. А компанія..таке може бути. По розповідям Девіл ще з самого дитинства був славним малим, а його батьки мали відразу декілька відомих всім готелів, завдяки яким вони досить багато заробляли. Його батькам ніколи не подобалася Меган, і по словам подруги, саме вони винні в їхній розлуці. Але зараз все інакше, вони двоє виросли, двоє змінилися, і двоє в інших світах. Їм з самого початку не судилося бути разом.

— Меган, послухай. Минуле залишається в минулому, нічого так переживати. Ти змінилася, тому він може й взагалі не впізнати тебе, а навіть якщо й так, то наврядчи він почне роз'яснювати події десятирічної давності. Тому візьми себе в руки і Заспокойся, чуєш? – Елеонор відірвала від себе дівчину, уважно розглядаючи її заплакане лице, та ніжно усміхнувшись, дістала вологі серветки з сумочки та пляшку недопитої води. 

Меган гірко посміхнулася, сказавши пошепки «Дякую», та почала приводити себе в порядок. Оскільки через пів години буде нарада, де й появиться їхній новий бос. Складно взяти себе в руки? Так, звісно. Але ще складніше змусити себе повірити в те, що відбувається, адже це справді повний абсурд.

З горем по полам взявши себе в руки, дівчата перевели тему, розмовляючи про все що завгодно, намагаючись не думати про майбутнє, та навіть не помітили, як швидко сплинув час. За п'ять хвилин до початку дівчата вернулися в офіс, взявши всі свої документи, та попрямували в конференс зал, де і буде зустріч всіх працівників. Дівчата сіли поряд, подалі від стільця начальника, та почали уважно перечитувати свої резюме, наче вони не працювали тут декілька років, а всього лиш щойно закінчили університет. В зборі були всі відділи, ті, хто працював і в день, і в ніч, та ті, які за останні роки лише скидували свою роботу на інших. Зокрема це були коханки минулого начальника, який був ще тим збоченцем. Через декілька хвилин всі були в зборі, окрім одного, того, хто своїм від'їздом зробив тріщину в серці Меган, навіки забравши з собою частинку її душі. 

Колеги те і діло перешіптувалися, оскільки кожен ризикував втратити роботу, та й побачити на власні очі нового господаря цього видавництва було цікаво. 

В один момент в залі запанувала тиша, наче всі люди в один момент зникли з цієї планети. Меган уважно читала своє резюме, не звертаючи увагу на колег, поки Елеонор не штовхнула її в плече, привертаючи увагу до себе. Меган підняла погляд, та відразу пожаліла про це, оскільки прямо перед ними стояв він. Він змінився. Став набагато сексуальнішим, привабливішим та й накаченим теж. Раніше він був вищий за неї на голову, зараз же їй прийдеться задирати голову наверх, аби побачити його очі. Страшно..