Читати книгу - "СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)"

Любов — стан свідомості, в якому людина ставиться до інших, як до себесамої.

ЧАСТИНА ПЕРША

Криза Арджуна

Таємниційоги — дуже цінні скарби. Той, хто володіє ними, розкриває їх іншимтільки тоді, коли ті опиняються в серйозній кризі. Тож саме криза, вяку потрапило сучасне людство, спонукало мене написати цю книгу. Апервісно ці пояснення теоретичних і практичних принципів йоги булизроблені кілька тисяч років тому великому полководцю на ім’я Арджун,який опинився в особистій кризі. Через те що від його стану, від йогорішень та від його вчинків залежали долі багатьох людей, виникланеобхідність відкрити йому таємниці йоги, щоб він зміг подолати своюкризу і на своє благо та на благо суспільства виконати те, чоговимагало від нього життя. Що ж сталося з Арджуном?

Асталася з ним ціла історія. Опис цієї історії складає один ізнайбільших за об’ємом літературних творів у світі. Називається цей твір«Махабарата». Він складається з більш за сто тисяч віршів і міститьмайже два мільйони слів. Тож я не переказуватиму всю історію Арджуна,але торкнуся тільки того моменту, який безпосередньо стосуєтьсярозуміння ситуації, в якій він потрапив у кризу.

Арджунбув царевичем, сином одного з великих арійських правителів. Де і коли?Є різні версії відповіді на це питання, стосовно яких історики ламаютьсписи. Тобто справді ніхто цього не знає. Тож ми маємо достатньосвободи для обрання тієї гіпотези, яка нам подобається. Припустімо, щоце відбувалося на теренах Північного Причорномор'я 5000 років тому, якце говорить одна з історичних теорій.

Батько Арджуна помер,коли Арджун та його брати були ще дітьми. Регентом, який мав правитидержавою до дня, коли старший брат Арджуна сягне повноліття, булопризначено дядю Арджуна. Але дядя не хотів віддавати трон племіннику.Бо в нього теж були сини, кузени Арджуна, і старший з них мріяв прокорону. Тож життя царевичів перетворилося на суцільну низку замахів наних та підступів проти них. Їм постійно доводилося рятуватися відубивць, багато років жити у вигнанні, тривалий час переховуватися то влісі, то за кордоном. Але вони не претендували на царство, бо неплекали егоїстичних амбіцій, а лиха, які переслідували царевичів черезпідступи кузенів, вважали випробуваннями долі та не ремствували поприте, що як законні нащадки престолу могли б зібрати достатню дляперемоги армію та силою усунути узурпаторів. Царевичі не хотілипроливати людську кров заради корони і терпляче витримували всі своїзнегоди.

Але одного дня сталося те, що цілком змінило їхнєставлення до ситуації і спонукало їх зібрати-таки армію та виступитипроти своїх кузенів. Цікаво, що ж це було? Всі злочини проти них з бокуродичів-узурпаторів Арджун з братами не вважали достатньою причиною длязбройного конфлікту. Бо вони вважали це особистим. А особисте можнапробачити, що вони й робили. Тож причиною для рішення усунути своїхдвоюрідних братів від влади для царевичів могло стати тільки порушенняузурпаторами прав і свобод інших громадян, що одного дня і сталося:ними була скоєна спроба сексуального насильства над жінкою. Спроба буланевдалою, бо Сам Бог особисто захистив жінку. Але спроба правителемдержави скоїти такий злочин однозначно потребувала його усунення відвлади і подальшого покарання.

Жінка уособлює собою життя.Зневажати життя, завдавати шкоду життю, визискувати життя є порушеннямзаконів існування. Природний обов’язок людини полягає в тому, щобзахищати життя, щоб опікуватися життям. А природна роль чоловіків дотого ж — захищати жінок і опікуватися жінками. Реалізація саме цієїйого природної функції веде чоловіка до просвітлення і робить йогосильним, вільним, самодостатнім, мудрим та щасливим. Так ми, навіть щене торкнувшись віршів «Баґавад-ґіти», які безпосередньо стосуютьсязасад йоги, мусимо вже згадати одну з них: виконання природногообов’язку перед життям звільняє людину з пазурів егоїзму і просуває їїв напрямку просвітлення. Насильство над іншими живими істотами,завдання шкоди іншим живим істотам, експлуатація інших живих істот єдіями, які спричиняють втрату людиною, яка це робить, чистоти їїсвідомості, позбавляють її зв’язку з реальністю, відокремлюють її віджиття, позбавляють підтримки з боку життя та перекривають доступ доджерел щастя. Це загальна засада йоги. І в світлі цієї загальної засадиособливо важливим є принцип, який оголошує, що чоловік, якийвикористовує жінку для своєї чуттєвої насолоди замість того, щоб дбатипро неї та про її щастя, руйнує свою індивідуальність і деградує. Те жсаме відбувається і з суспільством, в якому чоловіки не навчені цьомупринципу: таке суспільство втрачає доброту й любов як основу, якапідтримує та об’єднує його, в ньому процвітають визиск, насильство,обман, індивідуалізм, і врешті таке суспільство стає нещасливимсуспільством, яке створює пекельні умови для життя своїх членів.

Отже,якщо правитель використовує своє положення для будь-яких своїхегоїстичних цілей, а тим більш завдає шкоду громадянам, про яких вінповинен дбати, він втрачає свою кваліфікацію і повинен скласти своїповноваження, бо його правління представляє небезпеку для народу. Ітоді для блага народу, заради захисту інтересів та добробуту народу,чоловіки, які природно є захисниками народу, зобов'язані при потребізастосувати силу згідно з законами і правовими нормами, які церегулюють. Відповідно до законів арійської держави, в якій відбувалисяописані нами події, за ініціативою царевичів були зібрані війська дляпротистояння армії, на яку спиралися узурпатори, щоб усунути їх відвлади і передати законні повноваження правителя старшому братовіАрджуна. А сам Арджун був призначений головнокомандувачем цьоговійська. Дві армії зійшлися на полі бою. І в цей момент розпочинається«Баґавад-ґіта».

Перша глава «Баґавад-ґіти» представляє намкартину поля бою і називає за іменами великих воїнів та воєначальниківобох армій. Трублять сурми, оголошуючи початок битви. Арджун, стоячи набойовій колісниці, вже підіймає лук і збирається стріляти. Але,подивившись на тих, хто був вишикуваний в бойові колони ворожої армії,він раптом звертається до свого візника:

— Непогрішимий, виведивперед мою колісницю та постав її між двох армій, щоб я міг побачититих, хто прийшов сюди битися з нами і з ким мені доведеться стятися вцій великій битві. Дозволь мені подивитися на тих, хто став набікузурпатора-лиходія.

Візник виводить вперед колісницю Арджуна і ставить її між двох армій.Перед очима полководців обох військ Він каже:

— Подивись, сину великоїматері, на всіх своїх родичів, що зібралися тут.

ІАрджун потрапляє в кризу. При чому очевидно, що ця криза спровоковананавмисно. Ще за хвилину ніякої кризи не було. Арджуну кортіло битися,він почувався цілком впевнено в стані свого праведного гніву. Але ні!Навіщось Бог вирішив створити йому кризу, сказавши: «Подивись, синувеликої матері, на всіх своїх родичів, що зібралися тут». І весьправедний гнів Арджуна миттєво зникає. Бо слова «сину великої матері»підняли в його серці образ матері — образ доброти, злагоди й любові. Аслова «подивись на всіх своїх родичів, що зібралися тут» нагадали, щовін мусить битися з близькими людьми, з родичами, зі своєю сім’єю. Цеприводить Арджуна в таку кризу, яку він досі ніколи не переживав.

Цеозначає, що