Читати книгу - "Коефіцієнт надійності, Леся Найденко"

— Тут усе побудовано навколо арени, — каже він, показуючи на сучасну будівлю з високими скляними вікнами. — Хокей — це серце нашого міста.

Я киваю. 

— Зараз готую команду до змагань. Хлопці у чудовій формі, проте ти не уявляєш наскільки це важка щоденна робота. Іноді здається, що я навіть сплю на льоду, — кривувато посміхається. 

— Приємно, коли твої зусилля виправдовуються, — кажу я, але без особливого інтересу. Насправді розмови про хокей мене дещо тригерять. Ми так давно не бачилися, а він городить мені бозна-що. Невже нічого іншого не цікавить?

— Не те слово! Я все життя мріяв про таке. Мати змогу тренувати й бачити, як хлопці розкривають свій потенціал...

Він говорить із такою пристрастю, що на мить я задумуюсь: а чи взагалі є у нього час на щось, окрім грьобаного хокею? І чи маю я бодай крихітний шанс завоювати його увагу, якщо не вмію вправлятися ключкою.