Читати книгу - "Ми з тобою одне ціле , Іванна Турецька"

– Так, я власне хотіла познайомитися! До речі як вас звати?

– Мене звати Антон. – Ну тепер хоч стало зрозуміло що це не Арон, думала в цей час Ніна!

– Приємно познайомитися Антон! Мене звати Ніна!

– Дуже приємно Ніна, а чим ви займаєтеся? – Веселим тоном промовив він.

– Я працюю стоматологом, а ви?

– А я працюю у поліції.. – Ну тепер зрозуміло звідки така сміливість звонити на чужі номера, в разі чогось він міг би добре за себе постояти, думала тим часом Ніна.

– Круто! А скільки вам років, якщо не секрет?

– Ні, це не секрет мені 25. А вам?

– Мені 28! – Ще й молодший за мене, мабуть немає шансів що в нас щось вийде.. Думала Ніна.

– Чудово, Ніно, а де ви проживаєте? А ви із якої області? 

– Я із Львівської! А ви?

– Я проживаю у Києві! Цікаво я чув що Львів, це старовинне місто,хоча я ніколи там не був. Можливо колись поїдемо разом туди, якщо ви не проти?

– Я не проти, а чи є у вас дівчина?

– На даний момент немає.. Добре мені потрібно йти, я ще позвоню.. 

Вона почула що ніби по той бік слухавки його хтось кликав, – можливо це була мама, голос наче був не молодої жінки.. Можливо він був у гостях у мами, чи він живе із батьками, на наступний раз запитаю, якщо подзвонить.. – думала Ніна.

– Добре! Па па! 

"Як швидко час летить, раніше я завжди кудись спішила, іноді я й не замислювалася над тим, як швидко все проходить, нещодавно мені ніби було 20, і я спішила закінчити університет, щодня вивчаючи щось нове й нове, в моїй голові було тільки навчання, і бажання вже пошвидше піти на роботу, день за днем я рахувала дні до закінчення університету, щоб почати нарешті самій заробляти собі на життя, і що? На даний момент я добилася всього, про що мріяла, та справжнього щастя я так і не пізнала, ніби і є все, та не все.. Завтра ми із Лізою маємо йти на взяття мірок для моєї сукні, я ще маю надію на те що Антон і справді подзвонить до мене, і на її весілля я вже піду не одна.. Дуже б цього хотілося, та я незнаю чи серйозні у нього наміри, чи просто із ввічливості він зімною говорив, час покаже, та все ж для мого віку справді є щось хороше, хоча б і те що у мене є улюблена робота, і своя квартира.. Пам'ятаю як тільки я в дитинстві в років так 13 мріяла про власне житло, і як я хотіла вже бути самостійною, добре що батьки мені допомогли, і подарували на день народження, коли  мені виповнилося вісімнадцять частину фінансів для покупки квартири, пам'ятаю, як сьогодні, той день: Я сиділа в своїй кімнаті, коли це до мене в кімнату зайшли мама із татом, вони мене привітали, і сказали що допоможуть мені здійснити мою давню мрію, і дали мені половину, від вартості моєї квартири.. Яка ж я тоді була щаслива, моєму щастю, не було меж. Нарешті у мене буде своя квартира, на іншу частину я заробила вже сама, як шкода що зараз вони живуть в Італії, так далеко від мене.. Та я ще обов'язково до них приїду в гості...

Зазвенів будильник, сьогодні субота, я встаючи з ранку, перевірила чи часом ніхто не звонив, звінка від нього поки що не було, я все ще надіялася що він подзвонить. Так годі про це думати, мені пора збиратися, їду на означений час в цей магазин, потім можливо зайдемо в якесь кафе.. "

По приїзді в магазин, на диво Лізи там ще не було, і Ніна набрала до неї, вона дуже вибачалася за те що її немає, і за те що вона просто не встигла попередити що там зірвалося замовлення торта на весілля, через якийсь брак, який допустив один із кондитерів, і тепер їм доводиться шукати нову кондитерську, в якій їм би змогли зробити якісне оформлення весільного торта, і щоб на цей раз вона подала мірки для сукні сама, і на свій смак обрала фасон. 

"Так навіть краще, я хоч фасон виберу який мені сподобався, і піду в кафе сама.. Я вже давно звикла до самотності..." І тут у неї несподівано знову зазвонив телефон і це звонив Антон:

– Привіт красуне! Радий тебе чути, ти знаєш якщо хочеш я можу приїхати на вихідні, у мене знайшовся вільний час!

– Привіт Антон! Добре, я буду чекати! Приїзджай я тільки за.. – Нарешті я навчилася говорити "так". Раніше я тільки відшивала можливих кавалерів.. Прогрес у мене на обличчя! – Думала Ніна. 

– Тоді домовились! Скажи ще дані своїх чоц мереж, я хоч підпишусь на тебе, по можливості будемо переписуватись, я хочу побачити твої фото..

– Добре, без проблем. У тебе вайбер на цьому номері?

– Саме так!

– Тоді я скину дані на вайбер, ок?

– Ок. 

– Добре, тепер ми зможемо повноцінно вести переписки.. Я скинула швиденько дані із планшета.

– Добре, тоді вже я готовий підписатися на твій акаунт, чекай мене в фейсбук. До зустрічі!

– До зустрічі!

"Голос у нього ніби нічого, нормальний. Хоч на його фото погляну... Говорить що хоче зустрітися, і приїде на вихідні, цікаво. Ну що ж нехай приїжджає, я готова.. Цікаво як же сприйме його мій кіт, він не звик до чужих людей у будинку.. Та ще й потрібно буде щось приготувати смачненьке.. Здивувати свого гостя! 28 це якраз вдалий вік для нових звершень, я готова до змін і молода, і ще й до того гарна. Так ось і він підписався - Антон Чернишенко.. Цікаве у нього прізвище! Ніна Чернишенко - звучить. Ніна Іващенко теж не погано, та все ж я готова буду взяти його прізвище, якщо до того дійде.. На фото вигляд ніби нічого, хоч зараз є різних багато фільтрів які все прикрашають, та я думаю що чи з фільтрами, чи і без них вигляд у нього красивий, чорне волосся, можна зачіска, стильний, модний молодіжний одяг, хоча він і молодший за мене та це мене аж ніяк не бентежить, добре що в мене був якраз планшет під рукою, я беру його на роботу, для того щоб вести електронні записи клієнтів на прийом.. Я хотіла піти в кафе, я й не помітила як опинилася біля свого улюбленого кафе.. Там далі є магазин, де продають різні новорічні аксесуари, і декорації, цього року я прикрашу свою квартиру набагато краще, ніж у минулі роки.. Піду вип'ю кави з ароматною пінкою, в цьому кафе завжди людно, тому що у свята тут панує різдвяна атмосфера, і затишок випічка нагадує мені випічку із дитинства, коли такі ж смачні круасан пекла мені мама у дитинстві, нарешті я відчуваю, що я потрібна комусь, і нарешті я відчуваю спокій від того що я змогла себе реалізувати, і віднайти себе, і своє призначення як жінки, я гадаю що у нас із Антоном буде все серйозно, втім побачимо як він себе буде поводити, коли приїде до мене на вихідні.."