Читати книгу - "Втрачене покоління, Ханна Кір"

двадцять двадцятий сиріє чумою,

ржавіє тюрмою, стріляє війною,

він до усіх повернувся спиною

й виводить фатальний сюжет.

а ми віримо в бога, читаємо мантри,

пишемо вірші, тікаємо в мандри,

будуєм мости, запалюєм ватри

і сліпо ідемо вперед.

по цьому сюжету вмирає епоха,

нам більше не хочеться вірити в бога,

більше не хочеться мати до того

жодної людської справи.

але ми ідем, ми продовжуєм бути,

тримаємось купи, розв'язуєм пути,

завжди разом, тримаючи руки

б'ємося за волю і правду.

воїни світла стали чужими,

та є вже проторені стежки й стежини,

настала пора руйнувати режими

й вставати зі світлом заграв

ми станемо поруч одною межею

і будем боротись всією душею

бо в світі ніщо не зупинить ідею

час, якої настав.

20.08.2020