Читати книгу - "Світло Лани, Філундія"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Листя шелестіло.
Вона лежала на м’якому моху. Сонце просвічувалося крізь гілля дерев, але це не було звичайне сонце — воно мало легкий зелений відтінок, теплий, обіймаючий. Повітря пахло невідомими квітами.
Світлана сіла, важко дихаючи. Все навколо було живим. Кожен кущ ніби спостерігав за нею. І раптом… бурштиновий кулон запульсував.
— Нарешті… — пролунав тоненький голос.
З кулона вирвався яскравий промінчик з якого сформувалась крихітна істота — блискуча бджілка з прозорими крилами.
— Я — Санні, дух-хранитель бурштину. Ти — не просто Світлана. Тут ти — Лана, Дочка Лісу. Ти повернулася.
— Що це за місце? — прошепотіла вона.
— Це твій інший дім. Частинка твоєї душі завжди жила тут. Її колись розділили, щоб урятувати… і тепер настав час зібрати її докупи.
Санні закружляла навколо, залишаючи позаду золотий пил.
— Я можу захищати тебе. Цей пил створює щит. Моє жало — не смертельне, але тимчасово паралізує будь-яку магічну істоту. А ще я можу зцілювати нектаром із крила… але, прошу, не бийся без потреби.
— Я? Магія? Це якась помилка…
— Твоя магія — сила природи. Друїдська енергія, яка в тобі дрімала роками. Але самостійно ти її не опануєш. Тобі потрібен наставник.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Світло Лани, Філундія», після закриття браузера.
